АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

30 січня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.

при секретарі - Лужецькій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 23 354 грн. 34 коп. та судовий збір, посилаючись на те, що 23 грудня 2011 року по вул. О. Теліги в м. Києві сталася ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль «Nissan», держномер НОМЕР_1 з вини відповідача, яка керувала автомобілем «Infiniti», держномер НОМЕР_2.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2013 року позовні вимоги було задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що 23.12.2011 року по вул. О.Теліги в м.Києві сталась ДТП, в якій було пошкоджено належний їй автомобіль «Nissan», держномер НОМЕР_1,. Винною у вчиненні ДТП постановою Подільського районного суду м.Києва від 22 лютого 2012 року було визнано ОСОБА_2 На її замовлення було проведено автотоварознавче дослідження, та встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 23 354,34 грн.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2013 року позовні вимоги було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в розмірі 23 354, 34 грн. та судові витрати у розмірі 214,60 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що у результаті пошкодження автомобіля позивачу було завдано шкоди, яка має бути відшкодована особою, яка її завдала.

З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може з таких підстав.

Судом встановлено, що 23.12.2011 року сталась ДТП, учасниками якої стали автомобілі «Nissan», держномер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «Infiniti», держномер НОМЕР_2, під керування ОСОБА_2, внаслідок чого було пошкоджено зазначені транспортні засоби. Постановою Подільського районного суду м.Києва від 22.02.2012 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та стягнуто штраф. Автомобіль «Nissan», держномер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що на час скоєння ДТП її цивільно-правова відповідальності була застрахована відповідно до ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Апелянт зазначає, що позивачу було відомо про наявність полісу, оскільки безпосередньо після скоєння ДТП відповідач надала позивачу інформацію про поліс страхування та страховика, який несе обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди, але позивач про це суд не повідомила. Особисто повідомити про наявність полісу страхування відповідач не мала можливості, оскільки не була належним чином повідомлена про розгляд справи, а тому вважає рішення незаконним.

З матеріалів справи вбачається, що 29.11.2011 року між Приватним акціонерним товариством «Міська страхова компанія» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності (страховий поліс № АА/6898823) строком на один рік з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 50 000 грн.

Відповідно до п.1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно п. 33.1.4. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 11.01.2012 року подала до ПрАТ «Міська страхова компанія» повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди для здійснення страхового відшкодування і виконала умови договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивач при зверненні до суду не надала відомості про звернення її, як потерпілої особи, до страховика, і судом не було досліджено вказані обставини.

Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Страховик приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Таким чином, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, даних про те, що страховик відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування немає, а тому підстави для стягнення відшкодування з відповідача відсутні.

Враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити по справі нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/385/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.