Судове рішення #35154011

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.02.2014 справа №905/1119/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:


головуючого:Принцевської Н.М.

суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Харитонова М.І., довіреність № 17/10 від 11.02.13р.

від відповідача:Заброда Ю.Ю., довіреність №10/88 від 25.12.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні Мережі", м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від11.11.2013р.

у справі№ 905/1119/13-г (суддя Бокова Ю.В.)

за позовомПублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецьк

про спонукання до виконання умов договору

В судовому засіданні 14.01.2014р.

оголошено перерву до 04.02.2013р.


Господарський суд Донецької області рішенням від 11.11.2013р. у справі № 905/1119/13-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецьк про спонукання до виконання умов договору про постачання електричної енергії № 3 0200 000 від 19.12.2008р. задовольнив у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 11.11.2013р. у справі № 905/1119/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Заявник скарги вважає, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та їх обґрунтування, надавши пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Також надав належним чином завірену копію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні Мережі», згідно якого ТОВ «ДТЕК Високовольтні Мережі» є юридичною особою з новим найменування. Відповідно до рішення Загальних зборів Учасників Товариства від 15.11.2013р. найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні Мережі».

Таким чином, судова колегія вважає за необхідне змінити найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні Мережі».

Представник позивача в судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2008 р. між сторонами було укладено договір № 30200000 про постачання електричної енергії (Договір), за умовами якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з приєднаною потужністю 452 000 кВА, а позивач - оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно пункту 5.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року згідно умов додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваного обсягу споживання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії встановлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

Пунктом 5.2 Договору сторони обумовили, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з пунктом 5.1 цього Договору обсягів. Письмове повідомлення споживачу про договірні обсяги споживання електроенергії надане у випадках, обумовлених сторонами додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам", є невід'ємною частиною цього Договору.

У додатку № 1 від 19.12.2009р. "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" до договору сторони визначили очікуваний обсяг споживання електричної енергії споживачем по місяцях 2009 року.

Також у пунктах 3 - 5 цього додатку сторони обумовили порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, аналогічні умовам пунктів 5.1, 5.2 договору.

У пункті 7 додатку 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" сторони обумовили, що постачальник має право відмовити споживачу в узгодженні та/або коригуванні договірних величин на заявленому ним рівні у разі: невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії; порушення споживачем термінів та обсягів оплати, узгоджених сторонами договором щодо реструктуризації заборгованості; ненадання споживачем обґрунтування у разі невідповідності фактичного обсягу споживання електричної енергії очікуваним обсягам споживання електричної енергії споживачем. Постачальник також має право в односторонньому порядку з повідомленням про це споживача зменшити договірний обсяг споживання електроенергії та потужності до нульового рівня у разі застосування до споживача заходів по припиненню електропостачання.

Договір разом з додатком № 1 до нього підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений їх печатками.

У відповідності до п.9.4, договір набирає чинності з моменту досягнення згоди по всім суттєвим умовам договору, за умови підписання сторонами всіх, перелічених у п. 9.1 договору додатків і укладається на строк до 31 грудня 2009р. включно. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У спірний період договір був чинними та продовжує діяти.

На виконання п 5.1 Договору позивачем відповідачу було надано додаток № 1/2013 "Відомість про очікуваний обсяг споживання електричної енергії по ПАТ "Енергомашспецсталь" та його субспоживачів на 2013 р.", в якому зазначений очікуваний обсяг споживання електричної енергії, у тому числі: у січні - 16500 тис. кВт. г, у лютому - 16000 тис. кВт. г, у березні - 16500 тис. кВт. г, у квітні - 16000 тис. кВт. г, у травні - 16000 тис. кВт. г, у червні - 16000 тис. кВт. г, у липні - 16000 тис. кВт. г, у серпні - 16000 тис. кВт. г, у вересні - 16000 тис. кВт. г, у жовтні - 16500 тис. кВт. г, у листопаді - 16500 тис. кВт. г, у грудні - 17000 тис. кВт. г. Вказаний додаток відповідачем підписаний не був.

Листом № 08-04/5289 від 29.12.2012р. ТОВ "Сервіс-Інвест" було відмовлено споживачу у погодженні та підписанні цього додатку на підставі наявності у останнього заборгованості за договором № 3 0200 000 від 19.12.2008р. станом на 29.12.2012р. у розмірі 35.934.367,13 грн., з яких 35.457.569,65 грн. за активну електроенергію та 476.797,48 грн. за перетоки реактивної електроенергії. Також, у цьому листі постачальником запропоновано споживачу припинити електроспоживання, знизивши його до нульового рівня та узгодити договірні величини електроспоживання по місяцям 2013р. на нульовому рівні.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Частиною другою статті 275 ГК України та пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією (далі - Правила) передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За приписами ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно п. 4.1 Правил постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Відповідно до п. 4.2. Правил, відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15 % обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов договору.

Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії.

Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Відповідно до п. 5.2 Правил, при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3).

Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Згідно п. 5.5. Правил, договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема: договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин.

За приписами п. 5.6 Правил, невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є, зокрема, повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми; перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що спірний додаток був наданий в порушення строків (не пізніше 15 листопада поточного року), передбачених п. 5.1 Договору. Крім того, вказав, що позивачем порушено умови договору в частині оплати спожитої електричної енергії, що, у свою чергу, зумовлює відсутність у відповідача виробничої можливості для надання позивачу послуг з енергопостачання.

На підтвердження наявності боргу за договором до матеріалів справи відповідачем надано акт звірки розрахунків № 177 від 01.01.2013р., листування та вимоги про відключення струмоприймачів споживача, а також акти про порушення споживачем Правил користування електричною енергією.

Згідно частини другої статті 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу. Порядок припинення електропостачання споживачу врегульовано названим Законом, Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п. 4.4 Правил постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Таким чином, нормами чинного законодавства врегульовано правові наслідки порушення зобов'язань, у тому числі грошових, а також способи захисту порушених прав та законних інтересів.

Ані Законом України "Про електроенергетику", ані Правилами користування електричною енергією, ані самим Договором, підписаним сторонами, не передбачено права енергопостачальника відмовити споживачу в узгодженні обсягів споживання електричної енергії на наступний рік.

Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електроенергії та потужності визначений розділом 5 укладеного Договору та фіксується в Додатку № 1 до Договору, а п. 7 Додатку № 1 регулює коригування вже встановленого обсягу споживання електроенергії протягом року.

Заперечення відповідача стосовно того, що спірний додаток позивачем був наданий в порушення строків, передбачених п. 5.1 Договору вірно не прийняті судом першої інстанції до уваги, в зв'язку з тим, що це не є підставою для відмови в узгодженні договірних величин, оскільки в цьому випадку пунктом 5.1 Договору та пунктом 4.2 Правил постачальнику електричної енергії надане право встановити розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік на рівні періодів поточного року, яким останній не скористався.

Відповідно до ч.5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Таким чином, не підписання відповідачем додатку до договору про очікувані обсяги споживання електроенергії безперечно потягне за собою оплату спожитої електричної енергії у двократному розмірі, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства є, зокрема свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.2 ст.276 Господарського кодексу України пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

Відповідачем не надано доказів відсутності зазначеної можливості.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" зловживанням монопольним становищем вважаються, зокрема, нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище, або додаткових умов, що не відносяться до предмета договору, в тому числі нав'язування товару, не потрібного контрагенту; часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару при відсутності альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін.

Згідно приписів частин 1 та 6 ст. 179 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Пунктом 3 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стосовно доводів відповідача про зазначення в мотивувальній частині рішення висновку суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи міститься ухвала господарського суду Донецької області від 02.12.2013р. по справі № 905/1119/13-г про виправлення технічної описки в тексті рішення по вказаній справі, яка була направлена сторонам по справі 05.12.2013р.

Посилання відповідача на те, що факт правомірності пунктів 5.1, 5.2 Договору про постачання електроенергії встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 02.07.2013р. по справі № 905/2772/13, судовою колегією не приймаються, оскільки вказані висновки суду не є установленим фактом в розумінні ст. 35 ГПК України, а є висновком суду щодо відсутності підставі для визнання недійсними окремих пунктів Договору з підстав, викладених в позові.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, оскільки ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 11.11.2013р. у справі № 905/1119/13-г - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.11.2013р. у справі № 905/1119/13-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.


Головуючий Н.М. Принцевська


Судді: Н.В. Ломовцева


О.А. Скакун






Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГСДО;

1-ДАГС


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація