Справа № 101/5344/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2014 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим, в складі:
головуючого - судді Хотянової В.В.
при секретарі - Дороніної Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Алушті АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання земельної ділянки спадковою масою, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Алуштинського міського суду АР Крим із позовом, у якому просить визнати земельну ділянку площею 511,5 м.кв., розташовану по АДРЕСА_1, спадковим майном, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 511,5 м.кв., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Свою позовну заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача, якому належало домоволодіння та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку. На земельну ділянку площею 01023 на 05.05.2004 року був виданий державний акт на ім'я батька ОСОБА_4 та мати ОСОБА_3. Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 12.10.2012 року домоволодіння АДРЕСА_2 розділено між батьками позивача та припинено право спільної часткової власності, також проведено розподіл земельної ділянки та кожній стороні виділена земельні ділянка площею 511,5 кв.м.
Позивач зазначає, що за життя батька йому було видано свідоцтво про право власності на домоволодіння, якому присвоєна нова адреса: АДРЕСА_1. Після смерті батька позивач вступив в право на спадщину та отримав свідоцтво про справо на спадщину від 04.09.2013 року на зазначене домоволодіння. У видачі свідоцтва про право на спадщину постановою державної нотаріальної контори від 04.09.2013 року було відмовлено з тих підстав, що на земельну ділянку при домоволодінні мається державний акт, виданий на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та в ньому не визначені частки, а тому неможливо встановити частку, яка входить у склад спадщини. Позивач вказує, що частка земельної ділянки, визначена рішенням суду, складає 511,5 кв.м. та за життя батько не встиг зареєструвати на неї право власності та після його смерті зробити це не надається можливим.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи позовної заяви та просила її задовольнити у повному обсязі.
Позивач в судове засідання не з'явився та надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 44), в минулому судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явилась. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 44). В минулому судовому засіданні позовні вимоги визнала.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Так, згідно з вимогами статей 10 та 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Крім того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі наданих суду доказів встановлено, що рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 12.10.2012 року, яке набрало законної сили 16.11.2012 року, позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-я особа - відділ опіки та піклування виконавчого комітету Малоріченської сільської ради про поділ домоволодіння, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності, поділ земельної ділянки, припинення права спільної сумісної власності задоволено.
Проведено реальний поділ будинку з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, що розташоване за адресою : АДРЕСА_2, відповідно до висновків експертизи № 1180/1181 від 31.07.2012 року , додатків № 2, №2.
Виділено в натурі у власність ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_2 на 12 частку домоволодіння, яка складається з: частини житлового будинку літер "А"(приміщення № 1-1-коридор, площею 3,8 кв.м., № 1-2-кухня, площею 3,9 кв.м., № 1-3 житлова кімната, площею 12.2 кв.м., № 1-8 передпокій, площею 9,9 кв.м., № 1-11-кухня, площею 2,1 кв.м.), площею 31,9 кв.м., в тому числі тамбура літер "а1", ганка літер "ка1", сараю літер "В", сараю літер "Ж", душу-туалету літер "М", навісу літер "Н", літнього душу літер "О", сараю літер "П", навісу літер "п", навісу літер "Р", сараю літер "С", навісу літер "с", навісу літер "Т", сараю літер "У", навісу літер "Ф", сараю літер "Х", навісу літер "Ц", навісу літер "Ю", що становить 50/100 часток домоволодіння, як єдине ціле та визнати за ОСОБА_3 право власності на виділене нерухоме майно в натурі в цілому.
Виділено в натурі ОСОБА_4 у власність на 12 частку домоволодіння, що розташоване за адресою : АДРЕСА_2, яка складається з : частини житлового будинку літер "А"(приміщення № 1-7-коридор, площею 5,0 кв.м., № 1-5 житлова кімната, площею 8,6 кв.м., № 1-4 житлова кімната, площею 16,0 кв.м., № 1-6 житлова кімната, площею 8,2 кв.м.), площею 37,8 кв.м., в тому числі ганка літер "кА", літньої кухні літер "Б"перший поверх, літньої кухні "Б"другий поверх, навісу літер "б"перший поверх, навісу літер "б"другий поверх, сходів, ганки, ганки, туалету літер "Д", сараю-лазні літер "Е", сараю літер "Ч", навісу літер "Ш", що становаить 44/100 частки домоволодіння, як єдине ціле та визнати за ОСОБА_4 право власності на виділене нерухоме майно в натурі.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію у розмірі 17076 грн 38 коп.
Припинено право спільної часткової власності між співвласниками ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_4 з іншого боку на будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, що розташований за адресою : АДРЕСА_2.
Проведено реальний поділ земельної ділянки загальною площею 0, 1023 га , що розташована що розташована за адресою : АДРЕСА_2, відповідно до висновку № 1180/1181 судової будівельно-технічної експертизи.
Виділено в натурі у власність ОСОБА_3 земельну ділянку розміром 511,5 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_2, зазначену у висновку № 1180/1181 судової будівельно-технічної експертизи на додатку № 2 земельна ділянка зафарбована зеленим кольором , як єдине ціле.
Виділено в натурі у власність ОСОБА_4 земельну ділянку розміром 511,5 кв.м., що розташована в АДРЕСА_2, зазначену у висновку № 1180/1181 судової будівельно-технічної експертизи на додатку № 2 земельна ділянка зафарбована синім кольором та визнати за ним право власності на зазначену ділянку, як єдине ціле.
Припинено право спільної сумісної власності між співвласниками ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_4 з іншого боку на земельну ділянку загальною площею 0,1023 га , що розташована за адресою: АДРЕСА_2
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 2138,75 грн.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 17).
З наданої позивачем копії свідоцтва про народження вбачається, що він є сином померлого ОСОБА_4, з чого можливо зробити висновок, що він є спадкоємцем першої черги (ст.1261 ЦК України) (а.с. 18).
Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.09.2013 року, ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, після смерті батька - ОСОБА_4, померлого 02 лютого 2013 року - відмовлено (а.с. 19) з тих підстав, що право власності на виділену в натурі частку земельної ділянки спадкодавець ОСОБА_4 не зареєстрував, як це передбачено ст.182 ЦК України та с.125 ЗК України.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як вбачається з наданих нотаріальною конторою матеріалів спадкової справи позивач являється єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, у встановленому Законом порядку вступив у права спадкування (а.с. 47-63), отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: житлового будинку, з господарсько-побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що належало спадкодавцю на підставі рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 12 жовтня 2012 року по справі № 0101/1939/2012 (а.с. 6).
Згідно вимог діючого цивільного законодавства для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом. Важливість акта прийняття спадщини полягає в тому, що саме з цим моментом закон пов'язує виникнення у спадкоємців права на спадкове майно.
При цьому, прийняття спадщини означає, що правові наслідки такого прийняття вважаються такими, що настали з моменту відкриття спадщини. Отже фактично право на спадщину за позивачем є таким, що виникло з моменту відкриття спадщини.
Але, згідно зі статтями 1297,1299 ЦК України обов'язковою умовою набуття права власності на спадщину, до складу якого входить нерухоме майно, є одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на таке майно із наступною його реєстрацією у державних органах за правилами державної реєстрації прав на нерухомість. При цьому, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємців з моменту державної реєстрації цього майна.
Отже, виникнення права на спадщину за позивачем безпосередньо пов'язується із процедурою офіційного визнання такого права нотаріусом та його подальшою реєстрацією.
Однак, відсутність факту реєстрації права власності за спадкодавцем, унеможливлює дотримання наведеного порядку, що в свою чергу порушує майнові права та інтереси позивача.
Згідно статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в т.ч. у засіб визнання права.
Згідно загальних умов цивільного судочинства визнання права, як спосіб захисту цивільних прав та інтересів застосовується з метою усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.
Відносно спадкових правовідносин, визнання права за спадкоємцем є можливим у разі наявності таких прав за спадкодавцем. Отже, безпосереднім предметом дослідження за дійсним позовом є обставини набуття права власності на спадкове майно за спадкоємцем.
Відповідно ч.ч.1,3 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Частиною 4 статті 334 ЦК України встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004р.
Але згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" № 1878-VI від 11.02.2010 державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється лише з 1 січня 2013 року.
Статтею 58 Конституції України закріплено один із найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Таким чином, право власності на земельну ділянку розміром 511,5 кв.м., що розташована в АДРЕСА_2, згідно вимог діючого на той час законодавства, та таке право згідно статті 1218 ЦК України, не зважаючи на відсутність відповідної реєстрації, входить до складу спадщини, яка відкрилася після його смерті.
За таких підстав суд задовольняє позовні вимоги.
Таким чином, суд вважає за можливе визнати земельну ділянку площею 511,5 м.кв., розташовану по АДРЕСА_1, спадковим майном, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 511,5 м.кв., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216, 1218, 1261 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, ч.4 ст.174, ст.ст. 212-215, 218 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати земельну ділянку площею 511,5 м.кв., розташовану по АДРЕСА_1, спадковим майном, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 511,5 м.кв., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Алуштинського
міського суду АР Крим В.В.Хотянова