УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року Справа № 138931/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового проваджея в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради Донецької області в особі органу опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області, притулку для дітей служби у справах дітей виконкому Краматорської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и в :

18 червня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - Краматорської міської ради Донецької області в особі органу опіки та піклування виконкому Краматорської міської ради Донецької області, притулку для дітей служби у справах дітей Краматорської міської ради Донецької області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідачів, які полягають у неякісному, неповному, невсебічному, необ'єктивному, однобічному зборі інформації, що характеризує позивача ОСОБА_1, у недотриманні відповідачами п.3.4,9 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної з захистом прав дитини, що призвело до прийняття Краматорським міським судом рішення про позбавлення позивача прав стосовно неповнолітньої дитини та стягнення з нього аліментів на утримання дитини, а також стягнути з відповідачів на користь позивача майнову шкоду в розмірі 6838,25 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що всупереч вимог п.4 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини посадовими особами служби у справах дітей Краматорської міської ради не було з'ясовано за яких обставин дитина залишилась без батьківського піклування, не було вжито заходів для отримання іншої інформації, що має істотне значення для вирішення справи. Також всупереч п.9 вказаного Порядку відповідачами не було вжито заходів для повернення дитини на виховання в сім'ю. Зокрема відповідачами не враховано тієї обставини, що, хоча неповнолітній ОСОБА_2 народився у шлюбі зареєстрованому апелянтом з матір'ю неповнолітнього - ОСОБА_3, з 2001 року позивач припинив стосунки з ОСОБА_3 Відтак з 2001 року позивач не підтримував стосунки ні з дружиною, ні з неповнолітнім сином, інтересу до дитини з 2001 року не проявляв, про місце перебування останніх нічого не знав, мав сумніви щодо свого батьківства стосовно ОСОБА_2 Відповідачі не вжили заходів для встановлення вказаних обставин, а тому, на думку апелянта, не мали підстав для звернення в суд з позовом про позбавлення позивача батьківських прав стосовно неповнолітнього ОСОБА_2 та стягнення аліментів на утримання дитини, оскільки апелянт не є біологічним батьком вказаної дитини. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, відповідач - притулок для дітей служби у справах дітей виконкому Краматорської міської ради подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, а тому суд, відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 серпня 2009 року орган опіки та піклування Краматорської міської ради Донецької області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав стосовно неповнолітнього сина позивача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Підставою для звернення з відповідним позовом стало те, що в притулок для дітей служби у справах дітей Краматорської міської ради Донецької області 06 березня 2009 року був тимчасово влаштований малолітній ОСОБА_2, батьком якого, відповідно до свідоцтва про народження дитини, є ОСОБА_1 Оскільки мати дитини - ОСОБА_3 перебувала у місцях позбавлення волі, а позивач, котрий відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.63), записаний як батько дитини, інтересу до неповнолітнього сина не проявляв, з метою здійснення захисту прав неповнолітньої дитини, заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23 грудня 2009 року ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_2 та стягнено аліменти на утримання дитини. На підставі вказаного рішення суду, починаючи з 01 травня 2012 року управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі почало стягувати з пенсії ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідачів є правомірними, оскільки останні діяли у межах своїх повноважень та відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 1999 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з громадянкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син - ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1. Дані позивача, як про батька дитини, внесені до актового запису про народження дитини 14 березня 2000 року.

04 березня 2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2.

21 серпня 2008 року ОСОБА_3 засуджена вироком Краматорського міського суду Донецької області за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309, ч.1 ст.317 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим терміном на 2 роки. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 вироку суду 11 лютого 2009 року постановою Краматорського міського суду ОСОБА_3 змінено іспитовий термін на реальне позбавлення волі та оголошено в розшук.

06 березня 2009 року ОСОБА_3 була затримана і доставлена в СІЗО-6 м.Артемівська для подальшого направлення для відбування покарання в місця позбавлення волі.

