Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-10485/11/0170/26
27.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Єланської О.Е. ,
Кукти М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя та ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 22.11.2011 року по справі №2а-10485/11/0170/26
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
ОСОБА_11 (АДРЕСА_1)
ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
до Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6,Київ 168,03168)
Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополя (вул. Павленко, 9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)
про визнання незаконними дій та відмову
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.11 у справі № 2а-10485/11/0170/26 позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя про визнання незаконними дій та відмову задоволено частково.
Визнано протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя зі створення перешкод забезпеченні родини жилим благоустроєним приміщенням.
Визнано протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя з відмови в забезпеченні прав родини на жиде благоустроєне приміщення в м. Сімферополі.
Визнано протиправною відмову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя забезпечити родину жилим благоустроєним приміщенням в м. Сімферополі.
Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя розглянути питання можливості забезпечення ОСОБА_2 та ОСОБА_11 жилим благоустроєним приміщенням в м Сімферополі розміром не менш 47,3 кв. м житлової площі і 72,5 кв. м загальної площі з урахуванням обов'язкової норми жилої площі на одну людину в розмірі 13,65 кв. м.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства Оборони України з відмови в забезпеченні родини жилим благоустроєним приміщенням в м. Сімферополі.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 витрати на сплату судового збору в розмірі 3,40 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з даною постановою, відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апелянт зазначає, що суд не врахував, те що відповідно до постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010р. по справі № 2а-2241/08/6/0170 вже розглядалося питання забезпечення позивачів житловою площею та прийнято рішення про зобов'язання КЕВ м. Сімферополь виділити ОСОБА_9 благоустроєне житлове приміщення у відповідності зі встановленими діючим законодавством нормами житлової площі.
Не погодившись з даною постановою, позивачі - ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять постанову суду першої інстанції змінити.
Апелянт зазначає, що судом прийнято законне рішення, проте не логічно сформульовано п.5 постанови, оскільки суд повинен був покласти обов'язок на відповідачів додатково забезпечити ОСОБА_3, ОСОБА_4 житловим благоустроєним приміщенням не менше 18.0 кв.м. жилої площі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2011 у справі №2а-10485/11/0170/26 про визнання незаконними дій та відмову було залишено без розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 клопотання ОСОБА_9 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2011 у справі № 2а-10485/11/0170/26 - залишено без задоволення, у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_9 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2011 у справі № 2а-10485/11/0170/26 - відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.10.2013 касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя частково задоволено. Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року скасовано, а справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міністерства оборони України. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя про визнання незаконними дій направлено до суду апеляційної інстанції для розгляду питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.10.2013 касаційну скаргу ОСОБА_9 - представника ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - частково задоволено. Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 скасовано, а справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя про визнання незаконними дій направлено до суду апеляційної інстанції для розгляду питання про відкриття апеляційного провадження. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_9 - представника ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2011 року закрито.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
У зв'язку з хворобою головуючого судді Горошко Н.П. згідно ст. 15-1 КАС України в порядку авторозподілу справу було передано головуючому судді Кучерук. О.В.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2014 справу призначено до апеляційного розгляду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 27.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
З матеріалі справи вбачається, що 24.07.1981 року Квартирно-експлуатаційною частиною Сімферопольського району Одеського військового округу на підставі рішення житлової комісії СВВПСУ кандидату наук ОСОБА_3 на склад сім'ї з трьох чоловік був виданий ордер №311 на вселення у трикімнатну квартиру за адресою: м. АДРЕСА_1, що підтверджується ордером №311 від 24.07.1981 року.
24.08.1985 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_9.
Надалі у родині ОСОБА_2 - ОСОБА_9 народилася дочка - ОСОБА_11.
08.08.1991 року ОСОБА_9, ОСОБА_2 і ОСОБА_11 були включені у загальну чергу на отримання благоустроєного житлового приміщення з рахунок МО СРСР в Сімферопольському гарнізоні на підставі розпорядження командира в/ч 13623.
22.09.2001 року родина на підставі Протоколу № 13 засідань житлової комісії військової частини 48249 була включена у позачерговий список на отримання житла за рахунок МО України в м. Сімферополі з 21.09.2001 року.
Згідно до витягу з протоколу №13 від 22.09.2001 року засідання житлової комісії в/ч 48249 ОСОБА_9 поставлений як інвалід 3 групи у пільгову чергу на отримання житла.
