ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2014 р. (10:48) Справа №801/11291/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю:

представника позивача - Воронової В.О., довіреність №06-08/2 від 08.01.2014 року,

відповідача - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 11.03.1997 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 3400,00 грн. штрафу.

Обставини справи: Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3400,00 грн. штрафних санкцій, нарахованих за порушення вимог законодавства у сфері обігу нехарчової продукції.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.12.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 30.01.2014 року, наполягав на задоволенні адміністративного позову.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 статті 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №573 Держспоживінспекція наділена повноваженнями щодо здійснення державного ринкового нагляду.

Територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п.1 Положення, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 року за № 1337/20075).

Враховуючи зазначене вище, позивач у даних спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів 18.07.2013 року було проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за місцем розміщення продукції: АДРЕСА_1.

За наслідками перевірки було складено акт №000111 від 18.07.2013 року, в якому зафіксовано порушення відповідачем пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що виявилось у розповсюдженні продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності на маркуванні та відсутня інформація про адресу та найменування уповноваженого представника на Україні, найменування та адреса виробника продукції, що передбачено Технічним регламентом низьковольтного технічного обладнання та Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання.

На підставі акту перевірки, враховуючи виявлені порушення позивачем 19.07.2013 року були прийняті рішення про вжиття фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони її представлення на ринку та приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Посадовими особами позивача 01.08.2013 року було складено довідку про результати аналізу виконання проектів рішень від 19.07.2013 року. Предметом перевірки були: велика та дрібна побутова техніка. За результатами аналізу встановлено результативне виконання проектів рішень.

На підставі зазначеного вище, враховуючи виявлені порушення, на підставі акту перевірки характеристик продукції від 18.07.2013 року №000111, позивачем було складено постанову про накладення на відповідача штрафних санкцій у розмірі 3400,00 грн.

Враховуючи несплату відповідачем у визначені законодавством строки суми штрафу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3400,00 грн. штрафних санкцій.

Під час розгляду справи судом перевірено обґрунтованість заявлених позивачем вимог та встановлено наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України від 02.12.2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі по тексту - Закон № 2735-VI).

Частиною 4 Закону № 2735-VI встановлено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону № 2735-VI заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (частина 17 статті 23 Закону № 2735-VI).

Частиною 1 статті 28 Закону № 2735-VI передбачено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону № 2735-VI обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Частинами 11-13 статті 33 Закону № 2735-VI передбачено, що до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання.

До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб'єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані.

У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт повного та результативного виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення (крім рішення про заборону надання продукції на ринку), орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про скасування такого рішення (частина 7 статті 34 Закону № 2735-VI)

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 Закону № 2735-VI до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 5 статті 44 Закону № 2735-VI передбачено, що рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Отже, враховуючи, що під час перевірки характеристик продукції, що розповсюджується відповідачем, було встановлено факт розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності на маркуванні та відсутня інформація про адресу та найменування уповноваженого представника на Україні, найменування та адреса виробника продукції, правомірним є застосування до відповідача штрафних санкцій за вказане порушення у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400,00 грн.

У відповідності до частини 5 статті 44 Закону № 2735-VI суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Під час розгляду справи судом не встановлено обставин щодо оскарження відповідачем постанови від 18.07.2013 року №000111, а також доказів сплати визначеної у ній суми штрафних санкцій.

Ці дані в судовому засіданні також підтвердив відповідач та погодився із наявною за ним сумою заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 3400,00 грн.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3400,00 грн. штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 30.01.2014 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст.163 КАС України постанову оформлено та підписано 04.02.2014 року.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_2) на користь державного бюджету м. Сімферопля (код платежу 21081100 на р/р 31112106700002 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558) суму штрафних санкцій у розмірі 3400,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.