Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/5803/13-а

29.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Ілюхіної Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 12.09.13 у справі № 801/5803/13-а

за позовом Фонду комунального майна Ялтинської міської ради (пл. Совєтська, 1, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

про визнання незаконним та скасування висновку, спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008 року Фонд комунального майна Ялтинської міської ради звернувся з позовом до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, уточнивши свої позовні вимоги, просив суд визнати незаконним та скасувати висновок Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища від 19.12.2007р. №2109-50/3, яким відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,20га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованої за адресою: м.Ялта, вул.Річна (у районі ГБК №9).

Постановою окружного адміністративного суду АР Крим від 12.09.2013р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

На зазначене судове рішення від Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі нез'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Фонду комунального майна Ялтинської міської ради виходив з того, що відповідач не довів суду правомірність своїх дій при узгодженні проекту відведення земельної ділянки та при винесенні оскаржуваного Висновку.

З такими доводами суду першої інстанції не може погодитись судова колегія з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Рішенням 7 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради від 27.02.2007 №16 земельна ділянка несільськогосподарського призначення орієнтованою площею 0,20га для будівництва і обслуговування багатоквартирного жилого будинку, яка розташована на вул.Річній (в районі ГБК №9) у м.Ялта, була включена у перелік ділянок, право оренди яких підлягає продажу на конкурсній основі.

Пункт 3.18 Положення «Про Фонд комунального майна Ялтинської міської ради», затвердженого рішенням Ялтинської міської ради №21 від 21.04.2006 року, передбачає повноваження Фонду виступати організатором земельних торгів.

29.03.2007 між позивачем та ТОВ «Кримський регіональний центр з продажу земель» укладено договір на підготовку і проведення земельних торгів. Відповідно до даного договору ТОВ «Кримський регіональний центр з продажу земель» зобов'язується здійснювати за рахунок власних коштів підготовку і проведення земельних торгів з продажу земельних ділянок комунальної власності.

ТОВ «Кримський регіональний центр з продажу земель» у процесі підготовки проекту землеустрою з відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення орієнтованою площею 0,20 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного жилого будинку, яка розташована за адресою: м.Ялта, вул. Річна (в районі ГБК №9), звернулось до Управління екологічної інспекції по Південно-Кримському регіону Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з висновком Управління екологічної інспекції по Південно-Кримському регіону Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища від 19.12.2007 №2109-50/3 відмовлено в узгодженні проекту відводу земельної ділянки з мотивів недотримання статей 60, 61 Земельного кодексу України та статей 88, 89 Водного кодексу України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено розташування земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги, оскільки прибережна захисна смуга уздовж урізу води річки Водопадна (м.Ялта) у натурі не виносилася.

Суд посилається на те, що існує лише проект створення водоохоронних зон прибережних захисних смуг упродовж малих рік і водойм на території м.Ялта.

Суд першої інстанції також посилається на Висновки експертизи від 30.07.2009р. №57, з урахуванням довідки Кримського басейнового управління водних ресурсів №1554-07, що спірна земельна ділянка не знаходиться у прибережній захисній смузі р.Водопадна (Учан-Су).

Додатково, суд першої інстанції в обґрунтування судового рішення посилається на лист Головного управління містобудування, архітектури та регіонального розвитку Ялтинської міської ради від 11.06.2013р. №01.1-01/2768 згідно з яким проект землеустрою по встановленню прибережної захисної смуги р.Учан-Су розроблений та знаходиться на затвердженні у Ялтинської міської раді. Згідно з даним проектом земельна ділянка за адресою: м.Ялта, вул.Річна, в районі будинку №9 розташована за межами встановленої прибережній захисній смузі р.Учан-Су та на лист Управління Державного агентства земельних ресурсів у м.Ялта АР Крим від липня 2013р. №2094-2/10-25-4 згідно з яким, спірна земельна ділянка за формою 6-зем числиться на обліку: рядок 12.3 (шифр 96) «Землі, не передані у власність, не надані в користування в межах населених пунктів».

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 60 Земельного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 88 Водного кодексу України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів.

Згідно зі статтею 61 земельного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Виходячи зі змісту наведених норм, наявність прибережної захисної смуги навколо малих річок, як і їх розмір - 25 метрів, прямо встановлені законом.

В матеріалах справи міститься висновок експерта №57 від 30.09.2009р. зі змісту якого вбачається, що експертиза була проведена методом огляду на місцевості та методом аналізу наданих документів (том2, арк..с. 15).

Судова колегія зазначає, що за результатами дослідження спірної земельної ділянки площею 0,2000га на місцевості експертом встановлено, що мінімальна відстань вказаної земельної ділянки від урізу р.Водопадна складає 14,80 метрів (том 2, арк.с.15).

Разом з тим експерт, при застосуванні методу аналізу наданих йому документів, з урахуванням довідки Кримського басейнового управління водних ресурсів №1554-07, дійшов до висновку, що спірна земельна ділянка не знаходиться у прибережній захисній смузі р.Водопадна.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла до висновку про те, що метод огляду земельної ділянки на місцевості, із застосуванням відповідних замірів є достовірним та безперечно свідчить про те, що земельна ділянка знаходиться на відстані 14,80 метрів від урізу р.Водопадна, тобто у межах прибережної захисної смуги, тому, відповідачем правомірно відмовлено позивачу в узгодженні проекту відведення земельної ділянки.

Листи Головного управління містобудування, архітектури та регіонального розвитку Ялтинської міської ради від 11.06.2013р. №01.1-01/2768 та Управління Державного агентства земельних ресурсів у м.Ялта АР Крим від липня 2013р. №2094-2/10-25-4, на яки посилався суд першої інстанції як на одну із підстав для задоволення позову, на думку судової колегії носять інформаційний, а не доказовий характер. Крім того, вони не спростовують відомості, що містяться в описової частині висновку експерта щодо фактичного розташування спірної земельної ділянки.

Вивчивши наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення, що призвело до прийняття помилкового рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1ст.198, п.1, п.4 ч.1ст.202, ч.2ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища - задовольнити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 12.09.13 у справі № 801/5803/13-а - скасувати.

3.Прийняти по справі нове рішення.

"У задоволенні адміністративного позову Фонду комунального майна Ялтинської міської ради відмовити."

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова