АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа №-22-ц/774/1546/14 Головуючий у 1 інстанції
Категорія-52 Пустовар О.С.
Доповідач-Рудь В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровськоі області в складі
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Козлова С.П., Повєткіна В.В.
при секретарі: Кравець Є.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Покровської дитячо-юнацької кінно-спортивної школи про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Покровської дитячо-юнацької кінно-спортивної школи про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу(а.с.1-2).
Позивач зазначав, що згідно наказу №33 від 01.07.2013 року був прийнятий на посаду конюха Покровської дитячо-юнацької кінно-спортивної школи, наказом №48 від 26.08.2013 року звільнений з займаної посади за ст.40 п.4 ч.1 КЗпП України.
В наказі про звільнення зазначено, що він начебто був відсутній на роботі з 06.08.2013 року по 08.08.2013 року та з 15.08.2013 року по 25.08.2013 року без поважних причин.
Насправді, в період з 06.08.2013 року по 08.08.2013 року за погодженням та за згоди заступника директора з господарчої частини ОСОБА_4 його обов'язки виконував конюх ОСОБА_5, на період з 15.08.2013 року по 25.08.2013 року написав заяву про надання відпустки за власний рахунок за сімейними обставинами, яку передав заступнику директора з господарчої частини ОСОБА_4, який не заперечував проти відпустки. Погодити дане питання з в.о. директора ОСОБА_6 не міг, оскільки останній знаходився на лікарняному і був відсутній на роботі.
Відповідач порушив процедуру звільнення, а саме: питання його звільнення не виносилось на розгляд комісії по трудовим спорам, не було надано згоди профспілкового комітету на звільнення, не витребувана пояснювальна записка. Вважає, що причиною його звільнення є неприязнені стосунки з в.о. директора ОСОБА_6
Посилаючись на викладені обстави та вказуючи на незаконність звільнення, позивач просив поновити його на посаді конюха Покровської дитячо-юнацької кінно-спортивної школи, виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено(а.с.124-128).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку доказів, порушення судом норм матеріального та процесуального права(а.с.133-136).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За положеннями ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу(в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
В п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №4 від 01.04.1994 року, №18 від 26.10.1995 року, №15 від 25.05.1998 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин(наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
По справі встановлено, що згідно наказу №33 від 01.07.2013 року ОСОБА_3 прийнятий на посаду конюха Покровської дитячо-юнацької кінно-спортивної школи, наказом №48 від 26.08.2013 року звільнений з займаної посади за ст.40 п.4 ч.1 КЗпП України за прогул(відсутність на роботі з 06.08.2013 року по 08.08.2013 року та з 15.08.2013 року по 25.08.2013 року) без поважних причин(а.с.3-5).
Перевіряючи доводи та заперечення сторін щодо звільнення ОСОБА_3 з наведених у наказі підстав, суд встановив, що з 06.08.2013 року по 08.08.2013 року та з 15.08.2013 року по 25.08.2013 року останній був відсутній на роботі без поважних причин, тобто, допустив прогул.
Такі висновки суду підтверджуються копією табелю обліку використання робочого часу Покровської ДЮКСШ за липень-серпень 2013 року(а.с.101-108), доповідними завгоспа ОСОБА_4 на ім'я в.о. директора Покровської ДЮКСШ ОСОБА_6, актами від 06.08.2013 року, 07.08.2013 року, 08.08.2013 року, 25.08.2013 року, складеними завгоспом Покровської ДЮКСШ ОСОБА_4 та конюхом ОСОБА_5, щодо відсутності ОСОБА_3 на робочому місці в зазначені дні(а.с.22-25,31-34).
Із заяви ОСОБА_3 на ім'я в.о. директора Покровської ДЮКСШ ОСОБА_6 від 14.09.2013 року щодо надання відпустки за власний рахунок з 15.08.2013 року по 25.08.2013 року вбачається, що остання містить резолюцію ОСОБА_6 про відмову (а.с.35). Разом з тим, суд встановив, що в зазначені дні ОСОБА_3 був відсутній на робочому місці, що свідчить про самовільне використання останнім днів відпустки, тобто, без погодження у передбаченому порядку з власником, або уповноваженим ним органом днів відпустки.
Із акту від 25.08.2013 року, складеного та підписаного працівниками Покровської ДЮКСШ ОСОБА_4 та ОСОБА_7, вбачається, що ОСОБА_3 відмовився надати пояснення з приводу відсутності на роботі з 06.08.2013 року по 08.08.2013 року та з 15.08.2013 року по 25.08.2013 року(а.с.29-30).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 не заперечує факт відсутності в зазначені дні на робочому місці, зазначає лише, що відсутній був з поважних причин. Однак доказів, передбачених ст.ст.57,58 УПК Країни, які б містили інформацію щодо предмета доказування та які б свідчили про поважність причин відсутності на робочому місці, ОСОБА_3 не надав, судом такі докази не встановлено.
Як видно із справи, подання в.о. директора Покровської ДЮКСШ ОСОБА_6 щодо звільнення позивача з підстав, передбачних п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, було предметом розгляду профсоюзного комітету Покровської дитячо-юнацької кінно-спортивної школи, який надав згоду на звільнення ОСОБА_3 відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України(а.с.26-28).
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що профсоюзний комітет Покровської дитячо-юнацької кінно-спортивної школи розглянув питання про звільнення у його відсутність, не можуть бути взяті до уваги, оскільки такий факт є формальною обставиною і не може бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення. Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 зазначив, що він не є членом профсоюзної організації Покровської дитячо-юнацької кінно-спортивної школи.
Посилання ОСОБА_3 на наявність неприязнених стосунків з в.о. директора Покровської ДЮКСШ ОСОБА_6, не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі доводи не підтверджені належними відповідними доказами. Крім того, факт порушення позивачем трудової дисципліни, що є підставою згідно ст.147 КЗпП України для застосування заходу стягнення, встановлено судом і не спростовано позивачем.
Встановивши відсутність порушень з боку відповідача норм трудового законодавства при звільненні позивача, суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для захисту права останнього і обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Доводи ОСОБА_3 про порушення відповідачем норм трудого законодавства при його звільненні безпідставні та спростовуються доказами у справі, у тому числі показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, яким суд дав оцінку відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.
Таким чином, висновок суду про відмову ОСОБА_3 в задоволення позову відповідає обставинам справи та вимогам закону, що регулює зазначені правовідносини, підстав для скасування судового рішення не встановлено.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-