Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 124/10578/13-а

29.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Ілюхіної Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Іванов С.С.) від 11.12.13 у справі № 124/10578/13-а (2а-124/257/13)

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95013)

третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

про зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про зобов'язання провести перерахунок пенсії.

Постановою Центрального районного суду міста Сімферополя від 11.12.2013 адміністративний позов задоволено: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим здійснити з 11.09.2013 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_2 з урахуванням відомостей, що містяться в довідці про заробітну плату від 11.09.2013 №49 за період роботи у Відкритому акціонерному товаристві "Кримське зональне агентство повітряних сполучень" з жовтня 1994 року по травень 1998 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 68,82 грн.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Центрального районного суду міста Сімферополя від 11.12.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі нез'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті для розрахунку пенсії довідки про заробітну плату від 11.09.2013 №49, а тому наявні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачу.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 призначено пенсію за віком з 11.09.2013.

В листі Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17.10.2013 №267/К08 повідомляється, що надана позивачем довідка про заробітну плату від 11.09.2013 №49 не може бути підставою для здійснення перерахунку пенсії, оскільки не відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим від 06.11.2013 №2065/к-11, підстав для перерахунку пенсії позивачу також не знайдено, оскільки довідка про заробітну плату від 11.09.2013 №49 видана приватною особою, яка не є правонаступником ВАТ «КримЗАПС», а також не є архівною установою.

Приписами ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Відповідач в апеляційній скарзі наголошує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не є архівною установою, заснованою в установленому законом порядку, оскільки згідно відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців третя особа не має відповідного виду діяльності, не є правонаступником юридичної особи - роботодавця, що припинилася, а укладення будь-яких правочинів щодо зберігання документів, не наділяє третю особу повноваженнями на видачу довідок про заробітну плату для призначення пенсії.

Проте зазначене твердження відповідача, судова колегія визнає безпідставними, такими, що спростовуються матеріалами справи та вбачає за доцільне зазначити про наступне.

Статтею 22 Закону України «Про національний архівний фонд та архівні установи» закріплено, що архівні установи можуть засновуватися на будь-якій формі власності, засновниками архівних установ можуть бути державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Архіві установи, засновані фізичними особами та/або юридичними особами приватного права в установленому законом порядку, мають право зберігати архівні документи, що не належить державі або територіальній громаді.

В даному випадку строк зберігання архівних документів у зазначених архівних установах визначаються договором, укладеним засновником з власником документів або уповноваженою власником особою, з урахуванням мінімальних строків зберігання документів, визначених відповідно до законодавства.

Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься в матеріалах справи, одним із видів діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 належить «функціонування бібліотек і архівів» (код КВЕД 91.01) (арк.с.51).

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2009 у справі №2-19/518-2009 ВАТ «Кримське Зональне Агентство Повітряних Сполучень» визнано банкрутом, призначено ліквідатором ВАТ «КримЗАСП» голову ліквідаційної комісії ОСОБА_3 (арк.с.10).

16.09.2009 між ВАТ «КримЗАСП» (поклажодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (зберігач), у відповідності до вимог глави 66 Цивільного кодексу України, укладено договір архівного зберігання.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишено той факт, що пунктом 2.1.7 договору архівного зберігання, передбачено обов'язок Зберігача забезпечувати відповідні особливі умови зберігання майна, видавати довідки по заробітній платі по запитах колишніх працівників та компетентних органів.

Дійсно, хоча третя особа не є ані керівником (головою ліквідаційної комісії, ліквідатором) ВАТ «КримЗАСП», ані правонаступником зазначеної юридичної особи, але, відповідно до норм чинного законодавства, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 здійснює архівне зберігання та має право видавати довідки про заробітну плату.

Крім того, п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, встановлено, що у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача підстав для неприйняття довідки про заробітну плату від 11.09.2013 №49 за час роботи в ВАТ «КримЗАПС» за період роботи з жовтня 1994 року по травень 1998 року та відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача з урахування довідки від 11.09.2013 №49 з дати надання довідки.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2.Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Іванов С.С.) від 11.12.13 у справі № 124/10578/13-а (2а-124/257/13) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про зобов'язання провести перерахунок пенсії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова