Головуючий суду 1 інстанції - Татарінова О. А.

Доповідач - Медведєв А. М.

Справа № 2-6877/11

Провадження № 22ц/782/133/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Медведєва А. М.,

суддів: Заіки В. В., Лозко Ю. П.,

при секретарі - Івасенко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 14 листопада 2013 року по справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

29 серпня 2011 року КС «Аккорд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просила суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № 9507луг01с від 18 серпня 2007 року в розмірі 5 979 грн. 93 коп., яка складається з наступного: залишок кредиту в розмірі 1 836 грн. 91 коп., залишок процентів у розмірі 2 306 грн. 11 коп., нараховані штрафні санкції в розмірі 1 836 грн. 91 коп., а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 56 грн. 79 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., посилаючись на те, що 18 серпня 2007 року між ними та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 9507луг01с, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 3 000 грн. на строк до 01 серпня 2008 року. Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити нараховані відсотки за користування кредитом з виплатою грошових сум частинами щомісяця. Термін сплати та розмір щомісячних грошових сум, які включають частину кредиту і нараховані відсотки за користування кредитним коштами, було встановлено рекомендованим графіком платежів до 01 серпня 2008 року включно. Відповідачем було проведено декілька платежів в рахунок погашення заборгованості, у зв'язку з чим станом на день звернення до суду з позовом сума заборгованості ОСОБА_2 за основним кредитом, відсотками за користування кредитом та нарахованими штрафними санкціями склала 5 979 грн. 93 коп.

Оскаржуваним рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 14 листопада 2013 року позовні вимоги КС «Аккорд» були задоволені. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь КС «Аккорд» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 979 грн. 93 коп., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 59 грн. 79 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з рішенням суду не згодна, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити КС «Аккорд» у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, не застосував до виниклих між сторонами спірних правовідносин строк позовної давності.

Заслухавши доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 серпня 2007 року між КС «Аккорд» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 9507луг01с, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 3 000 грн. зі строком повернення до 01 серпня 2008 року. Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити КС «Аккорд» нараховані відсотки за користування кредитними коштами з виплатою грошових сум частинами щомісяця. Термін сплати та розмір щомісячних грошових сум, які включають частину кредиту і нараховані відсотки за користування кредитними коштами, встановлено рекомендованим графіком платежів (а. с. 8).

Задовольняючи позовні вимоги КС «Аккорд», суд виходив з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, які виникли на підставі кредитного договору № 9507луг01с від 18 серпня 2007 року, а тому, у зв'язку з тим, що відповідач своєчасно не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитом, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитними коштами та штрафних санкцій. При цьому, суд не взяв до уваги доводи відповідача стосовно того, що позивачем був пропущений трирічний строк позовної давності з тих підстав, що п. 5.1 кредитного договору, укладеного між сторонами, встановлено, що дія договору триває до повного його виконання сторонами. Не взяв суд до уваги також і те, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) з тих підстав, що сума штрафних санкцій була знижена рішенням Кредитного комітету КС «Аккорд» до суми основної заборгованості.

Однак, з такими висновками суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом строку позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом із цим, судова колегія враховує, що у пункті 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року зазначено, що, враховуючи положення п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовується й до додаткових вимог фінансової установи.

З матеріалів справи вбачається, що між КС «Аккорд» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, останнім днем виконання якого ОСОБА_2 було 01 серпня 2008 року (а. с. 8), а також те, що з 02 серпня 2008 року КС «Аккорд», як позивач, та напротязі трьох років, тобто до 02 серпня 2011 року включно, мала право і можливість звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, але не зробила цього у передбачений законом трирічний строк.

Оскільки з позовом про захист свого порушеного права КС «Аккорд» звернулася до суду лише 29 серпня 2011 року (а. с. 2-3), тобто через три роки і 27 днів, чим без поважних причин пропустила трирічний строк позовної давності, і не ставила питання про його поновлення, а також те, що відповідачем ОСОБА_2 у своїй заяві ще до винесення судом рішення ставилося питання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності (а. с. 73-74), судова колегія вважає, що позовні вимоги КС «Аккорд» про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, не могли бути задоволені судом першої інстанції у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Враховуючи те, що висновки суду не відповідають вимогам закону, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову КС «Аккорд» у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

На підставі ст. ст. 256, 257, п. 1 ч. 2 ст. 258, ч. 5 ст. 261, ст. 266, ч. ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 14 листопада 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити Кредитній спілці «Аккорд» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: