30.01.2014

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22-ц/797/24/14 Головуючий у першій

інстанції Кукурекін К.В.

Категорія 55 Доповідач у апеляційній

інстанції Козуб О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

Головуючого, судді - Козуб О.В.,

суддів - Клочка В.П., Колбіної Т.П.,

при секретарі - Мазнєві Ю.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача ТОВ «Телесвт» - Колягіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесвіт» про захист прав споживача, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.севастополя від 27 травня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кабельна телерадіокомпанія «Девком», в якому, уточнивши позовні вимоги (а.с.3, 99), просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 196 гривень 75 копійок, стягнути моральну шкоду у розмірі 50 мінімальних заробітних плат, також, відшкодувати судові витрати, понесені ним в ході розгляду його позовної заяви, мотивуючи тим, що ним у повному обсязі за жовтень 2009 року була проведена оплата за Інтернет-послуги, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний був йому надати трафік у розмірі 5 ГБ. В листопаді 2009 року ним було використано лише 2 ГБ, але невикористані у жовтні 2009 року 3 ГБ не були перенесені відповідачем на наступний місяць листопад 2009 року. Така сама ситуація була і в липні 2010 року, коли відповідач не активував 484 Мб трафіку. Також, відповідачем не надана замовлена ним послуга по пільговій акції «Нічній безлімітний подарунковий», заявка по якій відповідачем була отримана. Крім цього, на його запит, була надана формальна відповідь, що така послуга є платною, і йому прийшлось сплатити як за послугу, так і 14200 Мб трафіка.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 27 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить оскаржуване рішення суду І інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновки, які суд вважав доведеними про те, що договір між ним та КТРК «Девком» був укладений 10 червня 2008 року, не підтверджуються доказами та грунтується лише на свідченнях відповідача. Також, судом було відмовлено у задоволенні його заяви про забезпечення доказів з підстав несплати судового збору. Крім цього, зазначає, що обставини його додаткового позову суддею не розглянуті та в рішенні не відображені, що є грубим порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Апеляційного суду м.Севастополя від 13.01.2014 року залучено правонаступника відповідача ТОВ «Телерадіокомпанія «Девком» - ТОВ «Телесвіт».

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, який підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній викладених, пояснення представника відповідача ТОВ «Телесвіт», який заперечував проти задоволення скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та з урахуванням вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню,а рішення суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно положень ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з недоведеності заявлених позовних вимог.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судовим розглядом встановлено, що 20.06.2008 року між ТОВ «Кабельна Телерадіокомпанія «Девком», правонаступником якого є ТОВ «Телесвіт», та ОСОБА_3 укладений публічний договір про надання доступу до послуг телекомунікаційної мережі, відповідно до протоколу замовлення послуг та обладнання №0232391 від 20.06.2008 року, з послуги доступу до мережі Інтернет, дата активації послуги 01.07.2008 року (а.с.44, зворотна сторінка а.с.44), згідно яких позивач підтверджував своїм підписом про ознайомлення з Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, регламентами Акції, даним протоколом та Публічним договором. Крім цього, Правіла в редакції, що діяла з 01.11.2009 року, також були викладені на офіційному сайті (а.с.13).

З наданих позивачем до матеріалів справи роздруківки Інтернет-листування між ним та відповідачем (консультантом клієнтського відділу) вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою активування невикористаного ним трафіку за жовтень 2009 року у розмірі 3 ГБ у листопаді 2009 року. На вказане звернення йому була надана відповідь про те, що невикористаний трафік на наступний місяць не переноситься, та у перших числах місяця нараховується повна абонентська плата і надається трафік у повному обсязі (а.с.7,8).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року N720 (що були чинними на час виникнення між сторонами правовідносин), послуга з доступу до Інтернет - забезпечення можливості роботи в Інтернет кінцевого обладнання (окремого комп'ютера або пристрою локальної мережі).

Згідно з п.п.27 вказаних Правил, оператор, провайдер має право установлювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що ним надаються, крім послуг, тарифи на які регулюються державою; скорочувати перелік або припиняти надання телекомунікаційних послуг відповідно до цих Правил.

Відповідно до п.28 вищезазначених Правил, оператор, провайдер зобов'язаний: надавати послуги за встановленими показниками якості відповідно до стандартів та інших нормативних документів, умов договору та наданої ним інформації про умови надання послуг; забезпечувати правильність застосування тарифів; надавати телекомунікаційні послуги в строки, передбачені договором та цими Правилами.

Пунктом 421 передбачено, що порядок та умови надання послуг із сеансного доступу встановлюються оператором, провайдером, оприлюднюються та надаються споживачу за його зверненням.

Порядок повернення коштів у разі ненадання послуг або надання послуг неналежної якості визначається договором між оператором, провайдером та споживачем (абонентом) (п.430).

Система оплати послуг з доступу до Інтернет та форма розрахунків визначаються договором (п.435 Правил).

Із укладеного між сторонами договору вбачається, що за однім із умов цього публічного договору, а саме п.4.1.8 передбачено, що абонент зобов'язаний ознайомиться та виконувати вимоги, передбачені відповідними Правилами надання Послуг.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підписавши Протокол замовлення послуг та обладнання, погодився із всіма істотними умовами договору.

Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, що умовами укладеного між сторонами договору та Правилами в редакції, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено перенесення невикористаного трафіку Інтернет ресурсу на наступний місяць. Послуги надаються в оплачуваному позивачем обсязі, і саме він визначається з об'ємом послуг, які хоче отримувати ( в повному обсязі або частиною).

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 196 гривень 75 копійок, то колегія суддів також вважає такі вимоги недоведеними, оскільки доказів про укладення між позивачем та відповідачем договору про надання додаткового сервісу «Нічний безліміт (подарунковий)», умов його надання, вартість абонентської плати за додатковий сервіс, або внесення змін в укладений між сторонами договір послуг з доступу до Інтернет з урахуванням цієї акції, суду не надано, а надані позивачем до матеріалів справи роздруківки Інтернет-листування між ним і відповідачем з питань надання додаткового сервісу «Нічний безліміт (подарунковий)», та витяги щодо акцій для абонентів, не могуть вважатися належними та допустимими доказами на підтвердження заявлених позовних вимог.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди колегія суддів також вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що відшкодуванню підлягає моральна шкода, завдана небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством. Зі змісту заявлених позовних вимог не вбачається обгрунтування заподіяння позивачу моральної шкоди з передбачених законом підстав для її відшкодування. Крім того, згідно з ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди при задоволенні вимог споживача.

Аналізуючи та оцінюючи докази у справі у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив викладене, та на підставі повного та всебічного розгляду усіх обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження позовних вимог та їх заперечень, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч1 ст.21 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.

Статтею 208 ЦПК України визначено форми судових рішень: рішення, ухвали, постанови.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача щодо розгляду вказаної цивільної справи неповноважним складом суду під головуванням судді Кукурекіна К.В., неможливості її розгляду суддею Кукурекіним К.В. повторно після скасування постановленої ним раніше у вказаній справі ухвали про залишення його позову без розгляду від 17.01.2012 року, яка скасована ухвалою Апеляційного суду м.Севастополя від 21.05.2012 року та вказана цивільна справа направлена до суду І інстанції для продовження розгляду, оскільки виходячи з положень ч.1 ст.21 ЦПК України, з урахуванням ст.208 ЦПК України, ухвала про залишення позовної заяви без розгляду не є рішенням у справі, а ухвал про закриття провадження у справі Кукурекіним К.В. не постановлювалось у вказаній справі, тому участь судді Кукурекіна К.В. у розгляді вказаної цивільної справи по суті можлива, цивільна справа на новий розгляд не направлялась, а направлена до суду І інстанції для продовження розгляду по суті.

Також, не погоджується колегія суддів з доводами позивача стосовно не розглянутих його додаткових позовних вимог, оскільки суд І інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, та розглядав вимоги додатково заявлені позивачем про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 196 гривень 75 копійок та моральної шкоди у розмірі 50 мінімальних заробітних плат, згідно яких позивач змінив вимоги п.1 та просив в п.1 замість виконання в натурі активації невикористаного у жовтні 2009 року залишку трафіку, стягнути матеріальну шкоду, завдану у розмірі вартості недоотриманого трафіку, та оплат по пільговій акції.

Погоджується з доводами позивача колегія суддів в частині відсутності мотивування по обставинам за додатковим позовом (а.с.99), але вказані обставини щодо відсутності мотивів суду при відмові у задоволені позовних вимог не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є підставою для скасування або зміни рішення суду.

Враховуючи наведене та положення ст.308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.88 ЦПК України, компенсуються за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.308, ст.ст.313- 315, ст.317, ст.319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.севастополя від 27 травня 2013 року відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.севастополя від 27 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий, суддя: О.В.Козуб

Судді: В.П.Клочко

Т.П.Колбіна