ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.01.2014Справа № 901/88/14
За позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
до відповідача фізичної особи-підприємця Пирогової Катерини Леонідівни
про стягнення заборгованості
Суддя Ейвазова А.Р.
Представники :
від позивача - Берестовенко Р.Г. за довіреністю від 27.12.2013 №3542;
від відповідача - Пирогова К.Л., паспорт ЕС 007574, виданий 2-м відділом Керченського МУ ГУ МВС України в Криму 12.09.1995.
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ» в особі філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця Пирогової К.Л. (далі - ФОП Пирогова К.Л.) та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7 213,57 доларів США, що складається з:
- 7146, 24 доларів США (станом на 17.12.2013 становить 57 119,90 грн.) основного боргу;
- 67,33 доларів США (станом на 17.12.2013 становить 538,17 грн.) пені за період з 25.10.2013 по 28.11.2013.
В обґрунтування заявлених вимог, ДП «АМПУ» в особі філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором № 107/П-10 від 20.12.2010 в частині оплати наданих послуг з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден у строк, встановлений договором (а.с.3-7).
Відповідач у справі - ФОП Пирогова К.Л. у відзиві позов визнала, вказуючи на те, що відповідна заборгованість утворилась, у зв'язку з тим, що судновласниками не оплачені рахунки, виставлені нею, які включають рахунки позивача, тому не має можливості погасити заборгованість у іноземній валюті. Зважаючи на вказані у відзиві обставини, відповідач просив стягнути заборгованість у національній валюті за курсом НБУ на час виставлення рахунків (а.с.90).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, відповідач - позов визнав.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
20.12.2010 року між сторонами у справі - Державним підприємством «Дельта-лоцман» (далі - ДП «Дельта-лоцман»), яке у подальшому реорганізовано та правонаступником якого є позивач у справі - ДП «АМПУ», та ФОП Пироговою К.Л. укладено договір № 107/П-10 про надання послуг з лінійного і портового лоцманського проведення, послуг по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден та надання права проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі - договір, а. с. 13-16).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами договору позивач (підприємство) зобов'язався за заявками відповідача (агента) надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден (далі - СРРС) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (далі - ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а агент - відповідач у справі - зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги. При цьому, споживачем послуг позивача є судновласник (п. 1.1 договору).
Термін дії вказаного договору встановлено його п.8.1 - з дати підписання до 31 грудня 2013 року.
У подальшому у відповідний договір неодноразово вносились зміни та доповнення додатковими угодами.
Так, додатковою угодою № 1-11/107/П-10 від 01.04.2011 до договору сторонами внесено зміни до договору. у т.ч. щодо подання заявок, їх підтвердження , порядку надання відповідних послуг та строку здійснення остаточного розрахунку.
Відповідна додаткова угода набула чинності з дня її укладання і діє протягом строку дії договору, що визначено її п.4, яким поряд з цим визначено, що умови відповідної додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення з 01.04.2011 (а.с.19-20).
Додатковою угодою № 2-11/107/П-10 від 10.10.2011 до договору сторони внесли доповнення до реквізитів сторони за договором - ДП «Дельта-лоцман». Вказана додаткова угода набула чинності з дня її укладання і діє протягом строку дії договору, що визначено п.2 такої додаткової угоди, яким також встановлено, що вона розповсюджує свою дію на відносини сторін, які виникли до її укладення з 10.10.2011 (а.с.21).
Додатковою угодою від 21.04.2012 до договору сторони домовились внести зміни у п.5.4 договору, яким встановлена відповідальність за порушення строків здійснення остаточного розрахунку, визначеного п. 4.2.2. і п.4.3 договору, а також внесено зміни до реквізитів сторін.
Відповідна додаткова угода набула чинності з дня її укладання і діє протягом строку дії договору, як визначено її п.2, який передбачає, що деякі її умови застосовуються до відносин сторін з 01.05.2012, а до інших - з 21.04.2012 (а.с.22).
Додатковою угодою № 4-13/107/П-10 від 18.06.2013 про заміну сторони у зобов'язанні, укладеною між ДП «Дельта-лоцман», ФОП Пироговою К.Л. та ДП «АМПУ» її сторони домовились про заміну з 13.06.2013 ДП «Дельта-лоцман» на ДП «АМПУ» як зобов'язану та управнену сторону у договорі (а.с.23-25).
ФОП Пирогова К.Л. підтвердила згоду на заміну сторони у договорі у порядку та умовах, визначених такою додатковою угодою (п.2 додаткової угоди).
Відповідно до п.3 додаткової угоди № 4-13/107/П-10 від 18.06.2013 з 13.06.2013 всі права та обов'язки ДП «Дельта-лоцман» за договором перейшли до ДП «АМПУ».
В пункті 4 зазначеної додаткової угоди сторони погодили, що заміна сторони за цією додатковою угодою не тягне за собою жодних інших змін умов договору, окрім тих, що пов'язані із заміною сторони за договором.
Додаткова угода набрала чинності з моменту її підписання та скріплення печатками сторін (п.6 додаткової угоди). При цьому, як визначено п.7 такої додаткової угоди, строк її дії починає свій перебіг у момент, встановлений у п.6 договору та відповідає строку дії договору, а її умови застосовуються до відносин сторін, які виникли до її укладення - з 13.06.2013.
Як зазначає позивач у позовній заяві, ним у жовтні 2013 року надавались послуги, визначені відповідним договором за заявками відповідача про забезпечення лоцманської проводки від: 06.10.2013 (а.с.32), 08.10.2013 (а.с.36), 09.10.2013 (а.с.40), 08.10.2013 (а.с.44), 13.10.2013 (а.с.48), 15.10.2013 (а.с.52), 17.10.2013 (а.с.56), 18.10.2013 (а.с.60), 21.10.2013 (а.с.64), 21.10.2013 (а.с.68), 25.10.2013 (а.с.72).
На підтвердження надання відповідних послуг надані лоцманські квитанції, підписані капітанами суден, у яких зазначено про здійснення лоцманського проведення та надання послуг СРРС, від: 07.10.2013 №3180 (а.с.30); 08.10.2013 №3210 (а.с.34); 08.10.2013 №3212 (а.с.42); 09.10.2013 №3232 (а.с.38); 14.10.2013 №3379 (а.с.46); 16.10.2013 №3420 (а.с.50); 17.10.2013 №3471 (а.с.54); 19.10.2013 №3510 (а.с.58); 22.10.2013 №3570 (а.с.66); 22.10.2013 №3581 (а.с.62); 25.10.2013 №3670 (а.с.70).
Про надані послуги ЦРДС (транзит) видані квитанції від: 07.10.2013 №288517 (а.с.31); 08.10.2013 №288681 (а.с.43); 08.10.2013 №288682 (а.с.35); 09.10.2013 №288797 (а.с.39); 14.10.2013 №289366 (а.с.47); 16.10.2013 №289511 (а.с.51); 17.10.2013 №289735 (а.с.55); 19.10.2013 №289898 (а.с.59); 22.10.2013 №290134 (а.с.67); 22.10.2013 №290168 (а.с.63).
Факт надання вказаних послуг з лоцманського проведення та СРРС відповідачем під час розгляду спору у даній справі визнаний.
На оплату наданих послуг у відповідності з умовами договору, позивачем видані рахунки для оплати вказаних послуг, а саме:
- КР-0007562 від 08.10.2013 на суму 608,72дол. США (а.с.29);
- КР-0007648 від 09.10.2013 на суму 607,94дол. США (а.с.33);
- КР-0007644 від 10.10.2013 на суму 686,98дол. США (а.с.41);
- КР-0007703 від 10.10.2013 на суму 608,72дол. США (а.с.37);
- КР-0008080 від 16.10.2013 на суму 686,98дол. США (а.с.45);
- КР-0008171 від 17.10.2013 на суму 686,98дол. США (а.с.49);
- КР-0008292 від 18.10.2013 на суму 608,72 дол. США (а.с.53);
- КР-0008399 від 21.10.2013 на суму 825,82дол. США (а.с.57);
- КР-0008545 від 23.10.2013 на суму 607,94дол. США (а.с.65);
- КР-0008569 від 23.10.2013 на суму 608,72дол. США (а.с.61);
- КР- 0008789 від 28.10.2013 на суму 608,72дол. США (а.с.69).
