Справа № 109/5938/2013-ц

Провадження 2/109/71/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.02.2014 року смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шукальського В.В., при секретарі Толстопятової К.А.

За участю представника позивача Кравченко О.В. та відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства по управлінню житлово - комунальним господарством «Полтавчанка» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство по управлінню житлово - комунальним господарством «Полтавчанка» звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.08.2006 року із відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та вивозу ТПВ та 30.12.2006 року відповідачеві було встановлено прилад обліку.

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3 Правил користування системами централізованого комунального водозабезпечення у населених пунктах України, які затверджені Наказом Міністерства із питань ЖКГ України від 27.06.2008 року № 190, вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача на межі балансового розмежування мереж виробника та споживача.

З метою забезпечення належного контролю за втратами води на дільниці водопроводу по вул. Центральній до домоволодіння ОСОБА_2, відповідачеві 10.07.2009 року було вручено листа про необхідність встановити прилад обліку на межі балансового розмежування, але відповідач відмовився.

Протягом 2010 - 2012 років на водопроводі відповідача відбувалися пориви, яки призводили до втрати води, про що було складено відповідні акти.

За актом від 26.10.2010 року було розраховано, що вартість води, що втекла становить 184 грн. 90 коп.

З фактом втечі води 29.02.2012 року було також складено акт та вартість води, що втекла, склала 276 грн. 16 коп.

03.03.2012 року, у зв'язку із відмовою відповідача перенести лічильник, позивачем було встановлено контрольний прилад обліку із показаннями 00004 метра кубічних.

09.11.2012 року на дільниці водопроводу, що прямує до будинку відповідача було встановлено факт пориву та було знову складено акт і зафіксовано показання лічильника 02548 метра кубічних, таким чином вартість води, що втекла становить 11652 грн. 56 коп.

У зв'язку із наведеним просили стягнути з відповідача заборгованість за водопостачання у розмірі 11652 грн. 56 коп., а також судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах та пояснив, що у матеріалах справи є схема водопроводу ОСОБА_2 із позначенням місць втечі води. Сам водопровід відповідача довжиною приблизно на 80 метрів від основної магістралі, тобто межі балансового розмежування та протягом декількох років на ділянці відповідача відбувалися систематичні пориви його труби внаслідок чого комунальне підприємство несе збитки, так як відповідач не бажав перенести свій лічильник на межу балансового розмежування, а також не бажав перенести лічильник на іншу лінію, яка ближче до межі балансового розмежування між сторонами. 03.03.2012 року комунальним підприємством на межі балансового розмежування самостійно було встановлено лічильник із показаннями 00004 кубічних метра для того, щоб зафіксувати можливі втечі води та 09.11.2012 року на лічильнику було зафіксовані показання 02548 кубічних метра, таким чином вартість води, що втекла становить 11652 грн. 56 коп. А також за двома актами від 26.10.2010 року та 29.02.2012 року було розраховано, що вартість води, що втекла становить 184 грн. 90 коп. та 276 грн. 16 коп. Дійсно у 2006 році, коли представник позивача вже був керівником комунального підприємства, із відповідачем було укладено договір про надання комунальних послуг, а також видано технічні умови на встановлення водного лічильника та встановлено цей лічильник біля будинку відповідача, але він вважає, що труба довжиною приблизно 80 метрів, що прямує від центрального водопроводу до будинку відповідача та яка збудована ще колишнім колгоспом у середині 90-х років належить саме відповідачу, оскільки комунальне підприємство цю трубу на баланс не приймало.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що за технічними умовами його водний лічильник знаходиться за воротами перед будинком. Труба через яку у нього було з'єднано водопостачання була встановлена ще радгоспом "Октябрський" та від до її встановлення не має ніякого відношення. Останні 6 місяців у нього було відключене водопостачання та він був змушений підключитися до труби на іншій вулиці. Чому комунальне підприємство не взяло цю трубу на баланс він не знає, але він не згоден із тим, що з його провини відбувалися пориви труби, а за лічильник який підприємство встановили майже за 80 метрів від його будинку він не може відповідати, оскільки там пустир та само підприємство могло зробити із цим лічильником все що завгодно.

Суд перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 та з ним 01.08.2006 року укладено договір № 275 про надання послуг по водозабезпеченню і встановлено прилад обліку, який було прийнято до експлуатації. (а.с. 7 - 9, 12)

Відповідно до наданої позивачем довідки у відповідача ОСОБА_2 утворилася заборгованість у розмірі 11652 грн. 56 коп., яка розрахована із наступного: згідно розрахунку від 26.10.2010 року - 184,90 грн.; згідно розрахунку від 29.02.2012 року - 276,16 грн.; а також згідно із показаннями контрольного приладу обліку за 2487 кубометрів - 11191 грн. 50 коп. (а.с. 6)

Актом звірки від 27.11.2013 року, який був складений за ініціативою відповідача, за період з 30.12.2006 року по теперішній час, відповідачем за договором № 275 по АДРЕСА_1 було спожито 01248 кубометра води та оплачено 01226 кубометрів, різниці 118 кубометрів на суму 118 грн. 80 коп. (а.с. 66)

Відповідно до ч.1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до листа Полтавської сільської ради від 03.02.2014 року, водопровід по вул. Центральній в с. Полтавка збудований ППС "Октябрський" у 60 роках минулого сторіччя. У 2000 році після утворення КПуЖКГ "Полтавчанка" водопроводи по селах сільради були передані у комунальну власність та поставлені на баланс підприємства. Водопровід до домоволодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 був збудований ОСОБА_2 у 90-х роках та цей водопровід у комунальну власність не приймався, а тому є власністю ОСОБА_2.

Разом з цим суд не може брати цей лист до уваги як підставу для задоволення позову, оскільки як встановлено судом, водний лічильник відповідачу було встановлено у 2006 році із дотриманням технічних умов які діяли на той час (а.с. 12).

Копією повідомлення № 1 від 10.07.2009 року підтверджується, що відповідача було попереджено про те, що вузли обліку повинні бути розташовані на межі балансової належності, та відповідачу необхідно узгодити із КП УЖКГ "Полтавчанка" місце встановлення приладу обліку, а у випадку невиконання цих вимог, водопостачання буде відключене. (а.с. 13)

Саме такі заходи, на думку суду, або нарахування плати за водопостачання по нормах і повинно було би вжити КП УЖКГ "Полтавчанка" до відповідача, якщо він не згоден був перенести свій прилад обліку у місце узгоджене із комунальним підприємством.

Разом з тим, як встановлено судом та не оспорювалося позивачем основна магістраль по вул. Центральній знаходиться приблизно у 80 метрах від домоволодіння ОСОБА_2, та саме комунальне підприємство встановило на межі балансової належності свій прилад обліку за збереження якого, а також збереження пломб, відповідач ОСОБА_2 не міг відповідати, так як лічильник знаходився на значній відстані від будинку відповідача, а також на земельній ділянці яка йому не належить.

Копією акту від 15.01.2014 року підтверджується, що комісія Полтавської сільради зробивши обстеження вуличного водопроводу по АДРЕСА_1, що прямує до домоволодіння ОСОБА_2 не виявила будь яких додаткових приладів обліку води, у тому числі контрольних.

Таким чином, представниками КП УЖКГ "Полтавчанка" було самостійно встановлено прилад обліку на так званій межі балансової належності, а також самостійно й знято цей прилад без відома абонента ОСОБА_2, що викликає сумнів у допустимості наданих у зв'язку із цими обставинами доказів.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем не доведено належним чином тих обставин на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, то у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 509, 526, 714 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Комунального підприємства по управлінню житлово - комунальним господарством «Полтавчанка» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Красногвардійський районний суд в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Шукальський