АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа №: 22-ц/191/271/14Головуючий суду першої інстанції:Біленко Л.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:
головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,
суддівРоманової Л.В., Ломанової Л.О.,
при секретаріБогданович О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Керченського комунального виробничого підприємства «Керчтролейбус» про стягнення заробітної плати, премії та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 17 грудня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Керченського комунального виробничого підприємства «Керчтролейбус» (далі-ККВП «Керчтролейбус») про стягнення недоплаченої заробітної плати за жовтень та листопад 2013 року в сумі 496, 47 грн., стягнення недоплаченої заробітної плати за період з 18 жовтня 2012 року по 17 грудня 2012 року в сумі 473, 74 грн., стягнення премії за перше півріччя 2011 року в сумі 432, 78 грн., стягнення недоплаченої зарплати за період з 01.10.2012 року по 17.10.2012 р. в сумі 140, 35 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 1 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач знаходиться у трудових відносинах з ККВП «Керчтролейбус» з 2008 року, працює на посаді майстра енергонагляду за графіком змінності. З літа 2012 року до жовтня 2012 року режим роботи другої зміни був встановлений до 22 годин 55 хвилин. 18 жовтня 2012 року ОСОБА_6 стало відомо, що з 01 жовтня 2012 року на підставі наказу № 163-П-12 від 13.06.2012 р. змінився режим роботи другої зміни із закінченням зміни о 21 годині 55 хвилин. Із зазначеним наказом він не був ознайомлений, тому до 18 жовтня 2012 р. продовжував працювати у другу зміну до 22 год. 55 хв.
З 01 травня 2013 року існував режим роботи, згідно якого друга зміна працювала з 14 год. 25 хв. до 22 години 55 хвилин. 01 жовтня 2013 року графік роботи енергослужби змінився і друга зміна стала працювати з 14 год. 25 хв. до 21 години 55 хвилин, однак його про це також не повідомили.
Позивач вважає, що його не було належним чином повідомлено про час роботи другої зміни, оскільки попередження про зміну робочого часу повинно було відбутися за 2 місяці, як це передбачено ч. 3 ст. 32 КЗпП України, тому йому повинні виплатити різницю у заробітній платі за вказаний період з врахуванням часу закінчення другої зміни о 22 годині 55 хвилин.
Також позивач зазначає, що в жовтні 2011 року деяким працівникам підприємства була виплачена премія, у зв'язку із тим, що підприємство досягло найкращих експлуатаційно - фінансових показників серед підприємств України за 6 місяців 2011 року. Зазначена премія ОСОБА_6 не була виплачена, тому він просить її стягнути на свою користь з відповідача, оскільки вважає, що він має право на її отримання, а її невиплата є незаконною.
У зв'язку із вищевказаними порушеннями трудових прав, ОСОБА_6 просив суд стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 1 000 грн.
Уточнивши позовні вимоги, в частині підстав відшкодування моральної шкоди, позивач додатково зазначив, що в 2008-2009 роках його трудові права, в тому числі щодо виплати заробітної плати, також були порушені відповідачем, що підтверджено ухвалами Керченського міського суду АР Крим від 18.09.2013 р., 24.10.2013 р., 31.10.2013 р. Скасування трьох застосованих до нього дисциплінарних стягнень, на думку ОСОБА_6, свідчить про необ.єктивність думки адміністрації підприємства про нього і вимагає додаткових зусіль для організації свого життя.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 17 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 було відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_6 звернувся із апеляційною скаргою, в якій йдеться про скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення по справі про задоволення його позовних вимог повністю.
Апелянт просить скасувати рішення у зв'язку із тим, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, неправильно оцінив показання свідків та надані письмові докази, що призвело до встановлення фактів, які не підтверджені фактичними обставинами справи.
Апелянт також вважає, що суд першої інстанції надав не належної оцінки графіку праці за жовтень 2012 року, в якому зазначений час закінчення праці о 22 годині 55 хвилин, а загальний час роботи 178 годин. Посилання суду на те, що позивачем не надані докази про основні функції енергослужби та наказ № 50-п-12 від 10.02.2012 р. апелянт вважає необгрунтованими, оскільки у нього ці документи відсутні.
Апелянт вважає помилковими висновки суду про те, що наказ від 13.06.2012 р. про зміну режиму роботи другої зміни, із закінченням праці о 21 годині 55 хвилин, був прийнятий на невизначений час, оскільки з аналізу цього наказу вбачається, що такий режим праці встановлювався тільки на 2012 рік.
Висновки суду стосовно того, що ОСОБА_6 не виплатили премію за перше півріччя 2011 року правомірно, апелянт вважає помилковими, оскільки останній є активним робітником, у березні та квітні 2011 року працював і на посаді майстра і замість електромонтера ОСОБА_7 , який у цей час був у відпустці, крім того його активність у роботі підтверджується тим, що за перше півріччя 2011 року він зі своєю бригадою виконував роботи, які не були передбачені трудовим договором.
Не обгрунтованими апелянт вважає і висновки суду про відмову у відшкодуванні моральної шкоди, оскільки відповідачем у 2008-2009 роках були порушені його трудові права, що підтверджено ухвалами Керченського міського суду АР Крим від 18.09.2013 р., 24.10.2013 р., 31.10.2013 р.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши надані сторонами докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Розглядаючи справу та відмовляючи у позові суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в червні 2012 року на підприємстві були затверджені нові графіки роботи другої зміни, про які працівники підприємства були повідомлені належним чином, а саме через їх розміщення на дошках оголошень в декількох місцях підприємства, тобто ОСОБА_6 також був ознайомлений із закінченням часу роботи другої зміни о 21 годині 55 хвилин з 01 жовтня 2012 року та з 01 жовтня 2013 року, тому підстави для донарахування заробітної плати за перепрацьований час за період з 01 жовтня 2012 року по 17.10.2012 р., з 01.10.2013 р. по 30.11.2013 року, відсутні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення премії за перше півріччя 2011 року суд першої інстанції виходив з того, що спірна премія не є щомісячною премією,яка входить до фонду оплати праці, а є заохоченням за досягнення в роботі більш активних працівників за результатами огляду-конкурсу, яка сплачується за наказом керівника підприємства, виданого в межах його повноважень, за локальним нормативним актом - Положенням про преміювання найбільш активних працівників підприємства, що відповідає вимогам ст.143 КЗпП України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доказаний факт порушення відповідачем його трудових прав.
З такими висновками погоджується колегія суддів , оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Судом встановлено, що позивач працює на Керченському комунальному виробничому підприємстві «Керчтролейбус» на посаді майстра енергослужби, що підтверджується сукупністю письмових доказів по справі та проти чого не заперечував представник відповідача.
Рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради №94 від 18.02.2011р., з метою оптимізації роботи ККВП «Керчтролейбус», був затверджений новий розклад руху тролейбусів в м. Керчі, який передбачає сезонні графіки руху: літній розклад - з 01 травня до 30 вересня та зимовий розклад - з 01 жовтня по 30 квітня . (а.с.86).
Загальними зборами трудового колективу підприємства 13.06.2012 року було ухвалено рішення про зміну режиму роботи підприємства з переходом на літній та зимовий графіки у зв'язку з рішенням виконкому. (а.с.53). З вказаного рішення вбачається, що для кожної категорії працівників були затверджені графіки роботи у зимовий період ( з 01 жовтня до 30 квітня ) та у літній період ( з 01 травня до 30 вересня), в тому числі для працівників енергослужби затверджений графік роботи в зимовий період із закінченням другої зміни о 21 год. 55 хв.
На підставі вказаного рішення загальних зборів трудового колективу був виданий наказ директора підприємства № 163-П-12 від 13.06.2012р., яким доручено ознайомити з наказом керівників структурних підрозділів та розмістити затверджені графіки у всіх підрозділах підприємства. (а.с.54).
На виконання зазначеного наказу були розроблені Режими робочого часу на літній та зимовий періоди. (а.с. 55-57).
Факт розміщення в доступних для ознайомлення працівниками місцях підприємства оголошень про режим роботи другої зміни з 01 жовтня 2012 року підтверджений показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які узгоджуються з іншими матеріалами справи і у встановленому порядку не спростовані
Посилання апелянта на порушення з боку відповідача ч. 3 ст. 32 КЗпП України щодо повідомлення працівників про зміну режиму роботи за два місяці до зміни цього режиму, а саме, за два місяці до 01 жовтня 2012 року та за два місяці до 01 жовтня 2013 року, колегія суддів вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Судом безсуперечно встановлено, що питання про зміну робочого часу працівників ККВП «Керчтролейбус» розглядалось на загальних зборах працівників підприємства 13.06.2012 року, підставою для яких стало рішення виконавчого комітету Керченської міської ради №94 від 18.02.2011року. Рішенням загальних зборів ( протокол№ 15 від 13.06.2012 р.) було визначено, що в зимовий час, починаючи з 01.10.2012 року, друга зміна енергослужби закінчує роботу о 21 годині 55 хвилин. ( а.с.6)
Ті обставини, що ОСОБА_6 на вказаних загальних зборах не був присутній не можуть бути підставою для того, щоб адміністрація знайомила його особисто із рішенням, прийнятим на загальних зборах, оскільки рішення загальних зборів було затверджено наказом директора підприємства № 163-П-12 від 13.06.2012р. , який був оприлюднений для ознайомлення у всіх доступних для працівників місцях.
Посилання ОСОБА_6 про те, що він не читає інформації, розповсюдженої на дошках оголошень підприємства, правомірно не прийняти судом першої інстанції до уваги, оскільки як член трудового колективу ОСОБА_6 зобов.язаний цікавитись тим, за якими обставинами проводились загальні збори і яке на загальних зборах було прийняте рішення.
За такими обставинами колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 завчасно, з дотриманням положень ч. 3 ст.32 КЗпП України, був ознайомлений із режимом робочого часу підприємства у літній та зимовий час, режимом роботи другої зміни, встановленим з 01 жовтня 2012 року, а саме із закінченням роботи о 21 годині 55 хвилин, в зв.язку з чим його вимоги про оплату робочого часу за другою зміною до 22 год.55 хв. правомірно залишені без задоволення.
Посилання апеляната на записи в журналі приходу та залишення роботи, де час закінчення зміни зазначений о 22 годині 55 хвилин, не можутть бути визнані як належний доказ необізнанності позивача щодо режиму робочого часу, оскільки з пояснень свідка ОСОБА_11 вбачається, що всі працівники енергослужби залишали робоче місце о 21 годині 55 хвилин.
Пояснення вказаного свідка ні ким не спростовані, в зв.язку з чим доводи апелянта про те, що ним потрібно дати критичну оцінку не заслуговують на увагу.
Згідно ст. ст. 57, 58 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається Правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством. При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому Правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Посилання апелянта на наказ № 50-П-12 від 10 лютого 2012 року щодо ведення журналу приходу та уходу з роботи працівників енергослужби та на відомості , зазначені у вказаному журналі щодо факту роботи ОСОБА_6 у другу зміну до 22 години 55 хвилин в період з 01 жовтня 2012 року по 18 жовтня 2012 року, не можеть бути визнані належним доказом необізнаності ОСОБА_6 про зміну робочого часу з 01.10.2012 року, оскільки журнал, на який посилається апелянт, заповнюється самостійно працівниками підприємства, не є офіційним документом обліку робочого часу та не є підставою для складання табелів обліку робочого часу, за якими проводиться нарахування заробітної плати (а.с. 83-85,116).
Не є обгрунтованими і доводи апелянта про те, що роботодавець неправомірно не сплатив йому премію за перше півріччя 2011 року, оскільки він був активним працівником.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі Положення, затвердженого розширеною радою корпорації «Укрелектротранс» від 09.10.2008р., за підсумками чергового етапу огляду-конкурсу на краще підприємство міського електротранспорту України, у першому півріччі 2011р. Керченське КВП «Керчтролейбус» було визнано таким, що досягло найкращих експлуатаційно-фінансових показників. Про зазначене Президент корпорації листом від 26.08.2011р. повідомив Керченського міського голову Осадчого О.В. та запропонував йому знайти можливість відзначити успіхи найбільш активних працівників. (а.с.58-59).
Згідно ст. 2 Закону України «Про плату праці» додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій,інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ст. 143 КЗпП України до працівників підприємств, установ , організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених Правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку працівники підприємства за сумлінню працю та виконання окремих доручень , інші досягнення в праці можуть бути заохочені оголошенням подяки, видачею премії та цінного подарунку, виділенням безкоштовної путівки на лікування та відпочинок та іншими заохоченнями. (а.с. 84 зв.)
Розділом ІІІ колективного договору, діючого на підприємстві, визначено, що преміювання працівників здійснюється у відповідності до Додатку № 4 - «Положення про преміювання працівників», згідно з яким умовою щомісячного преміювання працівників є виконання планів доходів від перевезення пасажирів , а також умови виплати разових премії до свят. (а.с.88-91)
Положенням про преміювання працівників, затвердженим 24.06.2009р., передбачено, що преміювання працівників здійснюється за рахунок прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства в межах сум, встановлених на ці цілі, розмір премії найбільш активним працівникам встановлюється наказом директора за узгодженням з радою трудового колективу. (а.с.87).
Судом встановлено, що преміювання деяких працівників підприємства за підсумками огляду-конкурсу на краще підприємство міського електротранспорту проводилось відповідно до Додатку № 4 до колективного договору - «Положення про преміювання працівників» на підставі Положення про проведення огляду -конкурсу на краще підприємство міського електротранспорту України, листа Корпорації підприємств міського електротранспорту України «Укрелектротранс» від 26 серпня 2011 року № 65 , але не було пов.язано із виконанням планів доходів від перевезення пасажирів, від якого залежить нарахування щомісячної премії. ( а.с.58,59)
З матеріалів справи вбачається, що коло осіб, які підлягають разовому преміюванню, було визначено протоколом № 22 засідання Ради трудового колективу від 17 жовтня 2011 року ККВП «Керчтролейбус» та наказом № 348-П-11 від 18 жовтня 2011 року з дотриманням процедури, визначеної локальними нормативно-правовими актами, діючими на підприємстві, в межах повноважень ради трудового колективу та керівника підприємства.
Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що рішення суду в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди прийнято без врахування порушення його трудових прав відповідачем у 2008-2009 роках.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстави для відшкодування моральної шкоди , на які посилається ОСОБА_6, а саме обставини, встановлені ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 18 вересня 2013 року по справі № 107/8365/13ц провадженням № 2/107/2403/13 (а.с. 42), ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2013 року по справі № 107/8366/132 провадженням № 2/107/2404/13 (а.с. 40), стосуються іншого предмету позову та інших справ , за якими були прийняті відповідні рішення. Тобто, зазначені справи не пов'язані із розглядом даної справи, в зв.язку з чим питання про відшкодування моральної шкоди по іншим справам не може вирішуватись по даній справі.
В той же час, позовні вимоги ОСОБА_6 про порушення його трудових прав по вказаній справі не знайшли підтвердження, в зв.язку з чим суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди..
Інші доводи апеляційної скарги не містять безсуперечних доказів, які спростовують висновки суду першої інстанції.
Підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.303,308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 17 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Т.І.Моісеєнко Л.В.Романова Л.О.Ломанова