АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/569/2014 Головуючий у 1 інстанції: Ключник А.С.

Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Кулікової С.В., Білич І.М.

при секретарі Задорожному А.Г.

за участю відповідача ОСОБА_1

представника позивача Мотрончука Д.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 13 вересня 2013 року у справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про стягнення коштів за понесені матеріальні збитки, спричинені неправомірними діями та бездіяльністю, та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2013 року Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» звернулося з позовом про стягнення з ОСОБА_1 15753,49 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01 вересня 2009 року по 01 грудня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, проте несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує надані комунальні послуги, у зв»язку із чим у нього виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Не погодившись з первісним позовом, відповідач пред»явив зустрічний позов, у якому просить стягнути з відповідача: вартість наперед оплачених, але не виконаних відповідачем робіт в розмірі 143,74 грн.; вартість канцелярських витрат, пов»язаних зі справою в розмірі 43,07 грн.; моральну шкоду в розмірі 9000 грн.; сплачений судовий збір в розмірі 229,41 грн.; встановити суму боргу за період з 01 вересня 2009 року по 01 грудня 2011 року в розмірі 11961,59 грн. В подальшому уточнив, що в період з 01.09.2009 року по 01.03.2011 року договірних стосунків між сторонами не існувало, відтак вважає надлишково нарахованою також суму 8804 грн. 45 коп. та згоден сплатити суму 3157 грн. 14 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежною якістю та неповнотою наданих послуг, що також є наслідком завданої моральної шкоди. Зокрема, зазначає, що 26 січня 2011 року у спальній кімнаті квартири, з приводу оплати житлово-комунальних послуг якої виник спір, стався прорив батареї центрального опалення, яка була вилучена співробітниками відповідача. Відповідач неодноразово звертався до позивача з метою отримання дозволу та сприяння у встановленні нової, проте, протягом тривалого часу сторони не дійшли спільної згоди з цього питання, як зазначає позивач - з вини позивача. Суму 143,74 грн. пояснює тим, що вказані кошти були сплачені позивачу як оплата необхідних робіт та заходів по встановленню нового опалювального пристрою, проте такі проведені не були. Зазначає, що у кімнаті, в якій стався прорив батареї центрального опалення, проживала його літня мати, і тривала відсутність опалення кімнати змусила на холодні періоди турбувати родичів для надання їй житла, що призвело до напруження стосунків в сім»ї. Поряд з наведеним, вказує, що конфліктна ситуація навколо відсутності опалення кімнати призвела до зміни життєвого ритму, погіршення здоров»я та завдання моральних страждань.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 13 вересня 2013 року позовні вимоги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 15753,49 грн. за період з 01 вересня 2009 року по 01 грудня 2011 року. Вирішено питання щодо судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує неповнотою з»ясування обставин справи та необґрунтованою відмовою у дослідженні поданих доказів. Так, зазначає, що судом у рішенні зазначено, що квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат та має загальну площу 76,30 кв.м, у той час коли квартира є трикімнатною та має загальну площу 120,8 кв.м., що впливає на розмір та вартість комунальних послуг. Посилається на незастосування судом строку позовної давності. Вказує на те, що судом не ураховано факту прориву батареї та відповідно ненадання позивачем оплаченої послуги по встановленню нового опалювального пристрою.

В судовому засіданні відповідач доводи апеляційної скарги підтримав, вказав, що визнає борг за вирахуванням плати за ненаданні послуги з опалення та в межах строку позовної давності, що становить загальну суму 11961 грн. 11 коп.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 120,8 кв.м, жилою площею 66,7 кв.м, що підтверджується даними Свідоцтва про право власності на житло від 22 липня 2003 року.

Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» є організацією, яка утримує та надає послуги з утримання житлового будинку АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися правовідносини, внаслідок яких одна сторона (позивач) надає комунальні послуги, а інша (відповідач) несе обов»язок по сплаті за їх користування. Оскільки відповідач не сплачує за надані послуги, суд дійшов висновку про стягнення таких витрат у судовому порядку. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги відповідача є недоведеними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, відповідають вимогам закону та доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Зокрема, відповідно до приписів статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 19 Закону України «Про теплопостачання», і також згідно з п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, власник (найма), який є споживачем наданих послуг, зобов»язаний своєчасно сплачувати за спожиті послуги.

Оскільки відповідач не оплачує надані послуги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що в рішенні суду зазначено невірно площу та кількість кімнат квартири АДРЕСА_1, зокрема, загальна площа квартири становить 120,8 кв.м, а не 76,30 кв.м, кількість кімнат - три, а не дві, не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки, як убачається із даних розрахунків заборгованості такі проводились згідно фактичних даних житлового помешкання, що відповідають даним Свідоцтва про право власності на житло.

Доводи апеляційної скарги в частині застосування наслідків пропуску строків позовної давності до заявлених позивачем вимог, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Виходячи з аналізу приписів статей 257, 264 ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що мало місце переривання перебігу позовної давності, оскільки з матеріалів справи убачається, що позивач 15.05.2012 року звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати), комунальні послуги в розмірі 15753,49 грн. за період з 01.09.2009 року по 01.12.2011 року. Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 13.07.2012 року судовий наказ у цій справі від 07 лютого 2012 року скасовано.

Відповідно до положень частин 2 та 3 статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред»явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач . Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відтак, доводи апеляційної скарги про стягнення заборгованості за період з 01 вересня 2009 року до 18 березня 2010 року з порушенням строку позовної давності є безпідставними, не ґрунтуються на нормах матеріального права, а тому відхиляються колегією суддів.

Посилання апеляційної скарги на ту обставину, що відповідачем сплачено вартість послуги на суму 143 грн. 74 коп., яка не була надана, що не враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення, відхиляються колегією суддів, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що 26 січня 2011 року в належній відповідачу квартирі стався порив батареї, на якій власником самостійно проведено демонтаж регуляторів подачі тепла на опалювальні прилади та відповідної документації не надано.

Для відновлення опалювального приладу ОСОБА_1 запропоновано провести оплату послуг із забезпечення відсутності теплоносія у системі подачі опалення (143 грн. 74 коп.), а також надати відповідну документацію та гарантійний лист на встановлення регулятора температури на опалювальний період.

Згідно даних актів від 18 січня 2010 року, 26 січня 2010 року, 15 лютого 2011 року, складених комісією Відділення №1 КП «Житло-сервіс», власник квартири АДРЕСА_1 доступу до помешкання не надає.

Протягом березня 2011 року ОСОБА_1 неодноразово пропонувалось отримати квитанцію на оплату за залиття та наповнення системи центрального опалення будинку, а також повідомити Відділення №1 КП «Житло-сервіс» про запланований час проведення фахівцями відповідних робіт з наданням відповідної документації, що підтверджується даними листів КП «Житло-сервіс» від 18 березня 2011 року №21-05/120; від 21 березня 2011 року №21-05/124; від 23 січня 2012 року №110/805-Ш-1231; листа Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.04.2011 року №2003-Ш-289/2.

Листом від 25 березня 2011 року №21-05/134 ОСОБА_1 пропонувалось (як убачається з даних листа в п»яте) виконати необхідні передумови для виконання робіт з відновлення системи опалення .

Листом від 21 вересня 2011 року №21-05/363 КП «Житло-сервіс» повідомило ОСОБА_1 про те, що 05 жовтня 2010 року розпочинається опалювальний період 2011-2012 року, а відтак для встановлення опалювального приладу необхідно виконати умови листа №110/821-65 від 28.02.2011 року.

Листом від 07 жовтня 2011 року ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до Наказу від 03.10.2011 року №1815 Голови Київської міської державної адміністрації опалювальний період в м.Києві розпочинається 10 жовтня 2011 року та про можливість проведення робіт лише в між опалюваний період.

Разом з тим, відповідачем ОСОБА_1 оплата послуг із забезпечення відсутності теплоносія у системі подачі опалення в сумі 143 грн. 74 коп. здійснена 10 жовтня 2011 року, тобто після початку опалювального періоду.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 року №76, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207 визначено: в п.5.1.1 система центрального опалення жилого будинку в опалювальний сезон повинна працювати безперебійно і забезпечувати нормативну температуру повітря у всіх приміщеннях при мінімальній витраті палива, в п.5.1.11 спуск води із системи центрального опалення в період опалювального сезону допускається при аварії, якщо вимикання окремих відгалужень не забезпечує можливості її ліквідації, а також якщо температура води в зворотній магістралі знижується до 5 град. С при температурі зовнішнього повітря нижче 0 град. С.

Згідно п.33 Правил користування тепловою енергією, як затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198, плановий ремонт обладнання системи опалення споживача виконувати під час опалювального періоду забороняється.

Про зазначені вище положення нормативно-правових актів ОСОБА_1 неодноразово інформувався позивачем.

В подальшому в січні 2012 року, липні 2012 року відповідач також повідомлявся про необхідність надання письмової заяви на встановлення опалювального приладу із зазначенням дати та часу готовності до виконання робіт, а також гарантійного листа на встановлення регулятора температури на опалювальний прилад, що підтверджується даними листів КП «Житло-сервіс» від 23 січня 2012 року № 110/805-Ш-1231, від 20 липня 2012 року №21-05/171.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання ОСОБА_1 необхідних передумов для виконання робіт з відновлення опалення, повідомлення відповідачем КП «Житло-сервіс» про конкретну дату та час запланованих робіт, надання необхідної гарантійної документації на засіб опалення, що унеможливлює виконання позивачем робіт по злиттю та наповненню системи водопостачання.

Ураховуючи, що надання КП «Житло-сервіс» оплаченої ОСОБА_1 послуги із забезпечення відсутності теплоносія у системі подачі опалення на суму 143 грн. 74 коп. можливо за попереднім наданням власником відповідної письмової заяви із зазначенням конкретно визначеної ним дати, документації та гарантійного листа на встановлення регулятора температури на опалювальний період, що останнім не виконано, при цьому, сторони не заявили про відмову від виконання та отримання такої послуги, підстав для стягнення із КП «Житло-сервіс» на користь ОСОБА_1 143 грн. 74 коп. колегія суддів не убачає та суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні таких вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції обставини часткового ненадання послуги з опалення кімнати 19,4 кв.м та в зв»язку із цим зменшення розміру заборгованості на 599,62 грн., відхиляються колегією суддів, з огляду на наступне.

Згідно п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 визначено, що у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, зокрема, з централізованого опалення - з розрахунку 1 кв.метр (куб.метр) опалювальної площі (об»єму) квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Пунктом 2 цих Правил визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання. Опалювальна площа (об»єм) квартири - загальна площа (об»єм) квартири без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Згідно із Порядком проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року №151, визначено механізм проведення перерахунків за окремими формулами у разі ненадання послуг та у разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній.

Проте, установлено, що послуга з централізованого опалення квартири, власником якої є відповідач, надавалась, а сам по собі факт відсутності радіатора в одній кімнаті не дає підстав уважати про надання такої послуги не в повному обсязі. При цьому, визначення можливої невідповідності фактичної температури в житловому приміщенні нормативній можливе за умови обстеження квартири на предмет температурного режиму. Разом з тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження звернення до позивача із заявами про обстеження квартири та встановлення температурного режиму з подальшим перерахунком розміру плати за послуги з централізованого опалення, натомість матеріали справи містять акти про ненадання власником доступу до помешкання.

Зокрема, згідно даних Акту від 15 лютого 2011 року, складеного комісією Відділення №1 КП «Житло-сервіс» , власнику квартири АДРЕСА_1 було надіслано лист про надання доступу до помешкання о 10 год. 00 хв. 15 лютого 2011 року для проведення комісійного обстеження квартири на предмет температурного режиму. Власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 двері не відчинив та доступу до помешкання не надав.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 308, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 13 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

С.В. Кулікова