ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
23.11.06 Справа№ 1/920-14/246
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, Кам'янка -Бузький район, Львівська область
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” в особі відокремленого підрозділу ВАТ “Західенерго” “Добротвірська теплова електростанція”, м. Добротвір, Львівська область
Про визнання договору оренди поновленим та визнання переважного права на придбання орендованого приміщення в разі його відчуження.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар судового засідання Митник Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 -підприємець.
від відповідача: Чайка А.М. -представник (довіреність в справі); Мазяр Т.М. -представник (довіреність в справі).
Права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22 ГПК України, сторонам роз'яснено.
Суть спору: Позов заявлено суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, смт. Добротвір, Кам'янка -Бузький район, Львівська область, до Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” в особі відокремленого підрозділу ВАТ “Західенерго” “Добротвірська теплова електростанція”, м.Добротвір, Львівська область, про визнання договору оренди від 01.04.2003 р. дійсним -поновленим на строк, який був раніше встановлений договором; та про визнання переважного права перед іншими особами на придбання орендованого приміщення у разі його відчуження (продажу).
Ухвалою від 29.08.2006 р. порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду на 06.10.2006 р. Розгляд справи відкладався на 23.11.2006 р. з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 06.10.2006 р.
В судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги з мотивів, зазначених у позовній заяві та клопотанні. Ствердив, зокрема, що між сторонами було укладено договір оренди №НОМЕР_1., за яким позивач отримав в оренду нежитлове приміщення, розташоване за адресою м. Добротвір, АДРЕСА_1 строком на три роки. Згідно із п. 12.2. договору, внаслідок відсутності заяви відповідача про припинення дії договору за один місяць до закінчення строку оренди, вважає договір пролонгованим на той самий строк. Окрім того, відповідач вжив заходів до продажу орендованих позивачем приміщень на конкурсній основі, у зв'язку з чим просить визнати своє переважне право на придбання орендованого майна. Просить позов задовольнити.
Представники відповідача позов заперечили з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердили, що до спливу строку оренди позивачу було вручено під розписку лист про припинення договору, який, у зв'язку із прийняттям рішення про продаж майна був відкликаний із повідомленням позивача про те, що договір оренди продовжено на невизначений строк до моменту відчуження майна. Ствердив, що позивач приймав участь у конкурсі на продаж майна, але запропонував найнижчу ціну. При підведенні підсумків конкурсу, конкурсною комісією відповідача проведений 01.08.2006 р. конкурс було визнано нечинним. Просить у позові відмовити.
У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:
Позивач зареєстрований як фізична особа -підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця №НОМЕР_3.
Згідно із п. 2.1. положення про відокремлений підрозділ ВАТ “Західенерго” “Добротвірська теплова електростанція”, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ “Західенерго” від 23.03.2006 р., Добротвірська теплова електростанція є відокремленим структурним підрозділом ВАТ “Західенерго” без статусу юридичної особи. Згідно із статутом ВАТ “Західенерго”, зареєстрованим 04.04.2006 р. у новій редакції, ВАТ “Західенерго” є юридичною особою. З наказу 170 від 29.07.2005 р. “Про реорганізацію ТВП “Добротвір” у структурний підрозділ “ВАТ “Західенерго” вбачається, що торгово-виробниче підприємство “Добротвір” було реорганізовано шляхом приєднання до Добротвірської ТЕС ВАТ “Західенерго” в якості відокремленого підрозділу відповідача.
Як вбачається з Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.05.2006 р., ВАТ “Західенерго” є власником нежитлової будівлі загальною площею 167,5 кв.м., розташованої у Львівській обл., м. Добротвір, АДРЕСА_1.
01.04.2003 р. між позивачем (орендар) та правопопередником відповідача (орендодавець) було підписано договір оренди НОМЕР_1, згідно із п. 1.1. якого орендодавець передає орендарю в платне тимчасове користування на умовах оренди нежитлове одноповерхове приміщення, розташоване за адресою м. Добротвір, АДРЕСА_1. Згідно із п. 3.1. договору, строк оренди встановлений в три роки з моменту передачі майна в оренду, яким є дата підписання сторонами акту прийому-передачі майна в оренду. Акт прийомки -передачі в оренду майна підписаний сторонами та датований 01.04.2003 р.
Згідно із п. 9.1. договору, його зміна або розірвання можливі лише за погодженням сторін, про що укладається додаткова угода до даного договору. Згідно із п. 12.2. договору, термін його дії зумовлений строком оренди. Договір втрачає силу після виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому. В разі, якщо жодна з сторін за один місяць до закінчення строку оренди не заявить про свої наміри припинити договір, він вважається продовженим на той же строк, на тих же умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2006 р. під розписку позивачу було вручено лист відповідача 101-874 від 22.02.2006 р. із повідомленням про закінчення 01.04.2006 р. терміну дії договору НОМЕР_1 від 01.04.2003 р. та вимогою з'явитись 01.04.2006 р. для повернення орендованого майна. Однак, як випливає з подальших дій сторін, позивач не повернув орендоване майно відповідачу, продовжував його використовувати, а відповідач продовжував приймати здійснені на підставі вказаного договору платежі зі сплати орендної плати, що було визнано представниками сторін у судових засіданнях. Про відсутність заперечень щодо подальшого орендного використання позивачем орендованого приміщення свідчить також лист 101-4280 від 05.04.2006 р. “Про продовження договору оренди”.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. З п. 9 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України випливає, що до договорів, укладених до 01.01.2004 р. і які продовжують діяти після набрання чинності ЦК України, його правила застосовуються до цих договорів щодо підстав, порядку і наслідків їх зміни або розірвання.
Згідно із ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Таким чином, суд приходить до висновку, що строк договору оренди був продовжений. Посилання відповідача на ту обставину, що згідно із листом 101-4280 від 05.04.2006 р. договір оренди вважається укладеним на невизначений термін до моменту відчуження об'єкту, не заслуговує на увагу, оскільки згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Належних доказів існування підстав для односторонньої зміни умов договору суду не надано, сторони на них не посилались. Крім того, згідно із ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту може бути, зокрема, визнання права. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Відповідно, позовні вимоги у частині визнання договору оренди від 01.04.2003 р. дійсним (діючим) на новий трьохрічний термін підлягають задоволенню, а посилання в листі 101-6491 від 06.07.2006 р. на розірвання договору в односторонньому порядку з 01.08.2006 р. є безпідставними.
Згідно із ч. 2 ст. 777 ЦК України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання. Однак, згідно із ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України, але з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Згідно із ч. 1 ст. 289 ГК України, орендар має право на викуп об'єкта оренди лише якщо таке право передбачено договором оренди. Однак, договір оренди від 01.04.2003 р. такого права орендаря не передбачає.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був повідомлений про проведення конкурсу із продажу об'єкту оренди, приймав участь у конкурсі, запропонувавши найнижчу ціну. Результати конкурсу були визнані нечинними самим відповідачем, що підтверджується протоколом №2 від 03.08.2006 р.. Позивач результати конкурсу в судовому порядку не оскаржував. Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач права орендаря на участь у конкурсі, у т.ч. переважні, не заперечував, що випливає, зокрема, з листа №33-2289 від 08.08.2006 р.. Позивач не довів у встановленому порядку, яким саме чином і які саме переважні права його, як орендаря, на участь у конкурсі та придбання орендованого майна були порушені. Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, однак лише у разі його невизнання, оспорювання або порушення.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши докази в їх сукупності, керуючись ст. 43 ГПК України суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд,-
вирішив:
1. Позов задоволити частково.
2. Визнати договір оренди НОМЕР_1 від 01.04.2003 р., укладений між торгово-виробничим підприємством “Добротвір” та підприємцем ОСОБА_1 продовженим з 01.04.2006 р. на новий трьохрічний строк.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” в особі відокремленого підрозділу ВАТ “Західенерго” “Добротвірська теплова електростанція”, смт. Добротвір, Львівська область, на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ЗКПО НОМЕР_2, смт. Добротвір,АДРЕСА_2) 42,50 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В задоволенні решти вимог у позові відмовити.
5. Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
Суддя Кітаєва С.Б.