06 березня 2009 року малолітнього ОСОБА_2 влаштовано в притулок для дітей служби у справах дітей виконкому Краматорської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, службою у справах дітей виконкому Краматорської міської ради Донецької області були прийняті заходи щодо отримання повторного свідоцтва про народження ОСОБА_2 та отримання відомостей про його батька ОСОБА_1 20 травня 2009 року службою у справах дітей виконкому Краматорської міської ради Донецької області із відділу реєстрації актів цивільного стану по м.Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області отримано повторне свідоцтво про народження малолітнього ОСОБА_2 та довідка про те, що батьком дитини на підставі ст.133 Сімейного кодексу України записаний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який на момент реєстрації народження дитини проживав за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, 25 травня 2009 року адміністрацією притулку для дітей служби у справах дітей виконкому Краматорської міської ради на адресу позивача направлено повідомлення про місцезнаходження його малолітнього сина ОСОБА_2 та можливість повернення дитини до родини батька.

З метою соціального захисту ОСОБА_2 та вирішення питання щодо його подальшого влаштування орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів.

Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23 грудня 2009 року у справі №2-6919/2009 ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_2 та стягнено аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на особовий рахунок, відкритий на ім'я дитини, яке було скеровано на виконання.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 05 січня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, виключено відомості про ОСОБА_1, як батька дитини з актового запису за №136 від 14 березня 2000 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції, про народження ОСОБА_2.

На підставі даного рішення та заяви відповідача- органу опіки і піклування 11 березня 2011 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області закрито провадження у цивільній справі за позовом органу опіки та піклування Краматорської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів (справа №2-1004/2011), а постановою відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції від 28 квітня 2011 року виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 закінчено.

Таким чином, ОСОБА_1 вважався батьком малолітнього ОСОБА_2 з дня народження дитини і до виключення відомостей про позивача, як батька дитини з актового запису про народження №136 від 14 березня 2000 року відповідно до рішення Ковельського міськрайонного суду від 05 січня 2011 року.

На час поміщення малолітнього ОСОБА_2 до притулку для дітей служби у справах дітей виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області та на час ухвалення судом рішення про позбавлення позивача батьківських прав та стягнення аліментів стосовно ОСОБА_2, відповідно до записів у актовому записі про народження дитини, батьком дитини був вказаний ОСОБА_1

Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Ст.12 вказаного Закону передбачено, що безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей. Служба у справах дітей, зокрема, бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів; оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом; оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Крім того, згідно з п.4 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини особи, яким стало відомо про факт залишення дитини без батьківського піклування, зобов'язані негайно повідомити про це службу у справах дітей за місцем виявлення дитини. Служба у справах дітей або виконавчий орган сільської, селищної ради, до яких надійшло повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, повинні з'ясувати місце знаходження дитини, її вік, відомості про батьків або осіб, які їх замінюють, обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування, прізвище, ім'я, по батькові та адресу особи, від якої надійшло повідомлення, та отримати іншу інформацію, що має істотне значення. Служба у справах дітей у разі потреби подає відповідному центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відомості про батьків дитини або осіб, які їх замінюють, та інформацію про обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування, для надання соціальних послуг або здійснення соціального супроводу.

П.9 вказаного Порядку передбачено, що протягом двох місяців після виявлення дитини, яка залишилась без батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем виявлення дитини разом з адміністрацією закладу, до якого тимчасово її влаштовано, органами внутрішніх справ, охорони здоров'я вживає заходів до встановлення особи дитини, місця її проживання, відомостей про батьків або осіб, які їх замінюють, інших родичів, місця їх проживання (перебування) та організовує роботу з повернення дитини на виховання в сім'ю чи заклад для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, який вона самовільно залишила, або забезпечує підготовку документів для надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. У разі коли дитина деякий час перебувала поза сімейним оточенням і місце проживання (перебування) її батьків не встановлено, її влаштування і встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, забезпечує служба у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідачі діяли в інтересах малолітньої дитини відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.

Колегія суддів вважає також правильним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів на користь позивача матеріальної та моральної шкоди, оскільки у зв'язку з вищенаведеними обставинами відсутні підстави для їх задоволення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 липня 2012 року у справі № 0306/3994/12, 2а-0306/164/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик