Ухвала іменем україни 06 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Швеця В.А.
суддів Пойди М.Ф., Бех М.О.
при секретарі Зінорук В.В.
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012270160000019, за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
за участю прокурора Волошиної Т.Г.
в с т а н о в и л а:
Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 04 березня 2013 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 1216 гривень 17 копійок та моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.
Відмовлено в задоволенні цивільного позову прокурора Хотинського району в інтересах Хотинської центральної районної лікарні про стягнення коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_6 в сумі 1882 гривень 52 копійки.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 04 червня 2013 року вирок суду першої інстанції змінено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 1600 гривень. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції в частині стягнення з нього процесуальних витрат на правову допомогу. Вважає, що прийняте судом апеляційної інстанції рішення в цій частині суперечить вимогам ч. 2 ст. 120 КПК України. Крім того, стверджує, що у матеріалах кримінального провадження відсутні документи на підтвердження повноважень представника потерпілого - адвокатом ОСОБА_7 та розрахунок, який би підтверджував розмір витрат потерпілого на послуги останнього.
Вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним в тому, що він 08 листопада 2012 року, о 22 годині, в с. Зелена Липа, Хотинського району, Чернівецької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_6, умисно наніс останньому удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя та таким чином заподіяв йому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка вважала, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України до процесуальних витрат належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує із обвинуваченого на користь потерпілого усі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Повноваження представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 підтверджуються наявним у матеріалах кримінального провадження ордером (а.п. 21), який постановою слідчого від 27 листопада 2012 року допущений до участі у кримінальному провадженні (а.п. 22). Тому, доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.
Голослівними є також посилання засудженого у скарзі на відсутність у матеріалах провадження належного розрахунку витрат ОСОБА_6 на правову допомогу його представника, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження (а.п. 101).
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційний суд правильно дійшов висновку про необхідність зміни вироку суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу з ОСОБА_5 Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення касаційної скарги засудженого немає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 433, 434, 436, КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Ухвалу Апеляційного суду Чернівсецької області від 04 червня 2013 року залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду касаційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
В.А. Швець М.Ф. Пойда М.О. Бех