Протягом проходження військової служби ОСОБА_9 отримав 2 групу інвалідності, має статус ветерана війни, що підтверджується відповідним посвідченням НОМЕР_1 від 15.10.2008 року.
Протоколом житлової комісії Сімферопольського гарнізону за № 21 від 27.02.2004 року прийнято рішення про забезпечення ОСОБА_9 однокімнатною квартирою, з урахуванням того що члени родини - дружина та донька є власниками частки приватизованої житлової площі у АДРЕСА_1, однак протоколом № 9 від 17.12.08 року житловою комісією вказаний протокол №21 було скасовано за протестом військового прокурора ВМС України.
Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегія суддів зазначає, що 21.10.2009 постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим у справі №2а-2241/08/6 в задоволенні позову ОСОБА_13 та ОСОБА_9 відмовлено повністю (т.2 арк.с.215).
11.11.2010 постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-2241/08/6/0170, за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до житлової комісії Сімферопольського гарнізону, начальника Квартирно-експлуатаційного відділу Сімферопольського району, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь, Військової прокуратури Сімферопольського гарнізону, командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, Постійно діючої комісії Міністерства оборони України з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання протиправними та скасування протоколів, рішень, визнання дій та бездіяльності протиправними, спонукання до виконання певних дій та утримання від виконання певних дій, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2012 залишена без змін, - апеляційні скарги ОСОБА_13, ОСОБА_15 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь залишені без задоволення, апеляційні скарги ОСОБА_14 та ОСОБА_9 задоволено частково; скасовано постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.10.2009; прийнято постанову; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 відмовлено; зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м.Сімферополя виділити ОСОБА_14 на склад родини з 2 осіб благоустроєне житлове приміщення у відповідності зі встановленими діючим законодавством нормами житлової площі; зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя виділити ОСОБА_9 благоустроєне житлове приміщення у відповідності зі встановленими діючим законодавством нормами житлової площі; в задоволенні решти позову відмовлено.
Таким чином колегія суддів не приймає до уваги доводи Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя, що питання забезпечення позивачів житловою площею та прийняття рішення про зобов'язання КЕВ м. Сімферополь виділити ОСОБА_9 благоустроєне житлове приміщення у відповідності зі встановленими діючим законодавством нормами житлової площі вже розглядалось, оскільки позовні вимоги позивачів стосуються саме забезпеченні прав родини ОСОБА_9, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_11 та ОСОБА_4.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту визначає та встановлює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цей Закон також гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до абзацу першого частини 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року (із змінами та доповненнями) військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Частиною 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування -у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Вказана норма Закону України знайшла своє відображення в п. 3.10 Наказу Міністра Оборони України № 577 від 06.10.2006 року «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень».
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону (ч.2 ст. 47 Конституції України).
У відповідності до ст. 9 Житлового кодексу УРСР, яка визначає житлові права громадян, встановлено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України.
Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006року затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до п. 24 даного Порядку військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
У відповідності до п.4.5 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 № 577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2006 р. за № 1171/13045 встановлено, що військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання за рішенням квартирно-експлуатаційного органу, погодженим з гарнізонною житловою комісією, житловою комісією військової частини.
Колегія суддів наголошує, що прийняття рішення про забезпечення житловим приміщенням позивача для постійного проживання покладене на КЕВ м. Сімферополя, втім таке рішення погоджується і не може бути прийняте без погодження житловою комісією Сімферопольського гарнізону.
Відповідно до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя, затвердженого начальником Кримського територіального квартирно-експлуатаційного Управління, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя є установою Збройних Сил України і призначений для реалізації у військах (силах), дислокованих у межах відповідальності Квартирно-експлуатаційного відділу, державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення з метою підтримання військ у стані високої бойової та мобілізаційної готовності.
До основних завдань Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя згідно Положення входять: аналіз стану забезпеченості житлом військовослужбовців, розробка заходів і підготовка пропозицій щодо їх забезпечення житловою площею, контроль за його розподілом і використанням.
Згідно з п.7.1,7.2 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, Начальник гарнізону несе персональну відповідальність за належну організацію роботи житлових комісій гарнізону, дотримання законності під час забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями. Керівник та відповідні посадові особи квартирно-експлуатаційного органу несуть персональну відповідальність за організацію контролю та правильність ведення в гарнізоні обліку військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, а також дотримання законності під час розподілу житлових приміщень.
Відповідно до п. 1.7. зазначеної Інструкції усі житлові приміщення для постійного проживання, які надходять до гарнізону для забезпечення військовослужбовців, розподіляються згідно з гарнізонною чергою, виходячи з часу перебування військовослужбовців на квартирному обліку за рішенням квартирно-експлуатаційного органу, погодженим з гарнізонною житловою комісією, житловою комісією військової частини та затвердженим начальником гарнізону.
Військовослужбовці, які перебувають на обліку, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла (п.3.10 Інструкції).
Згідно п. 55 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 11.12.1984 №470, житлове приміщення надається громадянину на всіх членів родини, які перебувають з ним на квартирному обліку. В разі, якщо вселення дружини (чоловіка) на житлову площу того, хто перебуває на обліку неможливо, житлове приміщення надається на всіх членів родини, крім випадків, коли окремо проживають в даному населеному пункті чи в приміській зоні члени родини не потребують поліпшення житлових умов.
Як вбачається з положень п. 15 згаданих Правил, на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і прописані у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків).
Згідно до свідоцтва на право власність на житло від 25.01.1999р. виданої Сімферопольською КЕЧ району, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_11 належить на праві загальній власності АДРЕСА_1.
Так відповідно до ст. 33 Житлового кодексу України Потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках (квартирах), забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.
Згідно зі ст. 42 Житлового кодексу України жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першою статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Статтею 46 Житлового кодексу України визначено, що поза чергою жиле приміщення надається: інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків. Поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
Приписами ст. 47 Житлового кодексу України встановлено, що норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу.
Відповідно до ст. 48 Житлового кодексу України Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
При передачі громадянами житла, яке перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої площі.
Громадяни, які одержали житло у державному фонді на цих умовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимог чинного законодавства.
Жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми жилої площі, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру) або призначене для осіб різної статі (частина друга статті 50).
Згідно зі ст. 49 Житлового кодексу України понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшено.
Порядок і умови надання додаткової жилої площі та перелік категорій громадян, які мають право на її одержання, встановлюються законодавством Союзу РСР.
Колегією суддів безперечно встановлено, що родина ОСОБА_2 - ОСОБА_9 знаходиться у черзі на отримання житла в Сімферопольському гарнізоні з в/ч 1743 від 04.04.2008 року № 1005, що підтверджується повідомленням.
Передумовою для виникнення обов'язку у Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя щодо реалізації права військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей на забезпечення житловим приміщенням є наявність житлової площі та наближення черги за списком осіб на отримання такого житла. Отже, військовослужбовці повинні забезпечуватись житлом за наявності житлової площі та по черзі.
Питання забезпеченості житлом військовослужбовців не може залежите від кількості надходження житла до гарнізону для поліпшення житлових умов військовослужбовців, які перебувають на обліку, а саме від кількості виділених для цього коштів, а отже ставить реалізацію права особи на житло в залежність від наявних коштів у держави в особі Міністерства оборони та системи його органів та установ.
Отже, відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» про право на позачергове одержання житла звільненими в запас військовослужбовцями, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, державні соціальні гарантії ветеранам військової служби, встановлені цими Законами, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду стосовно часткового задоволення позовних вимог, в частині визнання протиправними дій Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя зі створення перешкод у забезпеченні родини жилим благоустроєним приміщенням; визнання протиправними дій Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя з відмови в забезпеченні прав родини на жиле благоустроєне приміщення в м. Сімферополі; визнання протиправною відмову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя забезпечити родину жилим благоустроєним приміщенням в м Сімферополі; зобов'язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя розглянути питання можливості забезпечення ОСОБА_2 та ОСОБА_11 жилим благоустроєним приміщенням в м. Сімферополі розміром не менш 47,3 кв. м житлової площі і 72,5 кв. м загальної площі з урахуванням обов'язкової норми жилої площі на одну людину в розмірі 13,65 кв. м; визнання протиправною бездіяльності Міністерства Оборони України з відмови в забезпеченні родини жилим благоустроєним приміщенням в м. Сімферополі.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя та ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2011 року по справі №2а-10485/11/0170/26 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук