ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2006 р. Справа № 11/98"НА"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Мельниченко Л.І. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Панчук В.Г. (довіреність №1 від 10.01.2006р.);
від відповідача: Діброва Л.О. (довіреність №37/10/10-0 від 11.01.2006р.);
Дехтярук О.Ф. (довіреність №1754/10/10-0 від 07.06.2006р.),
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод" (смт. Баранівка Житомирської області)
на постанову господарського суду Житомирської області
від "21" лютого 2006 р. у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод" (смт. Баранівка Житомирської області)
до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції (смт. Баранівка Житомирської області)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод" пред'явило позов до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.06.2005р. №0000142200/0, яким визначено як податкове зобов'язання пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 28809 грн.
Постановою господарського суду Житомирської області від 21.02.2006р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Посилається на те, що суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права, застосував правові норми, які на час виникнення спірних правовідносин втратили чинність, та допустив неправильне трактування окремих положень вексельного права (а.с. 115-126).
В запереченні на апеляційну скаргу Баранівська МДПІ зазначає про правильне вирішення судом спору (а.с. 141-143).
Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Між Баранівським фарфоровим заводом (продавець) і Євсєєвим С.Б., який зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності на території Російської Федерації і є нерезидентом (покупцем), 03.12.2003р. укладено контракт №104, предметом якого є продаж заводом фарфорового посуду.
Угода передбачає 100% попередню оплату коштів за товар, відвантаження якого здійснюється партіями. Валюта розрахунків - рубель Російської Федерації. Строк дії контракту - до 31.12.2004р. (а.с. 17-19).
Угодою від 13.10.2004р. сторони контракту продовжили його дію на 2005 рік (а.с. 21). Додатковою угодою від 05.12.2003р. №104 погодили проведення оплати товару, отриманого в січні-березні 2005 року, цінними паперами (переказними векселями) Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі (а.с. 20).
Згідно з вантажними митними деклараціями від 28 і 31 січня, 4, 18 і 25 лютого та 04 і 16 березня 2005 року Баранівський фарфоровий завод відправив підприємцю Євсєєву С.Б. (Росія, м. Ульяновськ) посуд з фарфору, термін надходження виручки за який згідно із ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" становить відповідно 28 квітня, 1, 5, 19, 26 травня, 8 і 20 червня 2005 року (а.с. 24-30).
В рахунок часткової оплати придбаного товару підприємець Євсєєв С.Б. за актом від 23.03.2005р. передав Баранівському фарфоровому заводу 10 переказних векселів загальною мінімальною вартістю 500000 гривень (10 шт. по 50000 грн. кожен), емітентом яких є Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області, платником - Баранівський фарфоровий завод, дата емісії векселів 29.09.2004р., дата їх погашення - 28.11.2004р. (а.с. 23, 59-73).
Баранівською МДПІ проведено документальну перевірку дотримання вимог валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод" з ПП Євсєєвим С.Б. (Росія) за період з 01.03.2005р. по 23.06.2005р., про що складено акт №26/233/05502812 від 23.06.2005р. (а.с. 10-15).
Податкова інспекція дійшла висновку, що оплата товару векселями не є надходженням валютних коштів, у зв'язку з чим нарахувала пеню в сумі 28809 грн. (а.с. 54, 75-76, 83-86).
Позивач вважає законною операцію, за якою в рахунок оплати за отриманий товар нерезидент пред'явив векселі.
Апеляційний господарський суд не погоджується з наведеними доводами підприємства.
Відповідно ст. 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Як вбачається із змісту контракту №104 від 03.12.2003р., сторони цієї угоди встановили форму розрахунків - перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивача), а валютою розрахунків - рубель Російської Федерації.
Зазначений порядок розрахунків відповідає вимогам ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в якій йдеться про зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні розрахунки в уповноважених банках у термін виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
Визначення термінів стосовно розрахунків контрагентів у зовнішньоекономічних відносинах дається в ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність":
- валютні кошти - це іноземна валюта готівкою; платіжні документи (зокрема, векселі) в іноземній валюті; цінні папери (зокрема, векселі) в іноземній валюті;
- іноземна валюта: валюта готівкою, грошові знаки, що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави; платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях; кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.
Отже, передані нерезидентом Баранівському фарфоровому заводу векселі, номінальна вартість яких виражена в гривнях України, не є ні валютними коштами, ні іноземною валютою.
Передача боржником (нерезидентом) векселів в рахунок оплати за придбаний товар не є для ТОВ "Баранівськи фарфоровий завод" зарахуванням зустрічних однорідних вимог, оскільки за цими векселями він зобов'язаний сплатити не підприємцю Євсєєву С.Б., а регіональному Управлінню Пенсійного фонду України.
Отримання Баранівським фарфоровим заводом векселів не припинило його обов'язку щодо зарахування виручки в іноземній валюті на валютний рахунок в уповноваженому банку.
Тому, податковою інспекцією правильно нарахована пеня за несвоєчасне надходження коштів на валютний рахунок фарфорового заводу, розмір якої позивач не заперечив і не оспорив.
На підставі акта перевірки від 23.06.2005р. Баранівською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2005р. №0000142200/0, яким згідно з підпунктом 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підприємству визначена штрафна санкція як податкове зобов'язання, з наслідками її несплати, передбаченими вказаним Законом (а.с. 16).
Визначення фінансових санкцій, зокрема пені, як податкового зобов'язання за порушення вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин суперечить пунктам 1.2, 1.4 і 1.5 статті 1, ст.16 названого Закону, статтям 13 і 14 Закону України "Про систему оподаткування". Пеня, встановлена статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не є штрафною санкцією у сфері оподаткування, оскільки застосовується за невиконання умов зовнішньоекономічних цивільно-правових договорів.
Редакція преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" про те, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, як вважає суд апеляційної інстанції, стосується несвоєчасної сплати чи несплати ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість (підпункт 2.1.1 статті 2 цього Закону).
Отже, рішення про стягнення пені за порушення вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не може бути прийнято за процедурою, передбаченою Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Тому, податкове повідомлення-рішення є недійсним щодо визначення пені сумою податкового зобов'язання.
У зв'язку з цим оскаржене судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям апеляційною інстанцією постанови про часткове задоволення позову і стягнення на користь позивача половини сплачених ним судових витрат.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод" задовольнити частково.
Постанову господарського суду Житомирської області від 21 лютого 2006 року скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
Податкове повідомлення-рішення Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції від 29.06.2005р. №0000142200/0 визнати недійсним в частині визначення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 28809,00 грн. сумою податкового зобов'язання.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод" (12700, Житомирська область, смт. Баранівка, вул. Леніна, 55, р/р №26002301000055 в Баранівському відділенні АКБ "Східно-Європейський банк" м. Київ, МФО 322658, код ЄДРПОУ 05502812) - 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Віддрук 2 прим.
1 - до справи
2 - в наряд
друк. Гаврилюк Т.