ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2006 р. Справа № 11/1876
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Зав'язуна В.С.
при секретарі Мельниченко Л.І. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Семенюк Л.В. (довіреність №6 від 04.01.2006р.);
від відповідача: Медведчук Л.Г. (довіреність №2277/9/10-10 від 29.05.2006р.);
Левицька Т.С. (довіреність №2278/9/10-10 від 29.05.2006р.);
Красуцька Т.Г. (довіреність №2276/9/10-10 від 29.05.2006р.) - була
присутня в судовому засіданні 30.05.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Мартинівський маслозавод" відкритого акціонерного товариства "Житомирмолоко" (с. Мартинівка Червоноармійського району Житомирської області)
на рішення господарського суду Житомирської області
від "28" лютого 2006 р. у справі
за позовом дочірнього підприємства "Мартинівський маслозавод" відкритого акціонерного товариства "Житомирмолоко" (с. Мартинівка Червоноармійського району Житомирської області)
до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції (смт.Володарськ-Волинський Житомирської області)
про спонукання до списання податкового боргу по прибутковому податку з громадян у сумі 46931,15 грн.,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2005 року дочірнє підприємство "Мартинівський маслозавод" відкритого акціонерного товариства "Житомирмолоко" (далі "дочірнє підприємство") звернулося з позовом до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції (далі Володарсько-Волинська МДПІ") про спонукання до списання податкового боргу по прибутковому податку з громадян у сумі 46931,15 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.02.2006р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі дочірнє підприємство просить скасувати рішення суду і прийняти нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги.
Посилається на те, що справа мала бути розглянута за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, суд неправильно застосував норми матеріального права і неповно з'ясував обставини справи.
В запереченні на апеляційну скаргу Володарськ-Волинська МДПІ зазначає про правильне вирішення спору.
Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Спірні правовідносини щодо зобов'язання податкової інспекції, яка є суб'єктом владних повноважень, списати податковий борг мають публічно-правовий характер.
Тому, згідно з пунктом 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005р., справа повинна була розглядатися в порядку, встановленому цим Кодексом.
Справа розглянута судом першої інстанції за нормами Господарського процесуального кодексу України з прийняттям рішення.
Статтею 201 КАС України передбачено, що правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права є підставою для зміни судового рішення.
Отже, оскаржене рішення суду не може залишатися без змін.
Щодо фактичних обставин справи, то вони полягають в наступному.
В травні 2000 року Червоноармійським відділенням Дзержинської міжрайонної державної податкової інспекції, яке на час пред'явлення позову перебувало в структурі Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції, проведена перевірка правильності справляння прибуткового податку з громадян дочірнім підприємством "Мартинівський маслозавод" за період з 01.10.1998р. по 01.05.2000р., про що складено акт від 22.05.2000р. (а.с.13-17).
В розрахунках повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку по Мартинівському маслозаводу, підписаного податковим інспектором Левицькою Т.С. і головним бухгалтером підприємства Левківською З.С., зазначено, що на 01.01.2000р. до бюджету не перераховано 29594,49 грн. прибуткового податку з громадян, за несвоєчасну сплату якого нараховано 15826,50 грн. пені, борг з цього податку на 01.05.2000р. становить 30860,15 грн. (а.с.14).
В листопаді 2001 року Червоноармійським відділенням Володарсько-Волинської МДПІ проведено перевірку правильності справляння прибуткового податку з громадян Мартинівським маслозаводом за період з 01.05.2000р. по 01.09.2001р. складено акт від 16.11.2001р. №13553674 (а.с.25-29).
В акті перевірки записано, що залишок не перерахованого до бюджету податку на 01.05.2000р. становить 30860,15 грн., за період, що перевіряється, нараховано 20810,92 грн. податку, до бюджету перераховано 6543,12 грн., залишок прибуткового податку на 01.09.2001р. становить 45127,95 грн. (30860,15 грн. + 20810,92 грн. - 6543,12 грн.). На несвоєчасно перерахований податок нараховано пеню в сумі 17336,66 грн. (17302,54 грн. + 34,12 грн.) (а.с.25 зворот - 27).
Заявляючи вимоги про спонукання до списання податкового боргу по прибутковому податку з громадян у сумі 46931,15 грн. (29594,49 грн. податку + 17336,66 грн. пені), дочірнє підприємство послалось на п.18.1 ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Висновок про відсутність підстав для списання прибуткового податку в сумі 29594,49 грн., який рахувався по даних бухгалтерського обліку підприємства станом на 31.12.1999р., та пені в сумі 17336,66 грн., донарахованої по акту перевірки від 16.11.2001р., суд першої інстанції мотивував тим, що позивач у встановленому порядку не задекларував свої зобов'язання по перерахуванню до бюджету нарахованого та утриманого прибуткового податку по заявленій сумі шляхом надання органу податкової служби розрахунків встановленої форми - довідки форми №8-ДР, а пеня під дію пп.18.1.3 ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не підлягає, так як податкова заборгованість по картках особових рахунків станом на 31.12.1999р. не рахувалась.
Такі аргументи суду не грунтуються на нормах чинного законодавства.
Спірні правовідносини регулюються пунктом 18.1 ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким передбачено списання та розстрочення податкового боргу, пов'язані з відміною картотеки.
Реалізація вимог цього пункту поєднана з приписами підпункту 19.3.4 статті 19 названого Закону, відповідно до якого у разі коли згідно з пунктом 18.1 статті 18 податкове зобов'язання підлягає списанню повністю або частково, податкове повідомлення не надсилається або надсилається у частковій сумі.
Підпунктом 18.1.1 пункту 18.1 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що списанню з платників податків підлягає податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), який виник станом на 31 грудня 1999 року і не сплачений на день набрання чинності цією статтею (стаття 18 набрала чинності з 21.02.2001р.).
З надісланих податковою інспекцією дочірньому підприємству податкових повідомлень від 22.03.2002р., 27.03.2003р., 16.07.2003р., 05.11.2003р. видно, що в них не зазначена сума несплаченого прибуткового податку з громадян у розмірі 29595 грн. чи 30860 грн., а лише пеня в сумі 17365,67 грн. (а.с.9-12).
Разом з тим, пояснення податкової інспекції від 08.06.2006р. за №577/24/10-01 свідчить про те, що за підприємством рахується заборгованість в сумі 29594,49 грн., оскільки вона не є узгодженою сумою податкового зобов'язання, тобто податковим боргом, тому не підлягає списанню відповідно до п.п.18.1.1 п.18.1 ст.18 Закону України №2181-ІІІ (а.с.67-68).
З такою правовою позицією неможливо погодитися.
Згідно із ст.10 розділу ІІ "Особливості оподаткування доходів, одержуваних громадянами за місцем основної роботи (служби, навчання) і прирівняних до них доходів" Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. "Про прибутковий податок з громадян" (втратив чинність з 01.01.2004р. крім розділу VІІ у певній частині) підприємства, установи і організації усіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць. Зазначені юридичні і фізичні особи одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум за другу половину місяця подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.
З урахуванням цього та визначень "податкового боргу" і "пені", наведених в пунктах 1.3, 1.4 статті 1, пункті 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" утриманий з доходів громадян та несплачений дочірнім підприємством прибутковий податок у розмірі 29594,49 грн. станом на 31.12.1999р., який обліковувався підприємством та вказаний в акті перевірки від 22.05.2000р., є сумою податкового боргу.
Ця сума несплаченого прибуткового податку зазначена в двох актах перевірки податкової інспекції, визнавалася підприємством, тому є узгодженим податковим зобов'язанням.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків.
Із змісту п.18.1 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вбачається, що списання чи розстрочення податкового боргу стосується без виключення всіх податків та обов'язкових платежів, у тому числі й прибуткового податку з громадян.
Згідно з п.2 Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною картотеки, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2001р. №81 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2001р. за №281/5472 (далі "Положення"), списання та розстрочення податкового боргу органами державної податкової служби здійснюється щодо тих податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, які включаються до бюджетів відповідних рівнів, а також щодо інших платежів, визначених іншими законами. Крім того, списанню підлягають усі види пені та штрафних санкцій, що зараховуються до бюджетів усіх рівнів.
Підпунктами 18.1.1 і 18.1.3 п.18.1 ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пунктом 3.2 Положення передбачено, що списанню підлягають:
- податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), що виник за станом на 31.12.1999р. включно і залишився не сплаченим на 21.02.2001р.;
- пеня та штрафні санкції, нараховані на податковий борг, який виник станом на 1 січня 2001 року, і залишився не сплаченим на 21.02.2001р.;
- пеня та штрафні санкції, які були нараховані на податковий борг, що виник станом на 1 січня 2001 року, за період з дня набрання чинності статтею 18 Закону №2181 (з 21.02.2001р.) до дня прийняття рішення про списання, та залишилися несплаченими.
Пункт 3.1 Положення про те, що визначення сум податкового боргу, який підлягає списанню та/або розстроченню, здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативного обліку податків і неподаткових платежів, на редакцію якого послався суд, визнаний недійсним рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2002р. у справі №11/963.
Відповідно до п.4 Положення списання податкового боргу, визначеного пунктом 3 цього Положення, здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби (або його заступника). Визначені до списання суми податкового боргу списуються в картках особових рахунків платників податків датою прийняття рішення про списання податкового боргу, прийнятого головою (начальником) органу державної податкової служби за місцем обліку такого податкового боргу.
Із заявами про списання податкового боргу дочірнє підприємство зверталося до Червоноармійського відділення державної податкової інспекції 15.04.2001р. та 29.09.2004р., однак листом від 30.11.2004р. відповідач відмовив у вчиненні такої дії (а.с.6-8).
Отже, маючи дані про суму податкового бору дочірнього підприємства по прибутковому податку з громадян станом на 31.12.1999р. у розмірі 29594,49 грн., що зафіксовано в актах перевірки від 22.05.2000р. та 16.11.2001р., який залишався несплаченим до 21.02.2001р., податкова інспекція зобов'язана була списати цей податковий борг та ненараховувати на нього пеню.
З розрахунків податкової інспекції видно, що на несплачений прибутковий податок з громадян у розмірі 29594,49 грн. була нарахована пеня в сумі 14007,62 грн., а пеня в сумі 3329,04 грн. - на несвоєчасно сплачений підприємством прибутковий податок з громадян за період з 01 січня 2000р. по березень 2001 року (а.с.72-73).
Згідно з п.п.18.1.3 п.18.1 ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п.3.2 Положення пеня в сумі 3329,04 грн. теж підлягала списанню.
Відмовляючи в позові за наведених обставин, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи.
Тому оскаржене судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям апеляційною інстанцією постанови про задоволення позову.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. та 85 грн. державного мита. Решта суми внесеного підприємством державного мита є зайво сплаченою, яка повертається з державного бюджету в порядку, встановленому ст.89 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Мартинівський маслозавод" відкритого акціонерного товариства "Житомирмолоко" задовольнити.
Рішення господарського суду Житомирської області від 28 лютого 2006 року скасувати та прийняти постанову.
Позов задовольнити.
Зобов'язати Володарсько-Волинську міжрайонну державну податкової інспекцію (Червоноармійське відділення) списати податковий борг дочірнього підприємства "Мартинівський маслозавод" відкритого акціонерного товариства "Житомирмолоко" по прибутковому податку з громадян в сумі 46931,15 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Мартинівський маслозавод" відкритого акціонерного товариства "Житомирмолоко" (12041, Житомирська область, Червоноармійський район, с. Мартинівка, р/р 260024276 в АППБ "Аваль" Червоноармійського району, МФО 311528, код 13553674) - 85,00 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Зав'язун В.С.