УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/182/14-ц

Провадження по справі 2-зз/122/1/14

06 лютого 2014 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Гоцкалюка В.Д.,

при секретарі - Астанькович О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24 квітня 2001 року в задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, накладено арешт на майно ОСОБА_1, що проживає за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 серпня 2001 року позов ОСОБА_2 - задоволено частково. З ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальних збитків 9 грн. 96 коп., у відшкодування моральної шкоди 800 грн., а усього 809 грн. 96 коп., а також витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 40 грн. 50 коп. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 19 листопада 2001 року, рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 серпня 2001 року залишено без змін.

14 січня 2014 року, ОСОБА_1 звернувся із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Сторони в судове засідання не з'явились.

Відповідно до вимог ч.ч.3,5,6 ст.154 ЦПК України, питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно відповіді Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим № 529/03/3-14а від 04 лютого 2014 року, за виконавчим листом №2-74/01 про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми заборгованості у розмірі 858,96 грн. повідомляє наступне, що згідно перевірки журналів реєстрації вхідної кореспонденції, книг обліку виконавчих документів переданих державному виконавцю (Ф-8), а також Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, веденого з 2005 року, вищевказаний виконавчий документ на примусове виконання не надходив та не зареєстрований. Надати більш детальну інформацію з 2001 по 2005 років по вищевказаному виконавчому провадженню не можливо, так як згідно п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби строк зберігання завершених виконавчих проваджень та журналів реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції, переданих на зберіганням/становить 3 роки. Після чого виконавчі документи знищуються за закінченням терміну зберігання.

Згідно матеріалів справи виконавчий лист ОСОБА_2 отримано в 2002 році.

Таким чином, суд вважає, що оскільки виданий Залізничним районним судом м. Сімферополя в 2002 році виконавчий лист не перебуває на виконанні у ВДВС, то на даний момент рішення суду є виконаним, а отже заява є цілком обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 154 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24 квітня 2001 року, накладення арешту на майно ОСОБА_1, що проживає за адресою АДРЕСА_1 - скасувати.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду АР Крим, через Залізничний районний суд м. Сімферополя, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: