У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який затвердив обвинувальний висновок та касаційною скаргою  засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Миколаївської області від 15 вересня 2008 року, яким засуджено:

                                               ОСОБА_1,

                                               ІНФОРМАЦІЯ_1,

судимого 30.09.1992 року за ч. 1 ст. 222 КК

України (в редакції 1960 року) на 4 роки

10 місяців позбавлення волі, звільненого 3.03.1997 року за відбуттям покарання,

за п. п. «а», «і» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) на тринадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

         ОСОБА_1 засуджений за умисне вбивство ОСОБА_2 за наступних обставин.

16 червня 1998 року близько 23 години ОСОБА_1,ОСОБА_2 і ОСОБА_3. в будинку останнього по АДРЕСА_1 розпивали алкогольні напої. МіжОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла бійка на ґрунті того, що Коцуба вимагав у ОСОБА_2повернути борг за викрадені останнім товари зі складу. Через деякий час, залишившись наодинці з ОСОБА_3, ОСОБА_1 запропонував йому вчинити вбивство ОСОБА_2, пообіцявши за це простити ОСОБА_3 борг, на що ОСОБА_3. погодився. Приблизно в

23 годиниОСОБА_2став збиратися додому, а ОСОБА_3. та

ОСОБА_1 пішли його проводжати. Проходячи через територію підсобного господарства заводу ім. «61 Коммунара», ОСОБА_1 знову почав вимагати від ОСОБА_2 повернення викраденого майна та бити його. КолиОСОБА_2упав і втратив свідомість, ОСОБА_1 передав

ОСОБА_3 кухонний ніж, який приніс із собою та показав яким способом він повинен вбити ОСОБА_2 згідно попередньої домовленості.

ОСОБА_3., діючи за попередньою змовою зОСОБА_1, з корисливих мотивів, розраховуючи уникнути повернення боргу, ножем, переданим йомуОСОБА_1, убив ОСОБА_2, а потім разом зОСОБА_1 труп потерпілого скинули в колодязь для відходів.

Вироком Миколаївського обласного суду від 17 березня 1999 року ОСОБА_3. за вчинене вбивство ОСОБА_2 засуджений за п. п. «а», «і» ст. 93 КК України (1960 року) на тринадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою судової колегії з кримінальних справ Верховного Суду України від 20 травня 1999 року призначене ОСОБА_3 покарання пом'якшене до одинадцяти років позбавлення волі.

У касаційному поданні прокурор просить вирок змінити, виключити рішення суду про визнання ОСОБА_1 винним за п. «а» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) та призначення йому додаткової міри покарання - конфіскації майна, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство ОСОБА_2 не з корисливих мотивів, а із помсти, яка виникла на ґрунті неприязних стосунків.

Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі та доповненні до неї просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу закрити, посилаючись на те, що він не брав участі у вбивстві потерпілого, не пропонував

ОСОБА_3 вчинити вбивство і не був  на місці вчинення злочину. Вважає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, суперечності в показаннях свідків не усунуті, а призначене йому покарання є суворим і необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про підтримку касаційного подання і відмову в задоволенні касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання й касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, а касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

З показань засудженого ОСОБА_1 у судовому засіданні видно, що

16 червня 1998 року він, разом з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та іншими в будинку ОСОБА_3 розпивали алкогольні напої. Між ним і ОСОБА_2 виникла сварка із-за того, що останній не повертав йому викрадені гроші і ОСОБА_1 ударив ОСОБА_2 Через деякий часОСОБА_2пішов додому, а ОСОБА_3. його проводжав, більше він ОСОБА_2 не бачив.

ОСОБА_3. в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_1 запропонував йому разом убити ОСОБА_2 і за це пообіцяв простити борг за викрадене майно. Коли вони проходили через територію підсобного господарства, міжОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла бійка. Від ударів ОСОБА_1 потерпілий впав на землю і втратив свідомість.

ОСОБА_1 передав йому кухонний ніж і показав як необхідно вбити ОСОБА_2 Він взяв ніж та завдав ним удар потерпілому, а потім разом ізОСОБА_1 труп потерпілого скинули в колодязь.

Зазначені показання узгоджуються з іншими доказами, які викладені у вироку, зокрема, даними, що містяться в протоколі огляду місця події, де було виявлено труп потерпілого, а також актом судово-медичної експертизи та показаннями судово-медичного експерта.

Докази, які були досліджені в судовому засіданні, давали суду підстави дійти висновку про те, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з

ОСОБА_3 вчинили умисне вбивство потерпілого ОСОБА_2

Доводи, аналогічні викладеним у касаційній скарзі засудженого

ОСОБА_1 про те, що він не брав участі  у вбивстві і не був на місці вчинення злочину, перевірялися в засіданні суду першої інстанції й обґрунтовано визнані безпідставними. Висновки суду підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а показання свідків не містять істотних суперечностей, як на це посилається засуджений.

Разом із тим із вироку необхідно виключити рішення суду про визнання ОСОБА_1 винним за п. «а» ст. 93 КК України (1960 року), оскільки в судовому засіданні було встановлено, що він вчинив умисне вбивство ОСОБА_2 не з корисливих мотивів, а на ґрунті неприязних стосунків, які виникли із-за того, що потерпілий не повертавОСОБА_1борг.

При призначенні покарання судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, які обтяжують покарання.

Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і підстав для його пом'якшення не встановлено.

Під час проведення досудового слідства та судового розгляду справи, вимоги норм КПК України було дотримано.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання прокурора задовольнити, а касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення.

Вирок апеляційного суду Миколаївської області від 15 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити рішення суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого п. «а» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) та призначення додаткового покарання - конфіскації майна.

У решті вирок залишити без зміни.

СУДДІ:

 Лавренюк М.Ю.                   Канигіна Г.В.                      Мороз М.А.