Справа № 750/12404/13-ц Провадження № 22-ц/795/430/2014 Головуючий у I інстанції: Литвиненко І.В.

Категорія: цивільна Доповідач: Кузюра Л. В.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

06 лютого 2014 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого судді: Кузюри Л.В.

Суддів: Зінченко С.П., Харечко Л.К.

При секретарі: Шкарупі Ю.В.

За участю: ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, прокурора Бобруйко І.М., представника органу опіки та піклування Карпенко Т.М., державного виконавця Счасливої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 січня 2014 року на дії старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Счасливої Альони Вікторівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.01.2014 року, якою в задоволенні її скарги на дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Счасливої А.В. було відмовлено.

В якості підстави для скасування вказаної ухвали суду, ОСОБА_1 вказувала на помилковість висновку суду про те, що винесена Старшим державним виконавцем Деснянського ВДВС ЧМУЮ постанова про відкриття виконавчого провадження відповідає вимогам закону. На переконання апелянта, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова виконавчий лист не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить індивідуального ідентифікаційного номера стягувача, дати ухваленого у справі додаткового рішення суду.

Крім того, ОСОБА_1 посилалась на те, що у виконавчому документі було невірно зазначено адресу стягувача ОСОБА_5 через зміну місця його проживання, проте державним виконавцем не було виконано обов'язку щодо перевірки правильності зазначеної у виконавчому листі адреси стягувача.

ОСОБА_1 стверджувала про те, що виконавчий документ було прийнято до виконання органом державної виконавчої служби, до підвідомчості якого законом не віднесено виконання рішень за межами України, оскільки за рішенням суду виконання рішення суду про відібрання дитини належить здійснити на території США.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без зміни, виходячи з наступних підстав.

Судом по справі встановлено, що на примусовому виконанні Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції перебуває виконавчий лист №750/3586/13-ц-2/750/1397/13 від 26.11.2013 року (а.с.5).

Зі змісту виконавчого листа вбачається, що в результаті розгляду справи за позовом Міністерства юстиції України в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про повернення неповнолітньої дитини до США, Деснянським районним судом м. Чернігова було вирішено повернути неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Сполучених Штатів Америки за адресою: АДРЕСА_1, у супроводі батька ОСОБА_5 та матері ОСОБА_1. Якщо рішення не буде виконано в добровільному порядку, зобов'язано відповідачку - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, передати неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вищевказаного виконавчого листа, постановою старшого державного виконавця Деснянського ВДВС ЧМУЮ Счасливої А.В. від 27.11.2013 року було відкрито виконавче провадження №40968705.

Не погоджуючись з постановою державного виконавця, в грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій посилаючись на порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», просила визнати такі дії неправомірними та скасувати постанову від 27.11.2013 року, зобов'язати державного виконавця винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова була винесена державним виконавцем відповідно до закону , в межах його повноважень, а тому підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.

Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та таким, що не суперечить положенням закону, виходячи з наступного.

Статтею 383 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їх права чи свободи.

З наведеним приписів процесуального закону слідує, що неодмінною умовою визнання дій державного виконавця неправомірними є встановлення в процесі судового розгляду скарги сторони провадження фактів порушення державним виконавцем законних прав та свобод скаржника.

Проте, в межах доводів скарги ОСОБА_1, судом не було встановлено фактів на підтвердження порушення державним виконавцем безпосередньо прав та свобод ОСОБА_1

Вказуючи на відсутність зазначення у виконавчому листі індивідуального ідентифікаційного номера стягувача, неправильність адреси стягувача та відсутність дати ухвалення додаткового рішення суду, ОСОБА_1 не зазначила яким чином вказані обставини спричиняють порушення її прав як сторони у виконавчому провадженні.

Посилання на вказані обставини, як на підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження , обґрунтовано судом не були взяті до уваги, оскільки виконавчий лист в судовому порядку не було визнано таким, що не підлягає виконанню, стягувач ОСОБА_5 є іноземцем - громадянином США, у зв'язку з чим, з урахуванням положень п. 3.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка розроблена відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та визначає окремі питання організації виконання рішень судів, зазначення індивідуального ідентифікаційного коду фізичної особи у даному конкретному випадку законодавством не вимагається. Зазначена у виконавчому листі адреса стягувача - АДРЕСА_1, повністю відповідає змісту резолютивної частини рішення суду, а тому дії державного виконавця на стадії вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження , без додаткового з"ясування питання про місце проживання стягувача, ґрунтуються на вимогах закону.

Враховуючи те, що за суттю положень статті 220 ЦПК України, додаткове рішення суду є судовим актом, який доповнює основне судове рішення у справі, зазначення у виконавчому листі лише дати ухвалення основного рішення не суперечить положенням закону.

Доводи ОСОБА_1 з приводу того, що місцем виконання рішення суду за його резолютивною частиною є держава США, а тому провадження державним виконавцем Деснянського ВДВС ЧМУЮ виконавчих дій за виконавчим листом №750/3586/13-ц-2/750/1397/13 було здійснено з порушенням вимог закону, не можуть бути врахованими, оскільки зі змісту виконавчого документа та рішення суду вбачається, що місцем виконання рішення суду є територія України, оскільки за приписами ч.1 ст.20 Закону України „ Про виконавче провадження" місцем виконання рішення суду є місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна. Беручи до уваги, що наразі неповнолітня дитина перебуває разом з матір'ю , за адресою: АДРЕСА_2, відкриття виконавчого провадження було здійснено державним виконавцем з дотриманням правил підвідомчості, встановлених Законом України „ Про виконавче провадження".

Відповідно до приписів ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати всіх передбачених законом заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, а тому винесення ним постанови про відкриття виконавчого провадження було спрямовано на примусове виконання рішення суду та в межах повноважень, визначених законом.

За таких обставин, судом першої інстанції постановлено ухвалу з дотриманням вимог закону, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 січня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді :