КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа№ 910/22040/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства ,,Український інноваційний банк"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2013р.

у справі № 910/22040/13 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Український інноваційний банк"

до Публічного акціонерного товариства ,,Компанія Росток"

про стягнення 7 732 286,58 доларів США, що еквівалентно 61 804 166,65 грн. та 1 154 574,36 Євро, що еквівалентно 12 360 562,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ,,Український інноваційний банк" (далі - позивач) звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства ,,Компанія Росток" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 7 732 286,58 доларів США, що еквівалентно 61 804 166,65 грн. та 1 154 574,36 Євро, що еквівалентно 12 360 562,83 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.12.2013р. у справі 910/22040/13 призначено судово - економічну експертизу для визначення розміру заборгованості відповідача перед позивачем, у зв'язку з чим на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2013р. у справі № 910/22040/13 скасувати. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 11.02.2014р.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу суду 10.02.2014р., відповідач зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

У судовому засіданні 11.02.2014р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечив проти їх задоволення.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін з огляду на таке.

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом про стягнення коштів за грошовими зобов'язаннями в розмірі 7 732 286,58 доларів США, що еквівалентно 61 804 166,65 грн. та 1 154 574,36 Євро, що еквівалентно 12 360 562,83 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду клопотання про призначення у справі судово - економічної експертизи, мотивуючи клопотання тим, що розрахунок позовних вимог позивача є хибним та не відповідає дійсності, в підтвердження чому відповідач надав свій контррозрахунок заборгованості за кредитними угодами № 20094 від 22.11.2006р. (із змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами) та № 20072 від 28.07.2004р. (із змінами та доповненнями, внесеними додатковими договорами).

Відповідно до статті 1 Закону України ,,Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу; учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом; остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Порядок призначення і проведення судової експертизи визначений статтею 41 Господарського процесуального кодексу України.

Пленум Вищого господарського суду України в ч. 3 п. 2 Постанови № 4 від 23 березня 2012р. вказує: ,,Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи".

Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 ,,Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що ГПК не передбачена можливість оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас, за приписами п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з ч. 5 цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог ч. 1 ст. 106 та ч. 1 ст. 111-13 ГПК України не може бути розглянута господарським судом.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом в загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий п.1 ч.2 ст.79 ГПК).

Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Отже, зупинення провадження у справі за своєю правовою природою є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо коли вони можуть бути усунені. Таким чином, з огляду на передбачене п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України право господарського суду зупинити провадження у справі у разі призначення судової експертизи, а також, враховуючи, що для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, місцевий господарський суд правомірно зупинив провадження у справі до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Таким чином, доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, щодо погодження питань, які поставлені на вирішення експертизи і зупинення провадження у справі, колегією суддів не приймаються до уваги, з огляду на те, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвали суду в частині призначення судової експертизи, а зупинення місцевим господарським судом провадження у справі, у зв'язку з призначенням судово - економічної експертизи, є законним та обґрунтованим.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 24.12.2013р. у справі №910/22040/13, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Ухвала є законною і відповідає обставинам справи. У зв'язку з цим, ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Український інноваційний банк" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2013р. у справі № 910/22040/13 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз

Повний текст складено та підписано 12.02.2014р.