Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 765/5349/13-а

05.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Козловська С. О.

за участю сторін:

представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя - Мандзюк Інна Михайлівна, довіреність № 1 від 08.01.14

позивач, - ОСОБА_3 - не з'явився, сповіщений у встановленому законом порядку,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя на постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя (суддя Семенуха Т.Б. ) від 24.09.13 по справі № 765/5349/13-а

за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) (АДРЕСА_2)

до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (вул.Дзігунського, 19, м. Севастополь, 99001)

про зобов'язання здійснити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до Нахімовського районного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду у Нахімовському районі міста Севастополя про зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії з 17.05.2012.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 02.08.2013 зверталася до відповідача з відповідною заявою, однак відповідачем відмовлено у поновленні пенсійних виплат.

Постановою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 24.09.2013 адміністративний позов задоволено: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя поновити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, нарахування та виплату пенсії за віком з 02 серпня 2013 року.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення по справі, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції з підстав, викладених у ній.

Інші сторони у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що ОСОБА_3 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту. З квітня 2009 року позивачу призначено пенсію за віком безстроково.

17.05.2012 ОСОБА_3 виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, у зв'язку з чим, на підставі статей 49, 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Управлінням Пенсійного фонду у Нахімовському районі міста Севастополя було припинено виплату пенсії.

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії відповідно до рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 (арк.с.11).

Однак листом Управління Пенсійного фонду у Нахімовському районі міста Севастополя від 12.08.2013 №79-0 позивачу було відмовлено в поновленні виплати та зазначено, що відсутні підстави для призначення пенсії та проведення відповідних виплат пенсіонерам, які постійно проживають на території держав, з якими у України не укладено відповідний договір (арк.с.12). Рішення щодо відмови в поновленні пенсійних виплат зазначеним відповідачем не приймалось.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших передбачених законом випадках. Це право гарантовано загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України вищезазначених положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення до п.2 ч.1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини рішення, визначено, звернути увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

Отже з 07.10.2009 порядок виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регулюється нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності положень п.2 ч.1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Після прийняття зазначеного рішення органом конституційної юрисдикції і на теперішній час інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, не прийнято.

Таким чином, враховуючи, що з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 виключена така підстава для припинення пенсійних виплат, як проживання пенсіонера за кордоном, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності правових підстав для відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_3, яка постійно мешкає за межами України.

Відповідно до пунктів 3, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви відновлення пенсії. Отже поновлення виплати пенсії ОСОБА_3 підлягає з 02.08.2013.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя - залишити без задоволення.

2.Постанову Нахімовського районного суду міста Севастополя (суддя Семенуха Т.Б.) від 24.09.2013 у справі № 765/5349/13-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя про зобов'язання здійснити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова