АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/16/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : ч.2 ст.125 КК України Левченко В.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Швидкий Д. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіШвидкого Д.М.,

суддівЄвтушенка В.Г., Биби Ю.В.,

при секретарі з участю прокурора Бєлан О.В., Свищ Л.А.,

обвинуваченої ОСОБА_7,

потерпілої ОСОБА_8,

захисника ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження № 12012250280000024 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Малі

Канівці Чорнобаївського району Черкаської області, українка, громадянка України,

проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, не судима, -засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України до штрафу в сумі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн.

Прийняте рішення про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 1113 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 2500 грн. - моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 визнана винною та засуджена за те, що вона 01.12.2012 року близько 13 години 30 хвилин, перебуваючи в смт. Чорнобай Черкаської області по вул. Одеській, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, із застосуванням посередньої сили нанесла ОСОБА_8 один удар рукою в обличчя, від чого вона впала на землю, після цього продовжила наносити удари ногами по голові потерпілої, спричинивши останній тілесні ушкодження, які, згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Обвинуваченою ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, в якій вона, посилаючись на те, що вирок районного суду є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, просить його скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення. Апелянт вказує на те, що судом в основу обвинувального вироку покладені суперечливі покази потерпілої та свідків, які знаходяться з нею в неприязних відносинах і обмовляють її. Крім того, обвинувачена вважає, що судом безпідставно задоволено цивільний позов та стягнуто з неї на користь потерпілої моральну та майнову шкоду, спричинення якої нічим не підтверджено.

Крім того, в судовому засіданні, в суді апеляційної інстанції, обвинувачена ОСОБА_7 вказувала на порушення районним судом її права на захист, що є безумовною підставою для скасування рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченої ОСОБА_7 про задоволення апеляційної скарги та скасування вироку районного суду з закриттям кримінальної справи відносно неї, міркування прокурора про безпідставність апеляційної скарги обвинуваченої, думку потерпілої ОСОБА_8, яка заперечила доводи апеляції та просила залишити вирок суду першої інстанції без змін, останнє слово обвинуваченої, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який вона засуджена, відповідають фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, яким суд дав обґрунтовану і правильну правову оцінку, відповідно до ст. 94 КПК України.

Так, вина ОСОБА_7 у нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8, що призвели до короткочасного розладу здоров'я, підтверджується перевіреними судом та наведеними у вироку доказами.

Зокрема, з послідовних показань потерпілої ОСОБА_8, які вона дала під час судового засідання, слідує, що 01 грудня 2012 року близько 13 години до неї підійшла ОСОБА_7 та почала лаятися, потім остання схопила її за одяг та почала бити кулаком по голові та в обличчя, від чого потерпіла впала на землю, а ОСОБА_7 продовжила наносити удари ногами по голові та тулубу.

Вказані показання ОСОБА_8 співпадають з підсумками висновку судово-медичної експертизи № 1 від 28.12.2012 року про наявність тілесних ушкоджень у потерпілої, їх характер, локалізацію, що об'єктивно узгоджуються з іншими доказами по справі (а.п.33-34).

Наявність у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень та їх походження зі слів потерпілої, підтвердила під час досудового розслідування і свідок ОСОБА_10 - старша медсестра приймального відділення Чорнобаївської ЦРЛ, покази якої були досліджені в судовому засіданні.

Показами свідка ОСОБА_11, про те, 01.12.2012 року в обідній час вона прийшла додому і побачила свою матір ОСОБА_8 в крові. На її запитання остання повідомила, що її побила ОСОБА_7

З показів свідка ОСОБА_12 вбачається, що 01.12.12 року близько 13 години вона бачила ОСОБА_7 та ОСОБА_8 разом, а через деякий час бачила у останньої побите обличчя.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні вказала про те, що 01.12.2012 року близько 13 год. вона була очевидцем сварки між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Вона бачила, як обвинувачена вдарила потерпілу по голові, від чого остання впала на землю, після чого знов ударила її кулаком по голові.

Факт сварки між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_14.

В ході проведення слідчо експерименту від 11.02.2013 року, за участю потерпілої ОСОБА_8, остання розказала та детально показала як ОСОБА_7 наносила їй тілесні ушкодження (а.п. 38-40).

Суд обґрунтовано дав критичну оцінку показам обвинуваченої про те, що вона не наносила ОСОБА_8 тілесні ушкодження, а остання та свідки обмовляють її, так як вони спростовуються наведеними вище доказами у їх сукупності, зокрема висновком судово -медичної експертизи про наявність у потерпілої ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, послідовними показаннями останньої про її побиття обвинуваченою ОСОБА_7, які підтвердила і свідок - очевидець події ОСОБА_13, показаннями інших свідків.

Покарання суд першої інстанції призначив обвинуваченій, виходячи з вимог ст. 65 КК України з врахуванням характеру і ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, особи засудженої, яка за місцем проживання характеризується задовільно, являється пенсіонеркою, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, і обґрунтовано призначив ОСОБА_7 наближене до мінімального покарання у вигляді штрафу, передбачене санкцією ч. 2 ст. 125 КК України.

При вирішенні цивільного позову потерпілої, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 129 КПК України і вірно прийшов до висновку про його задоволення в повному обсязі.

Аналіз наведених доказів в їх сукупності з доказами, на які маються посилання у вироку суду, свідчать про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за який вона засуджена і її дії за ч. 2 ст. 125 КК України судом кваліфіковано правильно.

Доводи ОСОБА_7 про неправильність, однобічність та неповноту судового слідства є неспроможними і спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи, які в повному обсязі досліджені судом, в результаті чого їм дана обґрунтована та правильна юридична оцінка.

Посилання обвинуваченої про невмотивованість цивільного позову потерпілої, з огляду на не підтвердження понесених нею витрат на лікування, суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_8 надані медичні документи та чеки, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, і підтверджують факт лікування останньої у зв'язку з спричиненими тілесними ушкодженнями.

Твердження останньої про порушення районним судом її права на захист є надуманими. Так, в ході розгляду справи в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_7 представляли адвокати ОСОБА_15, ОСОБА_9 та ОСОБА_16, яких вона постійно змінювала. 11.10.2013 року розгляд справи відбувався у відсутність захисника обвинуваченої, оскільки вона виявила бажання представляти свої інтереси сама, вказане свідчить зі звукозапису судового засідання та заяви останньої від 03.10.2013 року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_7 відмовляється від послуг будь-якого адвоката.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що вирок суду є обґрунтованим і законним, будь-яких, передбачених ст. 409 КПК України підстав для його скасування чи зміни, при перевірці справи в апеляційному порядку, не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 404 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України залишити без змін, а апеляцію обвинуваченої - без задоволення.

Дана ухвала може бути оскаржена до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Головуючий :

Судді :