Відповідачем відповідні рахунки отримані, про що свідчать реєстри одержаних рахунків разом з оригіналами квитанцій від:
- 10.10.2013 на суму 2512,36дол. США (а.с.73);
- 22.10.2013 на суму 2808,50дол. США (а.с.74);
- 23.10.2013 на суму 1216,66дол. США (а.с.75);
- 29.10.2013 на суму 608,72дол. США (а.с.76).
Всього позивачем надано послуг на загальну суму 7 146,24дол. США.
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати вищевказаних послуг, наданих у жовтні 2013 року, а також застосування до нього відповідальності, встановленої умовами договору за порушення відповідного зобов'язання.
Заявлені вимоги є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 106 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України), із суден, що користуються послугами морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.
Згідно пп. 4.8 Положення про морських лоцманів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 08.05.2013 № 292 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.06.13 № 920/23452) (далі - Положення), із суден, що користуються послугами морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються відповідно до закону; лоцманський збір справляється й за лоцманське проведення, що здійснюється методом лідирування, а також у випадках, коли один лоцман здійснює проведення декількох суден, що прямують одне за одним.
В силу п.4.9 Положення, лоцманські послуги надаються на підставі двостороннього договору між капітаном судна або морським агентом, що виступає від імені судновласника, з однієї сторони, і лоцманським підприємством, що надає ці послуги, з іншої сторони.
Таким чином, діюче законодавства визначає можливість надання лоцманських послуг також на підставі договору між морським агентом, який виступає від імені судновласника, та лоцманським підприємством, що надає відповідні послуги, що мало місце у даному випадку.
Як визначено п. 4.10 Положення, лоцманська квитанція заповнюється і підписується капітаном судна та є документом, що підтверджує факт надання лоцманських послуг; у квитанцію капітан судна вносить відомості, які визначені у формі лоцманської квитанції; внесені у квитанцію відомості та зауваження капітан судна засвідчує своїм підписом та печаткою судна.
Отже, враховуючи вимоги п.4.10 Положення, який фактично визначає, що допустимим доказом надання лоцманських послуг є відповідні лоцманські квитанції, а також положення ч.2 ст.34 ГПК України, відповідно до якої обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, саме надані позивачем лоцманські квитанції є доказами надання відповідних лоцманських послуг.
Згідно з ч.1 ст. 110 КТМ України, у районах інтенсивного судноплавства (портові та узбережні води, вузькості, перетин морських шляхів) рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, створюються служби регулювання руху суден, що здійснюють радіолокаційне обслуговування суден.
Як встановлено ч.2 ст.110 КТМ України, зона дії і порядок руху суден в зоні встановлюються Правилами плавання у цій зоні, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.
Під радіолокаційним обслуговуванням, за змістом ч.3 ст.110 КТМ України, мається на увазі контроль за безпекою судноплавства, регулювання руху суден, радіолокаційне проведення, подання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних операцій, інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку плавання; перелік послуг, що надаються конкретною службою регулювання руху суден, ступінь обов'язковості окремих видів радіолокаційного обслуговування повідомляються в обов'язковій постанові по порту, лоціях і Повідомленнях мореплавцям; за межами територіального моря України служба регулювання руху суден обслуговує судна тільки за заявкою капітана судна.
Як визначено ст. 115 КТМ України, із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.
Згідно з п. 4.1 Типового положення про службу регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2001 № 340 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.2001 за N 545/5736) (далі - Типове положення), служби регулювання руху суден (далі - СРРС) створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.
Як визначено п.2.1 статуту позивача, який затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 17.05.2013 №301 та зареєстровано 27.05.2013 за №10741360000045716, ДП «АМПУ» утворено, зокрема, з метою забезпечення функціонування морських портів, організації та забезпечення безпеки судноплавства.
Відповідно до п.3.1 Порядку надання послуг з регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 08.05.2013 № 291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.2013 за №807/23339) (далі - Порядок), послуги з регулювання руху суден надаються СРРС для суден, які здійснюють закордонне плавання, на підставі заявки капітана судна і/або морського агента, уповноваженого судновласником; заявка на послуги з регулювання руху суден може бути поєднана із заявкою на лоцманські послуги.
У даному випадку, послуги з регулювання руху суден, які здійснювали закордонне плавання, здійснювалась на підставі заявки морського агента, що відповідає положення п.3.1 Порядку.
Згідно з п. 4.1 Порядку надання послуг з регулювання руху суден, із суден, що користуються послугами СРРС з регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється відповідно до закону.
В силу постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.95 №109 "Про уточнення повноважень центральних органів державної виконавчої влади, Уряду Автономної Республіки Крим та виконкомів місцевих Рад у галузі ціноутворення", визначені повноваження центральних органів державної виконавчої влади, зокрема, в частині встановлення лоцманського збору та збору за видачу суднових документів за користування послугами служби регулювання руху суден та плати за агентські послуги.
Так, з огляду на положення відповідної постанови, такі повноваження належать Міністерству транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України (п.5 Повноважень).
З урахуванням наданих повноважень, наказом Міністерства транспорту України від 27.06.96 №214 « Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.96 №374/1399) (далі - Збори та плати) встановлені розмірі відповідних зборів та плат (в редакції, що є чинною на момент надання відповідних послуг у жовтні 2013 року).
В силу п.3 Зборів та плат, нарахування зборів і плати за послуги, що надаються суднам у морських портах України, здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розміри) або документі, що його замінює. Окрім того, відповідні Збори та плати визначають порядок нарахування відповідних зборів та плат з урахуванням групи судна, встановленого коефіцієнту при використанні судна відповідно до спеціалізації, підвищення розміру при наданні відповідних послуг у неробочі дні та нічний час, а також інших чинників.
Як визначено п.13 Зборів та плат, сплата зборів і плати здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
Розмір лоцманських послуг, визначений у рахунках, та плати за СРРС розрахований у відповідності з вказаними нормативними актами та вихідними даними, зазначеними у заявках відповідача - морського агента, і правильність їх нарахування відповідачем не спростована.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.2.2. договору (в редакції додаткової угоди № 1-11/107/П-10) встановлено, що остаточна оплата здійснюється відповідачем на протязі 10 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.
Оскільки отримані згідно реєстрів від 10.10.2013, 23.10.2013, 29.10.2013 рахунки у строк, встановлений п.4.2.2 договору, не сплачені, відповідачем не виконані взяті на себе зобов'язання, що ним визнано у судовому засіданні.
Враховуючи зазначене, суд вважає обґрунтованими вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 7 146,24 доларів США, що станом на 17.12.2013 становить 57 119,90 грн.
В силу ч. ст. 216, ч.1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
Пунктом 5.4 договору ( в редакції додаткової угоди № 3-12/107/П-10 від 21.04.2012), за несвоєчасну оплату рахунків відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення.
Встановлений відповідним пунктом договору розмір пені не перевищує максимального розміру, визначеного ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Враховуючи встановлення факту порушення строків оплати відповідачем, суд вважає вимоги в частині стягнення пені за період з 25.10.2013 по 28.11.2013 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 67,33 доларів США, що станом на 17.12.2013 становить 538,17 грн.
При цьому, судом враховано, що розмір пені за відповідний період позивачем обраховано правильно - з урахуванням дати отримання рахунків відповідно до реєстру, періоду прострочення, розміру заборгованості та діючої облікової ставки НБУ.
Приймаючи рішення у справі, судом відхилені твердження відповідача щодо стягнення заборгованості за курсом НБУ у національній валюті на день виставлення рахунків з наступних підстав.
Як визначено п. 2.2.3 договору, відповідач взяв на себе зобов'язаний здійснювати своєчасну сплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ і відповідний пункт договору не визнано недійсним у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у розмірі 1 720,50 грн.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 03.02.2014.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Пирогової Катерини Леонідівни на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 7146,24доларів США, що станом на 17.12.2013 становить 57119,90грн., основної заборгованості та 67,33доларів США, що станом на 17.12.2013 становить 538,17грн., пені.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Пирогової Катерини Леонідівни на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 1720,50грн. витрат по оплаті позову судовим збором.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.Р. Ейвазова