АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/1914/2014 Головуючий 1 інстанції - Волошин В.О.

м. Київ Доповідач - Борисова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - Патрик Ганни Григорівни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року позивач звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5, МТСБУ, третя особа: ОСОБА_6 в якому просила визнати неправомірними дії відповідача ОСОБА_5, що полягали у порушенні ПДР України, які призвели до ДТП; стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача витрати пов'язані з оформленням довіреності; стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача вартість автотоварознавчого дослідження у розмірі 1200 грн.; стягнути з відповідачів на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди по 5000 грн.; стягнути з відповідача МТСБУна користь позивачки 9964,59 грн. - регламентної виплати; стягнути з відповідача ОСОБА_5 7931,31 грн. - вартості відновлювального ремонту; стягнути з відповідачів солідарно 293,45 грн. - судового збору.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, МТСБУ, третя особа: ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії ОСОБА_5, які полягали у порушенні п.п. 10.1, 13.1 ПДР України, які призвели до настання ДТП, яка мала місце 17 травня 2012 року о 11:00 год. на пр. Броварському в м. Києві за участю автомобілів: «MitsubishiSpace» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та «Nissan Frontier» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.; 250 грн. - витрат, пов'язаних з оформленням довіреності; 1875,36 грн. - сума вартості автотоварознавчого та автотехнічного досліджень; 107,30 грн. - судового збору.

Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_4 9964,59 грн. - регламентної виплати; 214,60 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник відповідача МТСБУ- Патрик Г.Г.подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року та постановити нове рішення, яким у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, МТСБУ, третя особа: ОСОБА_6 відмовити у повному обсязі.

Вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та таким, що постановлено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи вимогу про визнання неправомірними дій відповідача ОСОБА_5, які полягали у порушенні ПДР України, вийшов за межі цивільних правовідносин. Стягуючи з відповідача ОСОБА_5 суму у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не встановив особу, яка знаходилась за кермом транспортного засобу.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що саме транспортним засобом, який належить ОСОБА_5 було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб.

Апелянт також посилається на те, що МТСБУ не зобов'язано відшкодовувати позивачу шкоду відповідно до положень п.41.1 п.б ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки позивачем не надано доказів з приводу того, що була заподіяна шкода її життю та здоров'ю.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Колегія суддів вражає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 17 травня 2012 року о 11:00 год. на проспекті Броварському в м. Києві сталася ДТП за участю автомобілів «Mitsubishi Space» д.н. НОМЕР_3 під керуванням позивачки та «Nissan Frontier» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, внаслідок якої автомобілі учасників даної пригоди отримали механічні пошкодження.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_5, як учасник ДТП, яка мала місце 17 травня 2012 року, з місця пригоди зник, на неодноразові виклики до ВДАІ Дніпровського РУ ГУ МВС України не з'являвся, доказів на підтвердження того, що ним застрахована обов'язкова цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу не надав, у позасудовому порядку добровільно позивачу шкоду не відшкодував.

Автомобіль«Mitsubishi Space» д.н. НОМЕР_3 є забезпеченим транспортним засобом на підставі полісу № АА/5889550 від 31 жовтня 2011 року.

Відповідно до звіту №2318 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 18 червня 2012 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Space» д.н. НОМЕР_3 в результаті його пошкодження в ДТП складає 9964,59 грн., вартість відновлювального ремонту складає 17895,90 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

За змістом ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місці здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу.

МТСБУ не відшкодовує шкоду потерплим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.

МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює оплату послуг аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, залучених відповідно до п. 40.3 ст.40 цього Закону.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з відповідача МТСБУ на користь позивачки підлягає стягненню 9964,59 грн. регламентної виплати.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

З урахуванням характеру та обсягу фізичних і душевних страждань позивача у зв'язку із пошкодженням її майна, тяжкості вимушених змін у її життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд першої інстанції обґрунтовано визначив суму відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_5 у розмірі 3000 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача МТСБУ на користь позивача моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до вимог ст.ст.22, 41 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_5 на її користь 7 931,31 грн. (різниці між вартістю відновлювального ремонту і регламентною виплатою) не підлягають задоволенню, оскільки суперечать вимогам закону.

Також вірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до вимог ст.22 ЦК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_5 на користь позивачки 250 грн. витрат, пов'язаних з оформленням довіреності та 1875,36 грн. - сума вартості автотоварознавчого та автотехнічного дослідження.

Доводи апеляційної скарги про те, що в даному випадку МТСБУ може відшкодувати лише шкоду, завдану життю або здоров'ю позивачки у зв'язку з тим, що шкоду завдано невстановленим транспортним засобом, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів шкоду автомобілю позивачки було завдано автомобілем «Nissan Frontier» д.н. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_5

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 в установленому Законом порядку не визнаний винним у вчиненні ДТП, з огляду на наступне.

Наявність або відсутність вини кожного з володільців джерела підвищеної небезпеки встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч.2 ст.57 ЦПК України є пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч.2 ст.1166 ЦК України має доводити заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

Відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП не дає підстав за будь-яких обставин вважати таку особу не винною у ДТП, оскільки вину такої особи може бути підтверджено чи спростовано іншими належними і допустимими доказами, передбаченими ЦПК України, зокрема висновком судової автотехнічної експертизи, письмовими доказами тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, вина ОСОБА_5 у вчиненні ДТП підтверджується відповідями ВДАІ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, матеріалами ДПТ, показами свідка ОСОБА_7 та висновком автотехнічного дослідження, відповідно до якого з технічної точки зору, причина виникнення ДТП є невиконання водієм автомобіля «Nissan Erontier» д.н. НОМЕР_2 п.п. 10.1, 13.1 ПДР України.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на їх правильність та не можуть бути прийняті до уваги.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні та наявними в матеріалах справи доказами, і, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Підстав для його скасування не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - Патрик Ганни Григорівни - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: