Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 121/8492/13-а

29.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Леонов А.А. ) від 21.10.13 у справі №121/8492/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Ялтинської міської ради (пл. Радянська 1, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення порядку розгляду клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки без погодження позивача, орієнтованою площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва у межах міста Ялта, Автономної Республіки Крим, зобов'язання Ялтинську міську раду Автономної Республіки Крим винести на засідання найближчої сесії клопотання ОСОБА_2 про виділення та передачу їй у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у межах міста Ялта, Автономної Республіки Крим, орієнтованою площею 0,10 га без погодження у порядку та строки встановлені чинним законодавством із наданням мотивованої відповіді за результатами розгляду клопотання.

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2013 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Ялтинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі нез'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належним чином розглянуто клопотання ОСОБА_2 про надання безоплатно у власність земельної ділянки без погодження, орієнтованою площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва у межах міста Ялта, Автономної Республіки Крим, за результатами розгляду якого прийнято вмотивоване рішення.

Із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково, оскільки вони не в повній мірі відповідають нормам матеріального та процесуального права та вбачає за доцільне зазначити про таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельним кодексом України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, дотримання якого є обов'язковою складовою реалізації права на одержання земельної ділянки державної або комунальної власності безоплатно у власність.

Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла під час прийняття оскаржуваного позивачем рішення суб'єкта владних повноважень, передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Обов'язковим є зазначення в клопотанні цільового призначення земельної ділянки, яка планується до відведення, її орієнтованого розміру, а також до клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у порядку ст. 118 Земельного Кодексу України, звернувся до Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим із заявою про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтованою площею до 0,10 га в межах міста Ялта, Автономна Республіка Крим, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, крім того ОСОБА_2 просить відповідача визначити та відвести земельну ділянку без її погодження.

Рішенням 32-ої сесії 6-го скликання Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим від 26.06.2013 №181 відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва в межах міста Ялта, Автономна Республіка Крим, у зв'язку із відсутністю інформації про землі державної та комунальної власності, не переданих в користування, які можуть бути використанні під забудову.

Відтак суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем було належним чином розглянуто клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, з дотриманням порядку, встановленого чинним законодавством.

Проте судом першої інстанції помилково не враховано приписи ст. 118 Земельного кодексу України, яким відповідній раді надано місячний строк для розгляду клопотання та прийняття вмотивованого рішення.

Згідно матеріалів справи з відповідним клопотанням позивач звернувся до Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим у квітні 2013 року, проте клопотання розглянуто міською радою лише 26.06.2013 та прийнято рішення про відмову у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта вданих повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної та юридичної особи, що мало місце в даному випадку.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності органу місцевого самоврядування підлягають задоволенню, оскільки порушення органом місцевого самоврядування місячного строку розгляду клопотання порушує права позивача та охоронювані законом інтереси в отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Земельним кодексом України до повноважень сільських, селищних, міських рад віднесена передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до норм чинного законодавства та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідним радам надано право в межах повноважень приймати нормативні та інші акти у формі рішень, зокрема, й щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою та надання земельних ділянок у приватну власність.

Враховуючи наявність підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, передбачених ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, оскільки позивачем не надано графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, Ялтинська міська рада своїм рішенням відмовила у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сельських, селищних, міських рад.

Відповідно до ч.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законом України визнаються незаконними в судовому порядку.

Зокрема підставами для визнання акту органу місцевого самоврядування незаконним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку із його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

За таких обставин, Ялтинська міська рада Автономної Республіки Крим не вийшла за межі наданих ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення про відмову у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельною належним чином вмотивовано, прийнято на пленарному засіданні міської ради, а тому порушення відповідачем ст. 19 Конституції України відсутні.

Оскільки Ялтинською міською радою Автономної Республіки Крим дотримано порядок прийняття рішення, рішення за результатами розгляду клопотання прийнято на законних підставах та обґрунтовано, у колегії суддів відсутні підстави для задоволення адміністративного позову в частині зобов'язання відповідача винести на найближче засідання сесії клопотання про надання безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки без її погодження, орієнтованою площею до 0,10 га в межах міста Ялта, Автономна Республіка Крим, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва та надання мотивованої відповіді за результатами розгляду.

Так, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотання у місячний строк.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, є істотними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

З огляду на визначене, колегія суддів дійшла висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи при ухваленні рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, допущення порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1ст.198, п.1, п.4 ч.1ст.202, ч.2ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

2.Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Леонов А.А. ) від 21.10.13 у справі №121/8492/13-а - скасувати.

3.Прийняти по справі нове рішення.

"Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим щодо не розгляду у встановлений законом строк клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею до 0,10 га в межах міста Ялта, Автономна Республіка Крим, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва.

В іншій частині в позові відмовити."

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова