Справа № 121/7070/13-а
2-а/121/24/14
П О С Т А Н О В А
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
04 лютого 2014 року м. Ялта
Ялтинський міський суд АР Крим у складі головуючого судді: Берещанського Ю.В., при секретарі: Косенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Алупкінської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 просить визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Алупкінської міської ради № 352 від 27 серпня 2010 року в частині дозволу ОСОБА_2 реєстрації у БТІ м. Алупка туалету літ. «Д» до житлового будинку літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаний туалет літ. «Д» ОСОБА_2 збудувала у 2009 році самовільно, на земельній ділянці площ. 0,0600 га за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий № 0111970200:01:002:0260, яка належала на праві власності ОСОБА_4, а нині належить ОСОБА_1 Проте ні ОСОБА_4, ні позивач не давали своєї згоди будувати на земельній ділянці, що належить їм, які-небудь будови або споруди, а тому у відповідача були відсутні законні підстави дозволяти ОСОБА_2 їх реєстрацію у БТИ.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача виконавчого комітету Алупкінської міської ради Борисов С. С. позов визнав повністю.
Представник 3-ої особи ОСОБА_8 проти позову заперечував, посилаючись на те, що узаконені спірним рішенням виконкому будови і споруди знаходяться за межами земельної ділянки, що належить позивачеві.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, та 3-ої особи, приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок по доведенню правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте відповідач проти заявленого позову не заперечував. При цьому, незаконність оскаржуваного рішення відповідача № 352 від 27 серпня 2010 року підтверджується також наявними в справі доказами.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом.
Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Положення Конвенції та Конституції з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України про завдання адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Зазначені положення Конституції України кореспондовані в ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
У відповідності зі ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Так, судом встановлено, що 13 листопада 2009 року при проведенні поточних інвентаризаційних робіт домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2, працівником Ялтинського БТІ Халізовой були виявлені самовільно реконструйовані, які в документах технічної інвентаризації (інвентарній справі і технічному паспорті) домоволодіння були позначені як кухня літ. «Б», сарай літ. «Е», туалет літ. «Д», гараж літ. «З», а також проставлений штамп встановленого зразка «побудовано самовільно».
За заявою ОСОБА_2 міжвідомча комісія виконкому Алупкінської міської ради своїм рішенням № 625 від 02 березня 2010 року рекомендувала виконкому дозволити реєстрацію у БТІ м. Алупка додаткових приміщень, переобладнаних і знову споруджених будов житлового будинку по АДРЕСА_1, у тому числі туалету літ. «Д».
27 серпня 2010 року виконавчий комітет Алупкінської міської ради прийняв рішення № 352, яким затвердив вказане рішення МВК № 625 від 02.03.2010 року і дозволив гр. ОСОБА_2 реєстрацію переобладнаних приміщень і реконструйованих і новозбудованих будов до житлового будинку літ. А за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі туалету літ. «Д», а також зобов'язав КП БТІ внести відповідні зміни в інвентарну справу, провести правову реєстрацію, оформити право власності і видати посвідчення про право власності на житловий будинок на ім'я ОСОБА_2.
Між тим встановлено, що самовільно побудований в 2009 році ОСОБА_2 туалет літ. «Д», розташований на земельній ділянці площею 0,0600 га, яка в цей час знаходилась у власності ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 897177, виданого їй за рішенням 29-ої сесії 5-го скликання Алупкінської міської ради від 11 грудня 2008 року № 10/15. Згідно земельно-кадастрової документації ця земельна ділянка площею 0, 0600 га має кадастровий номер 01119700200:01:002:0260 і розташована за адресою: АДРЕСА_2.
За договором купівлі-продажу земельної ділянки, який був посвідчений 08 червня 2013 року приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстром №1286, ОСОБА_4 продала ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер: 011970200:01:002:0260, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні документами технічної інвентаризації домоволодіння по АДРЕСА_1, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 897177.
По справі була проведена судова земельно-технічна експертиза № 258 від 10 січня 2014 року, відповідно до якої, в межах земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, площею 0,0600 га кадастровий номер 0111970200:01:002:0260 за адресою: АДРЕСА_2 розташовані споруди та будови, які належать ОСОБА_2, а саме: туалет літ «Д», навіс літ «В», навіс літ «Г», частина огорожі №1 з сітки-рабиці, частина прибудови літ «а2» та мощення III.
Всі ці обставини, які встановлені судом, повністю підтверджують обґрунтованість позовних вимог.
Згідно ст. 376 ГК України житловий будинок, будова, споруда, інше нерухоме майно вважаються самовільним будівництвом, якщо вони побудовані на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, а особа, що здійснила самовільне будівництво нерухомого майна, не придбаває права власності на нього.
Враховуючи, що земельна ділянка, на якої ОСОБА_2 в 2009 році самовільно збудувала туалет літ. "Д", знаходилася у власності ОСОБА_4, а нині належить ОСОБА_1, які не давали своєї згоди ОСОБА_2 будувати на своїй земельній ділянці туалет літ. "Д", так само як і будь які інші споруди. Це будівництво порушує право власності ОСОБА_4 і ОСОБА_1 на земельну ділянку. Проте, виконком Алупкінської міської ради, приймаючи оскаржуване рішення № 352 від 10.08.2010 року, не з'ясував, чи не порушується це право ОСОБА_4, що охороняється законом, залишивши без уваги ту обставину, що фактично самовільне будівництво туалету літ. "Д" здійснене на земельній ділянці, яка раніше за рішенням Алупкінської міської ради від 11 грудня 2008 року № 10/15 була передана у власність ОСОБА_4
Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до підпункту 10 пункту «б» ст. 30 Закону «Про місцеве самоврядування на Україні»(у редакції Закону № 1878 - VI від 11.02.2010 р.) до ведення виконавчих органів міських рад відноситься тільки облік об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності. Таким чином, у виконкому Алупкінської міської ради і його Міжвідомчої комісії у березні - серпні 2010 року була відсутня правомочність здійснювати реєстрацію нерухомого майна. Відповідно до п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності і інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5(у редакції наказу від 28.07.2010 № 1692/5) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2010 за № 582/17877, яке було таким, що діє в серпні 2010 року, органи місцевого самоврядування мали право видавати посвідчення про право власності на нерухоме майно фізичним і юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документу, що засвідчує право на земельну ділянка, і документ, який згідно з вимогами законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкту проектний документації, державним будівельним нормам, стандартам та правилам. Проте, як встановлено судом, такі документи у розпорядженні відповідача були відсутні, а рішення МВК виконкому Алупкінської міської ради не містить в собі відомостей про відповідність побудованого ОСОБА_2 туалету літ. «Д» проектної документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення Алупкінської міської ради, суд керується вимогами ст. 2 КАС України та перевіряє, чи прийняте воно: на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-яким несприятливими наслідками для прав і свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, виконком Алупкінської міської ради при ухваленні рішення № 352 від 27 серпня 2010 року перевищив свої повноваження, а тому рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14, 19, 55 Конституції України, ст.ст. 6,11,71,159-163, КАС України, суд -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Алупкінської міської ради № 352 від 27 серпня 2010 року в частині надання дозволу ОСОБА_2 реєстрації у БТІ м. Алупка туалету літ. "Д" до житлового будинку літ. "А", за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя: