Судове рішення #35241456


Апеляційний суд Рівненської області

__________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України


28 січня 2014 року м. Рівне


Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:


Головуючого: Квятковського А.С.

Суддів: Піскунова В.М., Маринича В.К.

З участю прокурора: Клімашевич Н.О.

Засудженого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м.Рівне кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дубенського міськрайонного суду від 03 квітня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:


Цим вироком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, не працюючий, з середньою освітою, не одружений, гр.України, раніше судимий 25 серпня 2010 року Дубенським міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст..69 КК України до 1 року позбавлення волі, засуджений


-за ч.2 ст.297 КК України на три роки позбавлення волі.

-за ч.2 ст.185 КК України на два роки позбавлення волі.

-за ч.3 ст.185 КК України на чотири роки позбавлення волі.


На підставі ст..70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.


Як встановив суд, 19 жовтня 2011 року, близько 08 год. ОСОБА_1, перебуваючи біля кладовища по вул.. Промисловій в м.Дубно вирішив вчинити демонтаж та крадіжку металевої огорожі з місяць поховання, тобто незаконно заволодіти предметами, що знаходяться в місці поховання. Реалізовуючи свій намір, скориставшись відсутністю нагляду за місцем поховання, шляхом вільного доступу ОСОБА_1 демонтував та викрав металеву огорожу вагою 55 кг з місця поховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, чим завдав ОСОБА_4, що являється родичкою померлих майнової шкоди на суму 137 грн. 50 коп.

20 жовтня 2011 року, близько 11 год. ОСОБА_1, перебуваючи біля кладовища по вул.. Промислова в м.Дубно вирішив повторно вчинити демонтаж та крадіжку металевої огорожі з місця поховання, тобто незаконно заволодіти предметами, що знаходяться в місці поховання. Реалізовуючи свій намір, скориставшись відсутністю нагляду за місцем поховання, шляхом вільного доступу ОСОБА_1 демонтував та викрав металеву огорожу вагою 55 кг з місця поховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, чим завдам ОСОБА_4, що являється родичкою померлих, майнової шкоди на суму 137 грн. 50 коп.

21 жовтня 2011 року, близько 08 год. ОСОБА_1, перебуваючи біля кладовища по вул..Промислова в м.Дубно, вирішив повторно вчинити демонтаж та крадіжку металевої огорожі з місця поховання, тобто незаконно заволодіти предметами, що знаходяться в місці поховання. Реалізовуючи свій намір, скориставшись відсутністю нагляду за місцем поховання, шляхом вільного доступу ОСОБА_1 демонтував та викрав металеву огорожу вагою 58 кг. з місця поховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, чим завдав ОСОБА_4, що являється родичкою померлих майнової шкоди на суму 145 грн.

Крім того, 28 грудня 2011 року, близько 10 год. ОСОБА_1, знаходячись біля приміщення колишньої контори «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташована по АДРЕСА_2 і належить ОСОБА_5, вирішив повторно вчинити таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій намір, ОСОБА_1 скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, проник через вікно в приміщенні колишньої контори «ІНФОРМАЦІЯ_2» звідки викрав дві секції чавунних батарей по сім ребер кожна, та одну секцію чавунної батареї на дев'ять ребер, загальною вагою 161 кг.,вартістю 2 грн. за кілограм металобрухту, на суму 322 грн. Своїми діями завдав потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на сказану суму.

Крім того, 03 лютого 2012 року, близько 21 год. ОСОБА_1 підійшовши до житлового будинку №79 по вул.. Морозенка в м.Дубно Рівненської області, який належить житлово-будівельному кооперативу «Юність», вирішив повторно вчинити таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій намір, ОСОБА_1 скориставшись відсутністю нагляду за його діями, шляхом вільного доступу зайшов до під'їзду цього будинку, звідки таємно викрав дві чавунні труби та три металеві труби бувших у користуванні, загальною вагою 70 кг, вартістю 2 грн. за 1 кг. металобрухту, на суму 140 грн. Внаслідок цього житлово-будівельному кооперативу «Юність» було завдано майнової шкоди на вказану суму.


В апеляції засуджений ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним. При цьому зазначає, що матеріали справи відносно нього по епізоду крадіжки батарей за ч.3 ст.185 КК сфальсифіковані. Вказує, що покази понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були присутніми при вилученні батарей є різними. Доводить, що явки з повинною були написані в слідчому ізоляторі, де на нього чинився психологічний тиск. Крім того стверджує, що при ознайомленні з матеріалами справи на нього також чинився психологічний тиск, що не дало змогу належним чином вивчити матеріали справи. Вважає, що судом не взято до уваги пом'якшуючі обставини, а також те, що в нього на утриманні двоє дітей.

Просить вирок скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.


Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_8, які просять задовольнити апеляційну скаргу, вирок скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, думку прокурора Клімашевич Н.О. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.


Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у таємному викраденні майна вчиненому повторно та наруги над могилами, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.


Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в ході досудового слідства і в суді першої інстанції свою вину у вчиненні злочину ч.2 ст.185, ч.2 ст.297 КК України визнав повністю та показав, що дійсно в жовтні 2011 року викрав чуже майно та вчинив наругу над могилами.

Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила факт викрадення в жовтні 2011 року з кладовища, що розташоване в м.Дубно по вул..Промисловій металевої огорожі зеленого кольору, якою було огороджено місце поховання її діда ОСОБА_3 та баби ОСОБА_2

З показів свідка ОСОБА_9 встановлено, що з 19 жовтня 2011 року по 21 жовтня 2011 року ОСОБА_1 на пункт прийому металобрухту, що розташований в м.Дубно по вул..Залізничній, 1 приніс чотири половини металевої огорожі загальною вагою 110 кг. та одну суцільну секцію огорожі.

Згідно протоколу огляду місця події від 21 жовтня 2011 року встановлено місце вчинення злочину та факт вилучення на пункті прийому металобрухту в м.Дубно по вул.Залізничній, 1, шість металевих частин огорожі загальною вагою 168 кілограмів.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 26 жовтня 2011 року у ході якого ОСОБА_1 детально розповів про обставини події (т.1 а.с.48-53).

Згідно показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 03 лютого 2012 року з під'їзду №5 житлового будинку 79 по вул..Морозенка в м.Дубно було викрадено три металевих та дві чавунні труби водопостачання.

За показаннями свідка ОСОБА_12 04 лютого 2012 року до нього звернувся ОСОБА_1 з проханням допомогти віднести металобрухт в пункт прийому, за приміщенням житлового будинку №158 по вул.Грушевського в м.Дубно. Звідти вони забрали 5 труб з них 2 чавунні та 3 металеві.

Згідно протоколу огляду від 04 лютого 2012 року місце вчинення злочину є приміщення під'їзду №5, будинку 79 по вул..Морозенка в м.Дубно та зафіксовано факт вилучення п'яти чавунних труб та трьох металевих, загальною вагою 70 кілограм (т.2 а.с.14, 22).

При проведенні відтворення обстановки та обставин події від 25 лютого 2012 року ОСОБА_1 розповів про обставини вчинення ним крадіжки з приміщення під'їзду №5 житлового будинку №79 по вул..Морозенко в м.Дубно (т.2 а.с.54-57).

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним за ч. 2. ст..247 та ч.2 ст.185 КК України, призначивши йому відповідне покарання.


За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за викрадення 28 грудня 2011 року з приміщення колишньої контори «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташована по АДРЕСА_2 і належить ОСОБА_5, дві секції чавунних батарей по сім ребер кожна, та одну секцію чавунної батареї на дев'ять ребер, загальною вагою 161 кг.,вартістю 2 грн. за кілограм металобрухту, на суму 322 грн.

Колегія суддів, перевіряючи вирок суду першої інстанції в межах апеляції, відповідно вимог ст.365 КПК України (1960р.) дійшла висновку, що дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження, а тому доводи ОСОБА_1 про недоведеність його вини у вчиненні крадіжки є обґрунтованими.

Як убачається з вироку суду першої інстанції, винність ОСОБА_1 у викраденні чавунних батарей з приміщення контори «Райагробуду» суд обґрунтував показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а також протоколами огляду місця події та відтворення обстановки й обставин події.

Проте, судом не враховано вимоги ст.64, 67 КПК України щодо предмета доказування та оцінки доказів в їх сукупності, та вимог ст.74 КПК щодо показань самого обвинуваченого, які можуть бути покладені в основу обвинувачення лише при їх підтвердженні іншими доказами.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив факт крадіжки чавунних батарей з контори «Райагробуду». Жодних інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про викрадення батарей ОСОБА_1 у справі не здобуто.

Так, з протоколу огляду місця події від 19 лютого 2012 року вбачається, що в м.Дубно по вул..Промисловій на стежці було виявлено та вилучено частину секції від чавунної батареї опалення в двох частинах: одна з яких мала два ребра, а інша три ребра. (т.2 а.с.81-82). Тобто, вказаний доказ не містить інформації про вчинення злочином саме ОСОБА_1

Потерпілий ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_13 підтвердили факт крадіжки з приміщення колишньої контори «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташоване в АДРЕСА_2 двох секцій чавунних батарей по сім ребер кожна та однієї секції на дев'ять ребер. Проте, хто саме викрав чуже майно їм було невідомо.

Оскільки відсутні достатні докази, які б вказували на доведеність вини ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що провадження в справі за цим епізодом за ч.3 ст.185 КК України слід закрити за п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

На підставі ст.376 КПК України (1960 року) справа в частині обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю.


Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання", особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання судом першої інстанції враховано обставини, що його пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, особу підсудного, характеристику з місця проживання, незадовільний стан здоров'я та попередню судимість засудженого і визначив його відповідно до закону.


Керуючись ст.ст.365,366 КПК України (1960 року), колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:


Апеляцію засудженого задовольнити частково.

Вирок Дубенського міськрайонного суду від 03 квітня 2013 року стосовно ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим:

за ч.2 ст.185 КК України на два роки позбавлення волі.

за ч.2 ст.297 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначити - три роки позбавлення волі.

За ч.3 ст.185 КК України провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу злочину на підставі п.2 ст.6 КПК України 1960 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою. Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту затримання з 04.02.2013року.

В решті вирок залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом одного місяця з моменту проголошення ухвали, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.



Головуючий: А.С. Квятковський


Судді: В.М. Піскунов


В.К. Маринич


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація