ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2014 р. Справа № 5010/1167/2012-Б-25/26

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Н.М. Кравчук

- Г.М. Гнатюк

Розглянувши апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»

на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2013р.

у справі № 5010/1167/2012-Б-25/26

за заявою: ТзОВ «Меркурій Холдинг групп»

про: банкрутство

за участю представників:

від апелянта - Стащук О.М. - представник (представник №б/н від 27.08.2013р.).

від боржника - не з'явився.

Череватий Л.Б. - арбітражний керуючий.

ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2013р., суддя Валєєва Т.Е., було визнано ТзОВ "Меркурій Холдинг групп" банкрутом. Відкрито стосовно ТзОВ "Меркурій Холдинг групп" ліквідаційну процедуру строком на три місяці, до 10.03.2014р. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Череватого Л.Б. Зобов'язано ліквідатора банкрута в п'ятиденний строк здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури - товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп" (вул. Промислова, 13/2, м. Калуш, Івано-Франківська область; ідентифікаційний код 33601976), а саме подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України за свій рахунок відповідне повідомлення, а докази офіційного оприлюднення надати суду. Повідомлення повинно містити відомості, вказані у ч. 4 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011 р. N 4212-VI. Зобов'язано ліквідатора банкрута:

- провести ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011 р. N 4212-VI;

- кожного місяця направляти комітету кредиторів та господарському суду звіт про свою діяльність, який містить відомості про проведення ліквідаційної процедури;

- за результатами проведеної роботи представити на затвердження суду звіт та ліквідаційний баланс з додатками, передбаченими ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011 р. N 4212-VI.

Призначено засідання суду з розгляду проміжного звіту ліквідатора банкрута на 18.02.2014р. о 12:00.

З даною постановою не погодився кредитор - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» і оскаржив її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2013р. у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2012р. було порушено провадження у справі № 5010/1167/2012-Б-25/26 про банкрутство ТзОВ "Меркурій Холдинг групп" за загальною процедурою відповідно до ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 30.06.1999р. №784-ХІV та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2012р. за результатами підготовчого засідання було введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Череватого Л.Б.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2013р. за результатами попереднього засідання визнано грошові вимоги кредиторів до боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів.

01.08.2013 р. відбулися загальні збори кредиторів боржника, на яких був присутній кредитор - ТОВ "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс".

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону про банкрутство збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитори - Калуська ОДПІ Івано-Франківської області ДПС та публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" були належним чином повідомлені про час і місце проведення зборів кредиторів, що підтверджується матеріалами справи (том ІІ а.с. 82-85).

Відповідно до протоколу №1 засідання загальних зборів кредиторів боржника від 01.08.2013 р. обрано комітет кредиторів у складі одного кредитора - ТОВ "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс" (том ІІ а.с. 89-96).

Частина 8 статті 13 Закону про банкрутство покладає на розпорядника майна обов'язок здійснення аналізу фінансової та господарської діяльності боржника та надання господарському суду і комітету кредиторів звіту про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника.

За наслідками розгляду звіту розпорядника майна щодо аналізу фінансово-майнового стану боржника комітет кредиторів на засіданні від 01.08.2013р., керуючись повноваженнями, наданими ст. 16 Закону про банкрутство, прийняв рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (протокол засідання комітету кредиторів боржника №1 від 01.08.2013р. (том ІІ а.с. 97-99).

До господарського суду Івано-Франківської області надійшло клопотання розпорядника майна боржника від 02.09.2013 р. № 02/09/13 (вх.№13949/13 від 02.09.2013 р.) про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Череватого Л.Б.

За приписами ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Зокрема, згідно із ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство до таких випадків належить звернення комітету кредиторів до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Водночас, положеннями ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

У силу абз. 4 ст. 1 Закону про банкрутство суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Отже, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, інвентаризаційною комісією у складі директора боржника та розпорядника майна проведено інвентаризацію майна боржника, що оформлено інвентаризаційними актами основних засобів, грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей боржника.

Згідно з актом інвентаризації основних засобів боржника від 08.08.2013 р. та актом інвентаризації грошових коштів від 08.08.2013 р., основні засоби та грошові кошти, які обліковуються на балансових рахунках боржника станом на 06.08.2013 р., відсутні (том ІІ а.с. 100-101).

З акта інвентаризації товарно-матеріальних цінностей боржника від 08.08.2013 р. вбачається, що при здійсненні інвентаризації належних боржнику товарно-матеріальних цінностей виявлено рухоме майно в кількості 88,629 одиниць (том ІІ а.с. 102).

З метою визначення вартості рухомого майна, боржником було укладено договір на проведення незалежної оцінки з приватним підприємством "Каштан-ЛВ". Згідно з висновком оцінювача - ПП "Каштан-ЛВ" від 16.08.2013 р. ринкова вартість рухомого майна боржника без урахування ПДВ станом на 01.08.2013 р. складає 3 005 774,00 грн (том ІІ а.с. 103-104).

При цьому, суд враховує те, що зазначені в витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 14.03.2013 р. № 40127458 про обтяження майна боржника (том ІІ а.с. №№ 27-29) транспортні засоби (автомобіль вантажний ГАЗ 330223 2002 р. випуску, бежевого кольору, номер об"єкта 33023021895050, номер державної реєстрації 76157 ІВ та автомобіль легковий, MAZDA 626 1988 р. випуску, зеленого кольору, номер об'єкта JMZGF12F201163226, номер державної реєстрації АТ 3334 АК) зареєстровані не за боржником - ТОВ "Меркурій Холдинг групп" (ідентифікаційний код 33601976), а за ЗАТ "Меркурій Холдинг Групп" (ідентифікаційний код 31951512), що підтверджується також свідоцтвами про реєстрацію цих транспортних засобів та письмовими поясненнями представника боржника від 10.12.2013 р. б/н (вх.№19552/13 від 10.12.2013 р.) (том ІІ а.с. 201-202).

Відповідно до листа Головного управління статистики в Івано-Франківській області від 28.11.2013 р. № 04/16-309-37/3 (вх.№18891/13 від 02.12.2013 р.) останню фінансову звітність ТОВ "Меркурій Холдинг групп" подано лише за 2007 рік, а саме баланс станом на 31.12.2007 р. (том ІІ а.с. 197-199).

Отже, за відсутності поточної фінансової звітності боржника, поданої в установленому порядку до відповідних державних органів, суд виходить з даних інвентаризації майна боржника та ринкової вартості останнього.

Відтак, ринкова (не балансова) вартість рухомого майна боржника без врахування ПДВ складає 3 005 774,00 грн, натомість загальна сума грошових вимог кредиторів до боржника відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів становить 4 756 581,96 грн.

Отже, досліджуючи обставини, що підтверджують факт неоплатності боржника, суд дійшов висновку про недостатність майна боржника, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги конкурсних кредиторів згідно з затвердженим судом реєстром вимог кредиторів.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, пропозиції зі сторони можливих інвесторів та пропозиції щодо санації боржника до суду не надходили, а внутрішня фінансово-господарська можливість відновити платоспроможність боржника відсутня, що підтверджується також звітом ПП "Каштан-ЛВ" про аналіз фінансового-господарського стану боржника (том ІІ а.с. 105-153).

Вищенаведене в сукупності свідчить про те, що боржник не має можливостей погасити заборгованість перед кредиторами та має місце його неоплатність.

Наявність грошових вимог кредиторів та відсутність реальних можливостей щодо проведення процедури санації і пропозицій щодо укладання мирової угоди у справі є підставою для визнання неспроможності боржника відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Тобто, у даному випадку є всі визначені чинним законодавством ознаки, необхідні для визнання боржника банкрутом.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно визнав за необхідне задовольнити клопотання комітету кредиторів щодо визнання боржника банкрутом і відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, комітетом кредиторів прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення ліквідатором банкрута особи, яка виконувала повноваження розпорядника майна у даній справі, - арбітражного керуючого Череватого Л.Б. (протокол засідання комітету кредиторів боржника № 1 від 01.08.2013 р.; том ІІ а.с. 97-99).

Арбітражним керуючим Череватим Л.Б. (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 313 від 28.02.2013 р.) подано заяву б/д б/н (вх.№12313/13 від 19.11.2013 р.) про згоду на призначення його ліквідатором банкрута (том ІІ а.с. 183).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час підсумкового засідання суду інших пропозицій щодо призначення ліквідатора банкрута до суду не надходило.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 8 ст. 16, ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство та беручи до уваги те, що кандидатура арбітражного керуючого Череватого Л.Б. відповідає вимогам ст. 31 Закону про банкрутство та запропонована суду комітетом кредиторів, суд дійшов висновку про можливість призначення його ліквідатором банкрута.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 р. N 4212-VI, положення цього Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону про банкрутство здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону про банкрутство, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією (п. 40 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону від 22.12.2011 р. N 4212-VI)" від 28.03.2013р. №01-06/606/2013, з подальшими змінами).

Що ж стосується твердження апелянта про обмеження його прав як кредитора, то воно не відповідає дійсності, а тому відхиляється апеляційним судом. Відповідно до оскаржуваної постанови місцевого господарського суду подальше провадження у справі про банкрутство буде здійснюватися за нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону від 22.12.2011 р. N 4212-VI).

Відповідно до роз'яснень, наданих в п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.12.2013р. №01-06/1862/2013 розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд заново затверджує реєстр вимог кредиторів (з урахуванням визнаних конкурсних вимог) та зобов'язує ліквідатора сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому статтею 26 Закону. Подальший рух справи в ліквідаційній процедурі має відбуватися тільки за участю новостворених представницьких органів кредиторів.

Отже, апелянт матиме змогу бути обраним до новоствореного комітету кредиторів боржника - ТзОВ "Меркурій Холдинг групп".

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2013р. по справі №5010/1167/2012-Б-25/26 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2013р. у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Н.М. Кравчук

Г.М. Гнатюк

«Повний текст постанови виготовлено 06.02.2014р.»