Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 116/5569/13-ц
Провадження № 2/116/50/14
05.02.2014 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Томащак А.С.
При секретарі Літвінєнко В.В., Рігвава Б.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Добрівської сільської ради Сімферопольського району, третя особа Сімферопольська районна нотаріальна контора про визнання будівельних матеріалів об'єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на будівельні матеріали, як об'єкт спільної сумісної власності та в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Добрівської сільської ради Сімферопольського району, третя особа Сімферопольська районна нотаріальна контора про визнання права власності на будівельні матеріали в порядку спадкування за законом
встановив:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Добрівської сільської ради Сімферопольського району, третя особа Сімферопольська районна нотаріальна контора про визнання будівельних матеріалів використаних при будівництві будинку, що розташований на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнання права власності на 12 частку будівельних матеріали, як об'єкт спільної сумісної власності за позивачем ОСОБА_1 та в порядку спадкування за законом по 14 частці за позивачами ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1982 року по 1990 рік перебували у зареєстрованому шлюбу, а з 1990 року по 2005 рік перебували у фактичних шлюбних відносинах, при цьому в зазначений період ними було самовільно здійснено будівництво будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, тому зазначений будинок є об'єктом спільної сумісної власності, при цьому в будівництво вона вкладала особисті кошти та працю, спадкоємцями за законом ОСОБА_6 є його діти ОСОБА_2, ОСОБА_3, враховуючи, що будівництво зазначеного будинку здійснювалось самовільно, позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом.
Ухвалою суду від 10.10.2013 року в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_4, ОСОБА_5.
ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Добрівської сільської ради Сімферопольського району, третя особа Сімферопольська районна нотаріальна контора про визнання права власності на 13 частку будівельних матеріалів, використаних при будівництві будинку, що розташований на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що вона разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_6, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться на зазначеній земельній ділянці не може, оскільки на нього не має правовстановлюючих документів, так як його було побудовано самовільно.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивачів заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги не визнали.
Відповідач ОСОБА_5 надала письмові заперечення проти позову, в яких заявлені позовні вимоги не визнала та просила у їх задоволенні відмовити.
Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, первісний позов просив суд задовольнити частково, в частині визнання за ОСОБА_2, ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування по 13 частці будівельних матеріалів, використаних при будівництві будинку, що розташований на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Представник Добрівської сільської ради та Сімферопольської районної державної нотаріальної контори до суду не з'явились, надавши заяви з проханням розглянути справу у їх відсутності.
Заслухавши пояснення сторін по справі, допитавши свідків, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, а зустрічний позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1982 року по 1990 рік, що підтверджується витягом з рішення суду.
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
З свідоцтва про право на спадщину за законом вбачається, що спадкоємцями ОСОБА_6 є його мати ОСОБА_4, син ОСОБА_2, донька ОСОБА_3, які отримали право власності по 13 частці на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до висновку №31-0585 судової будівельно-технічної експертизи від 09.12.2013 року встановлено, що термін будівництва будівлі житлового будинку, що розташовано на земельній ділянці за адресою за адресою: АДРЕСА_1 можна ідентифікувати 1990-1993 рік.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України наданих в Постанові від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Таким чином, враховуючи, що спадкоємцями ОСОБА_6 є його мати ОСОБА_4, син ОСОБА_2, донька ОСОБА_3, тому до них переходить право власності в рівних частках по 13 долі на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва житлового будинку, що розташовано на земельній ділянці за адресою за адресою: АДРЕСА_1.
СК України, на який посилається позивач ОСОБА_1, як на підставу для задоволення її позовних вимог, щодо визнання будівельних матеріалів використаних при будівництві будинку, що розташований на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнання права власності на 12 частку будівельних матеріали, як об'єкт спільної сумісної власності, а саме на ст.. 74 СК України, набрав чинності з 01.01.2004 року, норми закону не мають зворотної сили, на час виникнення спірних правовідносин, а саме на період 1990-1993 рік включно, діяли норми КПШС України, положення якого не передбачали, право осіб, що проживають однією сім'єю, на майно придбане під час такого проживання, як на спільну сумісну власність.
У зв'язку з чим судом не може бути застосована ст. 74 СК України до правовідносин про поділ майна, набутого за час спільного проживання жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь якому іншому шлюбі, які мали місце до моменту набуття чинності цим Кодексом.
Таким чином, при вирішенні спору щодо поділу майна, набутого до 01 січня 2004 року у період перебування у незареєстрованих шлюбних відносинах, суд повинен застосовувати норми цивільного законодавства, які регулюють право спільної часткової власності на момент набуття цього майна. Зокрема, у разі спору, частка у майні цих осіб повинна визначатися залежно від ступеня участі кожного з них у його набутті.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про власність», який був чинний на момент будівництва житлового будинку, що розташовано на земельній ділянці за адресою за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до висновків експертизи, це період 1990-1993 рік, майно, набуте внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними, розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі.
Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленим цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Тобто, саме на позивача ОСОБА_1 покладено обов'язок доведення належними доказами, що будівництва житлового будинку, що розташовано на земельній ділянці за адресою за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалось за рахунок спільної праці та трудової участі сторін.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 не надала суду належних доказів на підтвердження її особистої участі у будівництві зазначеного будинку.
Посилання позивачки на те, що на час будівництва житлового будинку, що розташовано на земельній ділянці за адресою за адресою: АДРЕСА_1 вона працювала та мала постійний дохід, не підтверджує того, що позивачка вкладала належні їй грошові кошти у будівництво зазначеного будинку та у якій частці.
Посилання позивачки на спільне разом з відповідачем проживання не можуть бути доказом вкладання коштів на будівництво зазначеного будинку.
Таким чином позивачем не доведено розмір її вкладу при будівництві спірної будівлі та наявність домовленості з померлим ОСОБА_6 про створення спільної сумісної власності на цю будівлю.
Судові витрати на проведення експертизи в розмірі 3000грн підлягають розподілу в рівних частках між сторонами по справі на користь яких винесено рішення, а саме між ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, враховуючи, що зазначені витрати понесли ОСОБА_2, ОСОБА_3, то на їх користь з ОСОБА_4 підлягає стягненню по 500грн. кожному.
На підставі ст. 74 СК України, ст..1261,1268,1269 ЦК України керуючись ст.ст. 212, 214, 215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Добрівської сільської ради Сімферопольського району, третя особа Сімферопольська районна нотаріальна контора про визнання будівельних матеріалів об'єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на будівельні матеріали, як об'єкт спільної сумісної власності та в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 13 частку будівельних матеріалів, використаних при будівництві будинку, що розташований на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 13 частку будівельних матеріалів, використаних при будівництві будинку, що розташований на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
В іншій частині в задоволені позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 витрати на проведення експертизи в сумі по 500грн. на кожного.
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Добрівської сільської ради Сімферопольського району, третя особа Сімферопольська районна нотаріальна контора про визнання права власності на будівельні матеріали в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 13 частку будівельних матеріалів, використаних при будівництві будинку, що розташований на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.С. Томащак