У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 4 грудня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1. та засудженого ОСОБА_2на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від              10 квітня 2008 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця

м. Нижневартовська Тюменської області РФ,

судимого 17 серпня 2006 року за ч. 1 ст. 309 КК України

на 1 рік позбавлення волі, звільненого з випробуванням

на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно визначено 5 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області від 24 червня 2008 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_2визнано винним у тому, що він 5 квітня 2007 року біля магазину «Лідер» у м. Радомишлі незаконно збув ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс  (маріхуану) у висушеному стані вагою 1,6 г.

Крім того, він 10 жовтня 2007 року на смітнику знайшов 8 головок сухого маку, виготовив із них особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований вагою 1,89 г, який незаконно зберігав при собі без мети збуту до вилучення 11 жовтня 2007 року працівниками міліції.

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту й однобічність досудового та судового слідства. Стверджують, що винуватість ОСОБА_2матеріалами справи не доведена, справу фальсифіковано, на досудовому слідстві на нього здійснювався тиск, свідки давали неправдиві показання. Зазначають, що у справі порушено його право на захист під час затримання, допитах, розслідуванні. Просять скасувати судові рішення й направити справу на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у їх задоволенні слід відмовити.

З матеріалів справи убачається, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинів ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів і є правильним.

Цей висновок суду підтверджується його власними показання на досудовому слідстві, у яких він визнав вину у збуті наркотичного засобу, а також показаннями свідківОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.,           ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., даними, що містяться у протоколах огляду та вилучення, огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, висновками експерта, хімічної експертизи, речовими доказами та іншими матеріалами справи.  

Зазначені докази узгоджуються між собою та іншими доказами у справі. Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, не встановлено.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_2за ч. 2 ст. 309,            ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковано правильно.

Даних, які б свідчили, що у справі щодо ОСОБА_2неправильно застосовано кримінальний закон, не встановлено.

Вивченням матеріалів справи не виявлено істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнули б скасування чи зміну постановлених у справі судових рішень.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Усі наведені засудженим ОСОБА_2 в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційних скарг, зокрема, щодо порушення на досудовому слідстві його права на захист, належним чином перевірено й спростовано.

Питання щодо застосування до ОСОБА_2недозволених методів ведення слідства перевірялось судами та не знайшло свого підтвердження.

Покарання ОСОБА_2 призначено згідно з вимогами ст. 65 КК  України та є необхідним й достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів.

Отже, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для призначення справи щодо ОСОБА_2до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

                                               у х в а л и л а :

у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_2та захисника ОСОБА_1. відмовити.

      С у д д і :

Г.В. Канигіна                   М.Ю. Лавренюк                         М.А. Мороз