Головуючий суду 1 інстанції - Кирильчук О. І.
Доповідач - Медведєв А. М.
Справа № 427/9721/13-ц
Провадження № 22ц/782/197/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Медведєва А. М.,
суддів: Заіки В. В., Лозко Ю. П.,
при секретарі - Івасенко І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 17 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття; відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Оскаржуваним рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 17 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 листопада 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Допустив негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується з рішенням суду в частині визначення розміру аліментів, просить суд його змінити, визначивши розмір аліментів на утримання його неповнолітньої доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 04 жовтня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що Відділом РАЦС Свердловського МУЮ Луганської області зроблено відповідний актовий запис за № 526. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 (а. с. 6).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12 травня 2009 року ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Свердловську Луганської області. У графі батько записаний ОСОБА_2, у графі мати - ОСОБА_3, про що Відділом РАЦС Свердловського МУЮ Луганської області зроблено відповідний актовий запис за № 259 (а. с. 7).
У довідці про склад сім'ї, виданої депутатом Свердловської міської ради VI скликання Епштейном В.Б. 06 листопада 2013 року, зазначено, що з травня 2012 року ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з сім'єю: чоловіком - ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_4, що підтверджується підписами сусідів (а. с. 8).
Згідно з довідкою про доходи, виданою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області 11 листопада 2013 року, ОСОБА_3 працює на посаді секретаря судового засідання у Свердловському міському суді Луганської області, загальна сума доходу за період з травня 2013 року по жовтень 2013 року становить 10 013 грн. 92 коп. (а. с. 9).
У довідці про доходи № 344/р від 16 грудня 2013 року, виданої ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» ВП «Управління «Спецшахтомонтаж» на ім'я ОСОБА_2, зазначено, що відповідач працює на зазначеному підприємстві на посаді гірного майстра з 15 травня 2013 року. Посадовий оклад становить 4 645 грн., загальна сума доходу за період з травня 2013 року по жовтень 2013 року складає 38 548 грн. 48 коп., до сплати призначено 33 076 грн. 58 коп. (а. с. 17).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд виходив з того, що кредитні зобов'язання відповідача ОСОБА_2 та здійснення ним оплати комунальних послуг не свідчать про його тяжкий матеріальний стан та неможливість сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої дитини у заявленому позивачем розмірі.
Такі висновки суду відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Разом із цим, судова колегія враховує, що кредитні зобов'язання відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 1001612981 від 13 квітня 2012 року в сумі 26 750 грн., кредитним договором № 14834720 про надання кредиту в розмірі 23 227 грн., договором № Н041150183 про видачу та обслуговування міжнародних пластикових карток від 13 квітня 2012 року та заявою № 009-12030-200813 про надання кредиту в розмірі 915 грн. були взяті на себе ОСОБА_2 добровільно та не звільняють його від обов'язку по утриманню своєї неповнолітньої дитини. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що боргові зобов'язання відповідача за кредитним договором № 1001612981 від 13 квітня 2012 року спливають у квітні 2014 року (а. с. 22), що свідчить про те, що з травня 2014 року його щомісячний дохід буде на 2 304 грн. більше.
Крім цього, відповідач ОСОБА_2 не має інших неповнолітніх дітей, аліментних зобов'язань та обов'язків по утриманню непрацездатних осіб.
Посилання апелянта на те, що у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, що має істотне значення, він на даний час може сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої доньки лише у розмірі 500 грн. на місяць, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. З урахуванням того, що відповідач ОСОБА_2 з травня 2013 року працює у ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» ВП «Управління «Спецшахтомонтаж» на посаді гірного майстра, отримує регулярний дохід, і та обставина, що він знаходиться у скрутному матеріальному становищі у зв'язку зі сплатою коштів за кредитними договорами, не мала істотного значення, у суду першої інстанції не було правових підстав для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Крім того, доводи апелянта стосовно того, що він отримує посадовий оклад у розмірі 4 645 грн., внаслідок чого після сплати аліментних зобов'язань в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) та зобов'язань за кредитними договорами у нього не залишиться засобів для існування, також не заслуговують на увагу, оскільки з довідки про доходи № 344/р від 16 грудня 2013 року, виданої ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» ВП «Управління «Спецшахтомонтаж» на ім'я ОСОБА_2, дійсно вбачається, що його посадовий оклад складає 4 645 грн. на місяць, однак розмір фактично отриманої ним заробітної плати, з урахуванням сплачених податків, у вересні 2013 року складав 6 607 грн. 70 коп., а у жовтні 2013 року - 6 909 грн. 36 коп. (а. с. 17), що перевищує розмір його посадового окладу.
Посилання ОСОБА_2 на те, що він приймає участь в утриманні своєї неповнолітньої доньки шляхом придбання продуктів харчування та одягу для дитини, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у судовому засіданні не були підтверджені будь-якими доказами.
Враховуючи те, що висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 17 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: