ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2014 року справа № 919/63/14
За позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
(ідентифікаційний код 38727770, м. Київ-0135, пр. Перемоги, 14) в особі
Севастопольської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
(ідентифікаційний код 38728470, 99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5)
до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного
комітету України (вулиця Леніна, 48, місто Севастополь, 99011)
про визнання недійсним рішення від 30.12.2013 №27/79-13-РШ по справі №27/77-13,
Суддя О.С. Погребняк
За участю представників:
Позивач (ДП "Адміністрація морських портів України" СФ ДП "Адміністрація морських портів України") - не з'явився;
Відповідач (СМТВ Антимонопольного комітету України) - Дорофєєв Д.А., заступник голови відділення, довіреність № 9/149 від 23.01.2014.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Севастопольської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 30.12.2013 №27/79-13-РШ по справі №27/77-13.
Оспорюваним Рішенням визнано дії позивача щодо неподання інформації на вимогу територіального відділення Антимонопольного комітету України у встановлені строки порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", і за таке порушення на позивача накладений штраф у розмірі 68000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про накладення штрафних санкцій було прийнято внаслідок безпідставно наданих запитів, надання відповідей на які не є обов'язковим. При цьому, витребувану інформацію позивачем було представлено в повному обсязі.
Ухвалою від 14.01.2014 позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
У ході розгляду позивач надав клопотання про зупинення дії рішення Адміністративної колегії СМТВ АМКУ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на час розгляду судом цієї справи (а.с. 31-32).
Відповідач проти задоволення клопотання позивача заперечував, з огляду на його необґрунтованість.
Суд визнав означене клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на його необґрунтованість належними та достатніми доказами.
Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог.
У порядку положень статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач надав відзив на позовну заяву, вказавши, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на те, що позивачем відповідачу було скеровано вимогу про надання інформації із вказанням строку виконання - 5 календарних днів, при цьому відповідач у вказаний строк вимогу позивача не виконав, що є підставою для нарахування штрафних санкцій на підставі статей 22, 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (а.с. 35-36).
У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем у ході розгляду справи було надано письмове пояснення по суті спору, у яких зазначено, що позивачем у вимозі не вказано обґрунтованих підстав витребування інформації (а.с. 49-50).
У судове засідання 05.02.2014 позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини нез'явлення не сповістив.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представників позивача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 05.02.2014 представник відповідача виклав зміст заперечень проти позову, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
15.11.2013 Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі СМТВ АКУ) №8/2154 на адресу Севастопольської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» була скерована вимога про надання інформації у зв'язку із здійсненням контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції - протягом 7 календарних днів з дати отримання вимоги (а.с. 12).
Листом від 22.11.2013 №СКР-1017 Севастопольською філією державного підприємства «Адміністрація морських портів України» була надана відповідь на вимогу №8/2154 від 5.11.2013 та скеровано витребувані документи (а.с. 13).
26.11.2013 Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на адресу Севастопольської філії ДП «Адміністрація морських портів України» була скерована вимога про надання інформації №8/2240 у зв'язку із здійсненням державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції протягом 5 календарних днів. При цьому звернуто увагу, що неподання інформації у встановлений строк, подання в неповному обсязі або подання недостовірної інформації є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктами 13-15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та тягне за собою відповідальність відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (а.с. 15).
Означена вимога №8/2240 від 26.11.2013 про надання інформації була отримана позивачем 28.11.2013, що підтверджується поштовим повідомленням №23722728 (а.с. 37), отже інформацію потрібно було надати в строк до 03.12.2013 включно.
Розпорядженням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.12.2013 №27/79-13-р був розпочатий розгляд справи №27/77-13 у зв'язку з наявністю у діях Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Севастопольської філії ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в строк, встановлений головою територіального відділення.
Дії ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Севастопольської філії щодо неподання інформації на вимогу голови СМТВ АКМУ від 26.11.2013 №8/2240 у строк, встановлений у вимозі були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачено пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в строк, встановлений головою територіального відділення.
Листом від 16.12.2013 №СКР-1214 Севастопольською філією держаного підприємства «Адміністрація морських портів України» на вимогу №8/2240 від 26.11.2013 було надано відповідь та представлено витребувані документи (а.с. 16).
16.12.2013 Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на адресу СФ ДП «Адміністрація морських портів України» було направлено копію подання з попередніми висновками у справі №27/79-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Севастопольської філії та повідомлено про дату засідання Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення щодо розгляду справи №27/79-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Севастопольською філією ДП «Адміністрація морських портів України» (а.с. 17).
Заперечень на подання з попередніми висновками від 16.12.2013 №27/234-13 позивачем не було подано.
Листом від 19.12.2013 Севастопольською філією ДП «Адміністрація морських портів України» №ЮС-1231 було надано інформацію лист №8/2342 від 16.12.2013 Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (а.с. 20).
26.12.2013 Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на адресу Севастопольської філії ДП «Адміністрація морських портів України» була скерована вимога про надання інформації №8/2415 у зв'язку з розглядом справи №27/79-13, а саме, в строк до 30.12.2013 зобов'язано Севастопольську філію ДП «Адміністрація морських портів України» надати відомості про розмір доходу від реалізації продукції за 2013 рік до 26.12.2013 (а.с. 18).
Листом від 26.12.2013 №ЮС-1294 Севастопольською філією ДП «Адміністрація морських портів України» були надані пояснення щодо неподання інформації на вимогу голови СМТВ АМКУ від 26.11.2013 №8/2240 в строк, встановлений головою територіального відділення, зокрема, вказано те, що у зв'язку з великим обсягом документообігу та листів, що надходять до філії, вимога СМТВ АМКУ опрацьована канцелярією філії лише 12.12.2013 (що підтверджується вхідним номером №1726). З огляду на таке позивачем розраховано п'ятиденний строк надання відповіді починаючи з 12.12.2013, та, відповідно, відповідь надана Філією 16.12.2013.
Крім того, позивач посилався на те, що у вимозі не зазначено підстав для витребування інформації.
Листом від 26.12.2013 №ЮС-1296 Севастопольською філією ДП «Адміністрація морських портів України» було надано витребувану інформацію про розмір виручки філії за 2013 рік, що становить 24352905,84 грн (а.с. 19).
Рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.12.2013 №27/79-13-РШ у справі №27/77-13 було визнано, що Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Севастопольської філії вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в строк, встановлений головою територіального відділення. На Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Севастопольської філії накладено штраф у розмірі 68000 грн (а.с. 8-11).
Позивач вважає, що рішення Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було прийнято неправомірно, внаслідок безпідставно наданих запитів, надання відповідей на які не є обов'язковим. Означене і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним рішення №27/79-13-РШ від 30.12.2013.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.
Виходячи зі змісту статей 22, 22 і Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.
Відповідно до пункту 13 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
У перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.
Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.
Водночас у вирішенні спорів з відповідних справ необхідно враховувати таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 N 32-р.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.
Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.
Закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті 33 ГПК має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270.
З іншого боку, законодавством України не передбачено і якоїсь спеціальної форми, а так само і порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації. Отже, така інформація може надаватися в будь-якій не забороненій законом формі та спосіб, з огляду, водночас, на те, що заперечення органом Антимонопольного комітету України подання суб'єктом господарювання інформації потребує подання останнім належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно належного виконання обов'язку з надання витребуваної інформації.
Належність витребуваних органом Антимонопольного комітету України відомостей до інформації з обмеженим доступом (визначення якої наведено в статті 30 Закону України "Про інформацію") за змістом частини третьої статті 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" не звільняє підприємство чи організацію, до якої звернуто відповідну вимогу, від обов'язку щодо надання такої інформації.
Отже, виходячи із положень вищезазначених норм чинного законодавства, позивач зобов'язаний був надати територіальному відділенню Антимонопольного комітету України витребувану інформацію, при цьому територіальне відділення Антимонопольного комітету України в особі його голови у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у позивача відповідну інформацію.
Суд відхиляє посилання позивача на те, що затримання обробки кореспонденції канцелярією останнього є підставою для надання відповіді із затриманням строку, з огляду на положення пункту 1 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270, а саме: повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача. Таким чином, саме з дати отримання кореспонденції підприємством позивача - вимога вважається отриманою.
Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф за порушення, передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону (ч.ч. 1, 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до пункту 6 Постанови Вищий господарський суд від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" порушення органами Антимонопольного комітету України визначеної законом компетенції цих органів у прийнятті ними рішень повинно мати наслідком визнання господарським судом відповідних рішень недійсними.
Посилаючись на неправомірне прийняття рішення відповідчем, позивач не довів наявності конкретних підстав для визнання господарським судом Рішення недійсним, у поряду, передбаченому статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у зв'язку з чим позовні вимоги визнані судом такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до норм ст.ст. 44,49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85,116,117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -
ВИРИШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю .
Повне рішення складено 10.02.2014
Суддя підпис Погребняк О.С.
Згідно з оригіналом помічник судді І.О. Кузьміна 10.02.2014
919/63/14/3330/14