РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/191/150/14Головуючий суду першої інстанції:Короткова Л.М.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.
"05" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіЛоманової Л.О.,
СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В.,
При секретаріМартиненко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим, про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дитину, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дитину.
Вимоги позову мотивовані тим, що судовим рішенням відповідач зобов'язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини сторін - сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але постійно допускає прострочку у сплаті аліментів.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просила стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 1 січня 2010 року по 1 жовтня 2013 року у розмірі 9693, 16 грн згідно наданого розрахунку (а.с. 146-149, 151).
Також позивач просила стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 6049, 74 грн у зв'язку з його навчанням на підготовчих курсах учбового закладу та необхідністю лікування дитини, та зобов'язати відповідача щорічно сплачувати грошові кошти у розмірі 3000 грн на оздоровлення дитини.
Рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2013 року позов ОСОБА_6 задоволений частково: стягнуто з відповідача на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 30 000 грн та додаткові витрати на дитину в розмірі 1989, 87 грн, судові витрати в сумі 300 грн, а всього 32 289, 87 грн.
В задоволенні інших вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в дохід держави. В цілях забезпечення позову накладено арешт на 4/9 частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності відповідачу.
У апеляційній скарзі представник відповідача просить суд скасувати зазначене рішення суду та ухвалити у справі нове рішення - про часткове задоволення позову в частині стягнення неустойки (пені) в сумі 1914, 30 грн, додаткових витрат на дитину в розмірі 1989, 87 грн; в інших вимогах відмовити.
Так, апелянт посилається на порушення судом принципу диспозитивності цивільного процесу, помилковість здійсненого судом розрахунку пені та неправомірне накладення арешту на майно відповідача при вирішенні спору.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивачки, її представника та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника відповідача підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Зі змісту апеляційної скарги слідує, що рішення суду оскаржується лише в частині вирішення спору щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, тому в іншій частині рішення суду апеляційної інстанції апеляційному перегляду не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином сторін (а.с. 6).
Судовим рішенням від 15 серпня 1997 року відповідач зобов'язаний до сплати аліментів на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_10 у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 7 серпня 1997 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9).
Згідно довідки-розрахунку державного виконавця відділу державної виконавчої служби від 25 лютого 2013 року слідує, що відповідач за період з січня 2010 року по лютий 2013 року здійснював у деяких місяцях аліментні платежі не у в повному обсязі, станом на 1 березня 2013 року заборгованість склала 9770, 10 грн (а.с. 20).
Згідно відповідної довідки-розрахунку заборгованості державного виконавця № 9081/02-34/16 від 11 жовтня 2013 року за період з березня 2013 року по вересень 2013 року нараховано до сплати аліменти у розмірі 4 943, 75 грн, сплачено - 7200 грн. Заборгованість за період з 1 березня по 1 жовтня 2013 року з урахуванням заборгованості за минули роки станом на 1 березня 2013 року відповідно матеріалам виконавчого провадження складає 7 513, 85 грн (а.с. 152).
Відповідно до частини 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Виходячи з положень СК України, аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, пеня за прострочення сплати аліментів починає нараховуватися з наступного місяця за місяцем, у якому виникла заборгованість, неустойка за прострочення сплати аліментів нараховується не на всю суму заборгованості в арифметичній прогресії, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за кожен день прострочення без її накопичення в прогресії, сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні. Розмір неустойки повинен нараховуватися не із загальної суми основного боргу, а лише із суми боргу за певний місяць. Загальний розмір пені обчислюється шляхом складення нарахованої неустойки (пені) за кожний такий період.
Суд першої інстанції, дійшовши правильного висновку про наявність підстав для стягнення пені за прострочення сплати аліментів у зв'язку з наявністю заборгованості за аліментними зобов'язаннями у відповідних місяцях зазначеного періоду та відсутності у матеріалах справи доказів, які свідчать про відсутність вини відповідача у несплаті аліментів за певний період, при розрахунку розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів неповно з'ясував обставини справи щодо розміру заборгованості та часу з якого починається нарахування неустойки.
Колегія суддів погоджується з доводами представника відповідача щодо неправильного розрахунку пені, здійсненого судом першої інстанції, виходячи з такого.
Так, суд першої інстанції, здійснюючи розрахунок пені за період з 1 січня 2010 року по вересень 2013 року включно, та визначаючи її у розмірі 79 477 грн вважав, що період прострочення сплати аліментів по кожному місяцю, де було прострочення, закінчується у листопаді 2013 року, коли відповідачем проведено відповідне погашення заборгованості зі сплати аліментів. При цьому судом не враховано, що у деяких місяцях вищезазначеного періоду відповідачем здійснювалася переплата зі сплати щомісячних платежів, яка фактично є погашенням відповідної суми заборгованості зі сплати аліментних зобов'язань за попередні місяці, на що обґрунтовано посилається апелянт у апеляційній скарзі. Доказів того, що відповідач добровільно проводив оплату аліментів у відповідні місяці у більшому розмірі без погашення наявної заборгованості матеріали справи не містять.
Отже, колегія суддів не погоджуючись з розміром пені, визначеним судом першої інстанції, вважає за необхідне розрахувати пеню з урахуванням положень СК України.
Детальні дані щодо розрахунку розміру пені за прострочення сплати аліментів наведені у таблиці: при цьому враховані дані щодо нарахування та сплати аліментів згідно довідок розрахунків державного виконавця від 25 лютого 2013 року та № 9081/02-34/16 від 11 жовтня 2013 року за період з січня 2010 року по вересень 2013 року включно.
РікМісяцьНараховано (грн)Сплачено (грн)Залишок боргу (грн)Дні прострочкиРозрахунок пені
2010січень530, 50210, 65319,85366(319,85/100*366) = 1170.65 грн. (період з 1.02.10 по лютий 2011 року)
лютий530, 50215315, 5397(315,5/100*397) = 1252.54 грн (період з 1.03.10 по квітень 2011 року)
березень530, 5486, 5543, 95366(43, 95/100)*366 = 160.86 грн
квітень530, 5415115, 5336(115, 5/100)*336 = 388.08 грн
травень 530, 5415115, 5458(115, 50/100)*458 = 528.99 грн. (період з 1.06.10 по вересень 2011 року)
червень530, 5-530, 5428 610(250/100)*428 = 1070.00 грн. (період з 1.07.10 по вересень 2011 року) (280, 5/100)*610 = 1711.05 грн. (період з 1.07.10 по березень 2012 року)
липень530, 5-530, 5944(530, 5/100)*944 = 5007.92 грн. (період з 1.08.10 по березень 2013 року)
серпень530, 5487, 2543, 25913(43, 25/100)*913 = 394.87 грн.
вересень530, 5487, 2543, 25883(43, 25/100)*883 = 381.90 грн.
жовтень530, 548743, 5852(43, 5/100)*852 = 370.62 грн.
листопад530, 548743, 5822(43, 5/100)*822 = 357.57 грн.
грудень530, 549040, 5791(40, 5/100)*791 = 320.36 грн.
2011січень584, 5-584, 5760(584, 5/100)*760 = 4442.20 грн.
березень584, 5-584, 5732(584, 5/100)*732 = 4278.54 грн.
травень584, 549094, 50640(94,5/100)*640 = 604.80 грн.
червень 584, 5-584, 5610(584, 5/100)*610 = 3565.45 грн.
липень584, 549094, 50579(94,5/100)*579 = 547.15 грн.
серпень584, 549094, 50548(94,5/100)*548 = 517.86 грн.
жовтень584, 5460124, 5487(124, 5/100)*487 = 606.32 грн.
листопад584, 5460124, 5457(124, 5/100)*457 = 568.97 грн.
грудень584, 5460124, 5426(124, 5/100)*426 = 530.37 грн.
2012січень681,5460221,5395(221, 5/100)*395 = 874.92 грн.
лютий681,5-681,5611(681, 5/100)*611 = 4163.97 грн. (період з березня 2012 року по 14.11.2013)
квітень681,5450231, 5550(231, 5/100)*550 = 1273.25 грн.
травень681,5-681,5519(681, 5/100)*519 = 3536.99 грн.
червень681,5460221, 5489(221, 5/100)*489 = 1083.13 грн.
липень681,5-681,5458(681, 5/100)*458 = 3121.27 грн.
серпень681,5-681,5427(681, 5/100)*427 = 2910.01 грн.
вересень681,5-681,5397(681, 5/100)*397 = 2705.55 грн.
жовтень681,5-681,5366(681, 5/100)*366 = 2494.29 грн.
листопад681,5-681,5336(681, 5/100)*336 = 2289.84 грн.
грудень584, 5-584, 5305(584, 5/100)*305 = 1782.72 грн.
2013січень681,560081,5274(81, 5/100)*274 = 223.31 грн.
лютий706, 25-706, 25246(706, 25/100)*246 = 1737.38 грн.
квітень706, 25400306, 25185(306, 25/100)*185 = 566.56 грн.
травень706, 25450256, 25154(256, 25/100)*154 = 394.63 грн.
У зв'язку зі сплатою відповідачем у березні 2013 року 3400 грн, та сплатою у липні, серпні, вересні 2013 року аліментів у більшому розмірі ніж розраховано державним виконавцем (а.с. 152), колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку зі сплати неустойки (пені) у зазначений період.
Таким чином, загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів за вищевказаний період складає 57 934, 98 грн.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування положень ч. 2 ст. 196 СК України, яка передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану боржника - платника аліментів.
Однак, при визначенні остаточного розміру неустойки (пені) судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини щодо матеріального та сімейного стану платника аліментів - відповідача у справі. Так, зокрема, судом першої інстанції не враховано те, що згідно з рішенням Керченського міського суду АР Крим від 22 листопада 2011 року (зміненого судом апеляційної інстанції в частині визначення розміру аліментів,) відповідач зобов'язаний до сплати аліментів на користь свого батька ОСОБА_7 у розмірі 200 грн. щомісячно (а.с. 205-206).
Посилання позивачки на те, що виконавчий лист на виконання вказаного рішення повернутий державним виконавцем ОСОБА_7 ще 4 червня 2013 року відповідно його заяви (а.с. 212), а тому рішення не виконується, не може бути прийняте до уваги, оскільки надані відповідачем квитанції свідчать про добровільне виконання цього рішення й після повернення виконавчого документу (а.с. 204, 208).
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, до 15 000 грн.
Відтак, оскаржуване рішення на підставі пунктів 1 та 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині визначення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Твердження апелянта щодо порушення судом принципу диспозитивності цивільного процесу, оскільки позивачка згідно наданого нею розрахунку ставила питання про стягнення неустойки (пені) лише у розмірі 9 693, 16 грн., не береться колегією суддів до уваги з огляду на таке. Як пояснила позивачка, розрахунок зроблений нею самостійно без врахування механізму нарахування відповідно до положень законодавства. У судовому засіданні суду першої інстанції вона підтримувала позов про стягнення пені за прострочення сплати аліментів у повному обсязі за визначений нею період.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Диспозитивний характер прав сторін означає право позивача на зміну підстав чи предмета позову
Позов як цивільно-процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду, це вимога заінтересованої особи до суду про захист порушеного або оспорюваного права, складовими частинами якого є предмет позову і його підстава.
Предметом позову по даній справі є матеріально-правова вимога позивачки про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Підставою зазначеного позову є обставини, якими позивачка обґрунтовувала свої вимоги та надані нею докази.
Ухвалюючи рішення про стягнення неустойки (пені) у більшому розмірі ніж зазначено у розрахунку позивачки суд діяв у межах заявленого позову (про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів) з урахуванням доведених позивачкою обставин щодо періоду прострочення сплати аліментів, а розмір неустойки визначений судом з урахуванням положень сімейного законодавства.
Порушень норм ст.11 ЦПК України не встановлено.
З матеріалів справи вбачається також, що при ухваленні рішення судом першої інстанції вирішено питання про забезпечення позову.
Довід апеляційної скарги про відсутність відповідної заяви позивача спростовується матеріалами справи. Заява про забезпечення позову подана позивачем 21 червня 2013 року (а.с. 86).
Зміст ухвали суду першої інстанції від 1 листопада 2013 року, на яку посилається апелянт, свідчить лише про те, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає розгляду за відсутності у представника відповідних повноважень (а.с. 134).
Згідно з частинами 1 та 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вирішення питання про забезпечення позову рішенням суду, а не ухвалою не призвело до неправильного вирішення цього питання, а тому доводи апелянта в цій частині не беруться колегією суддів до уваги.
У зв'язку зі зміною оскаржуваного рішення судові витрати сторін також підлягають зміні згідно з ч. 5 ст. 88 ЦПК України.
Колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості доводів апелянта про безпідставне стягнення судом першої інстанції з відповідача судових витрат в дохід держави у розмірі 229, 40 грн, у зв'язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, статтею 308, пунктами 1 та 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2013 року в частині визначення розміру неустойки (пені) та судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 змінити, зменшивши розмір пені до 15 000 (п'ятнадцяті тисяч) грн 00 коп., судового збору до 169 грн. 89 коп.
Визначити, що загальний розмір грошових коштів, що підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6, з урахуванням додаткових витрат та дитину у розмірі 1989 грн 87 коп. та судового збору 169 грн. 89 грн, складає 17 159 (сімнадцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн 76 коп.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_7 в дохід держави судового збору у розмірі 229, 40 грн. скасувати.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова