№ справи:2-0117-2232/11 Головуючий суду першої інстанції:Власенко А.П.
№ провадження:22-ц/190/581/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Пономаренко А.В.
суддів:Болотова Є.В., Сокола В.С.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2013 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2011 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики у загальному розмірі 117 056 грн. та відшкодування 5000 грн. моральної шкоди разом із судовими витратами.
Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 27 листопада 2013 року задоволено заяву відповідачки ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення вказаного позову , які були вжиті ухвалою цього суду від 24 жовтня 2011 року шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_6 у межах ціни позову .
В апеляційній скарзі на ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 27 листопада 2013 року ОСОБА_7 просить її скасувати та постановити нову увалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_6 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до передчасного скасування судом першої інстанції заходів забезпечення позову та порушення вимог закону з цього питання, що унеможливлює виконання рішення суду від 14 грудня 2011 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 100 133,59 грн. за рахунок належного боржниці майна , яке було забезпечене його арештом.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав .
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності потреби та недоцільності подальшого забезпечення позову .
Однак такого висновку суд дійшов передчасно і всупереч вимог закону .
За змістом частини 1 і 3 статті 151 ЦПК України забезпечення позову застосовується судом за заявою осіб, які приймають участь у справі на будь-якій стадії розгляду справи , якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже , умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно , яке є у відповідача на момент пред'явлення позову , на стадії виконання судового рішення може зникнути , зменшитись або погіршитись за якістю .
Відповідно до частини 3 і 6 статті 154 вказаного Кодексу заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своєї постанові № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (пункт 10), заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду , яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це , суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи забезпечення позову до виконання рішення суду або зміни способу його виконання , за винятком випадків , коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших підстав відпала або змінилися обставини, які зумовили його застосування .
У розумінні зазначених правових норм і роз'яснень Верховного Суду України питання про скасування заходів забезпечення позову після набрання відповідним судовим рішенням законної сили вирішується судом , який ухвалив це рішення, за заявою заінтересованої сторони з урахуванням конкретних обставин справи , зокрема,
гарантування можливості реалізації рішення суду в разі задоволення позову з метою захисту законних інтересів стягувача на той випадок, якщо боржник буде діяти недобросовісно, або коли скасування заходів забезпечення може привести до невиконання судового рішення .
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 24 жовтня 2011 року було накладено арешт на належне ОСОБА_6 рухоме та нерухоме майно в порядку забезпечення позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики у межах ціни позову у сумі 117 056 грн.
Заочним рішенням цього суду від 14 грудня 2011 року , яке набрало чинності , з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 стягнуто 99 080,99 грн. за договором позики та 1 052,60 грн. судових витрат, а всього - 100 133 грн.
Відомостей щодо виконання цього рішення ОСОБА_6 матеріали справи не містять .
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_7 стверджувала, що ОСОБА_6 ухиляється від виконання рішення суду від 14 грудня 2011 року і досі ніяких грошових коштів за цим рішенням ОСОБА_7 не отримала.
Однак суд першої не звернув на це увагу і помилково виходив з недоцільності подальшого арешту належного ОСОБА_6 майна внаслідок відсутності жодних результатів такого обмеження її майнових прав на період дії ухвали про вжиття заходів забезпечення позову та можливості забезпечення примусового виконання рішення суду і реалізації майнових інтересів стягувача за рахунок належного боржнику майна на стадії виконавчого провадження шляхом його арешту державним виконавцем.
З огляду на наведене , колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не достатньо врахував вимоги процесуального закону і роз'яснення Верховного Суду України та припустився порушення порядку, встановленого для вирішення питання про достатність підстав для скасування заходів забезпечення позову, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали і передачі цього питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі вказаного і керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 312, статтями 314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково .
Ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2013 року скасувати та передати питання про скасування заходів забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції .
Ухвала набирає законної сили у день її проголошення ,є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Болотов Є.В. Пономаренко А.В. Сокол В.С.