РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/388/14-ц Номер провадження 2/123/806/2014

31.01.2014 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді Долгополова А.М.

секретаря Лідовської Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначенні способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею

в с т а н о в и в:

у січні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначенні способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.08.2008 року розірвав шлюб з відповідачкою. Від спільного шлюбу мають неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розлучення діти залишились з відповідачкою. Починаючи з 06.09.2013 року старший син ОСОБА_3 мешкає разом з ним. В даний час відповідачка усіма способами перешкоджає його спілкуванню з молодшим сином ОСОБА_4, зокрема, коли він телефонує та бажає спілкуватися з сином, відповідачка у грубій формі відмовляє у цьому. Кожен його прихід до сина супроводжується лайкою. Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя від 12.12.2013 року №14 йому було визначено спосіб прийняття участі у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 згідно наступного розпорядку: понеділок або середа з 16-00 до 18-00 години, щонеділі з 16- п'ятниці до 18-00 суботи без присутності матері. Однак зазначене рішення відповідачка не виконує, та навпаки, ще агресивніше почала ставитися до нього та старшого сина ОСОБА_3. Також діями відповідачки йому спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, втраті сну, постійних головних болях і болях в серці, неможливості спокійно працювати та жити, яку він оцінює у 3000 грн. На підставі викладеного просив суд:

1. Зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

2. Визначити способи його участі у спілкуванні та вихованні дитини: систематичні побачення з сином без присутності матері:

- кожного понеділка і середи з 16-00 до 18-00 годин,

- щотижня з 16-00 п'ятниці до 18-00 суботи,

- місяць спільного відпочинку у літній час за попередньою домовленістю з матір'ю дитини про місце і час відпочинку,

- два тижні спільного відпочинку з дитиною у літній час за попередньою домовленістю з матір'ю дитини про місце і час відпочинку,

- періодично забирати ОСОБА_4 зі школи за попередньою домовленістю з матір'ю дитини,

- вільне спілкування в день народження сина з 12-00 до 16-00 години.

3. Стягнути з відповідачки на його користь моральну шкоду в сумі 3000 грн.

4. Стягнути з відповідачки на його користь понесені судові витрати.

В ході судового засідання позивач та його представник ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на його задоволенні по мотивах, викладених у позовній заяві та описаним вище, а також пояснили, що позивач мешкає у трикімнатній квартирі, в якій в одній кімнаті проживає бабуся, у другій - він з дружиною, а старший син ОСОБА_3 - в третій кімнаті. Відповідачка постійно вчиняє сварки, не дає можливості бачитися з сином, що порушує його інтереси. На даний час у нього є нова дружина, яка також мешкає з ним, тому він зможе забезпечити належні умови для дитини під час його знаходження у нього вдома. Він планує спілкуватися з сином у відведений час, а в ніч з п'ятниці на суботу молодший син ночуватиме на одному ліжку зі старшим братом.

Відповідачка та її представник ОСОБА_8 заперечували проти задоволенні позовних вимог по мотивах того, що позивач настроює дітей проти неї. Старший син ОСОБА_3 весь час мешкав разом з нею, був відмінником у школі, а коли з вересня 2013 року став проживати разом з позивачем, майже не спілкується з нею, грубо себе поводить з нею, та не встигає у навчанні. Така його поведінка прямо пов'язана з тим, що старший син мешкає з позивачем, тому вона об'єктивно вважає, що спілкування позивача з молодшим сином також негативно вплине на нього і він віддалятиметься від матері. Більш того, позивач мешкає у квартирі разом з бабусею, якій 75 років, старшим сином ОСОБА_3, та у нього є інша дружина, тому дитині буде некомфортно разом з позивачем і його житлові умови не дозволяють дитині залишатися з ним на ніч. Вона самостійно займається вихованням дітей, позивач не надавав матеріальної допомоги. Переслідуючи свої корисливі інтереси з метою здійснення тиску на відповідачку, позивач забрав старшого сина до себе та настроює його проти матері. На даний час позивач здійснює заходи психологічного тиску на молодшого сина, оскільки раніше він не приймав ніякої участі у житті дітей, а на даний час часто приходить до молодшого сина у школу, приносить йому подарунки та говорить йому, що незабаром його матір не буде перешкоджати ОСОБА_4 бути з батьком. Після таких зустрічей дитина часто плаче. Більш того, ОСОБА_1 не є кровним батьком дитини та їй незрозумілі мотиви зустрічей позивача з дитиною. На даний час справжнім батьком ОСОБА_4 поданий позов до суду про визнання батьківства. Таким чином, підстав для задоволення позову немає.

В ході судового розгляду були заслухані пояснення старшого сина ОСОБА_3, який зазначив, що до вересня 2013 року він проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3, після чого переїхав до свого батька. З матір'ю йому не подобалося, оскільки вона постійно чинила сварки та кричала на нього. З батьком йому краще, також він бажає бачити свого брата ОСОБА_4, оскільки кохає його. У квартирі батька він мешкає разом з батьком у великій кімнаті, в одній з кімнат мешкає бабуся, а в третій у них майстерня.

Представник третьої особи, будучі належним чином сповіщеним про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю. Відповідно до ст.169 ЦПК України справа розглянута за відсутності третьої особи, сповіщеної належним чином, згідно її заяви про це.

Вислухавши сторони, їх представників, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Як встановлено судом між сторонами склалися правовідносини, що витікають з особистих немайнових прав батьків на участь у вихованні дитини, що регулюються Сімейним кодексом України.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 30.08.2013 року укладений шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 (а.с.7).

12.08.2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2. (а.с.5).

Сторони мають двох дітей від шлюбу.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3. (а.с.6).

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, матір'ю записана ОСОБА_2, батьком - ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4. (а.с.6).

Згідно довідки з ЖЕО у квартирі АДРЕСА_1 мешкають ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.8).

Рішенням Виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя від 27.01.2014 року №12 визначені наступні способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2: понеділок чи середа з 16-00 годин до 18-00 годин, щотижнево з 16-00 годин п'ятниці до 18-00 годин суботи без присутності матері. (а.с.21).

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачає, що у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, приймаються вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергове значення приділяється найліпшому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (чч. 1, 2 ст. 159 СК України).

Відповідно до чч.4,5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У матеріалах справи міститься висновок виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя, яким встановлені способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4, а саме: понеділок чи середа з 16-00 годин до 18-00 годин, щотижнево з 16-00 годин п'ятниці до 18-00 годин суботи без присутності матері.

На думку суду, встановлений спосіб відповідатиме правам та інтересам дитини, оскільки при визначенні часу спілкування з дитиною, Виконавчим комітетом Київської районної ради м. Сімферополя перевірені умови проживання як матері, так і батька дитини, та встановлені інші суттєві обставини, у зв'язку із чим суд погоджується з часом спілкування, визначеним у висновку - кожного понеділка або середи з 16-00 до 18-00 години.

Разом з тим, суд не погоджується із запропонованим часом спілкування щотижнево з 16-00 годин п'ятниці до 18-00 годин суботи, оскільки за даним графіком дитина має знаходитися у батька у нічний час. В ході розгляду справи встановлено, що умови проживання позивача не сприяють тому, щоб дитина залишалася у його квартирі у нічний час, оскільки позивач мешкає у трикімнатній квартирі, в одній кімнаті мешкає він зі старшим сином, в другій кімнаті проживає бабуся похилого віку, а третя кімната зайнята під майстерню. Крім того, у позивача є дружина, яка також знаходиться в даній квартирі. Таким чином, перебування дитини разом з позивачем з 16-00 годин п'ятниці до 18-00 годин суботи, спричинить певні незручності як позивачу, так і дитині.

Вимоги позивача в частині встановлення часу для спілкування: місяць та два тижні спільного відпочинку у літній період за попередньою домовленістю з матір'ю про час та місце відпочинку, періодично забирати ОСОБА_4 зі школи за попередньою домовленістю з матір'ю, а також в частині вільного спілкування з дитиною в день народження сина з 12-00 до 16-00 години, не підлягають задоволенню, так як за своїм змістом є неконкретними. Більш того, дані вимоги передбачають попередню домовленість з відповідачкою, а враховуючи суто неприязнені стосунки між сторонами та позицію відповідачки, яка взагалі заперечує проти спілкування батька з дитиною, такий час спілкування негативно відобразиться на психіці дитини та призведе до виникнення додаткових конфліктів між сторонами.

На думку суду, право позивача на спілкування з сином ОСОБА_4, в достатній мірі буде реалізовано при визначенні часу для спілкування кожного понеділка або середи з 16-00 до 18-00 години, та кожної суботи з 10-00 до 18-00 години, в денний та вечірній час.

Зі змісту запропонованого способу участі батька у вихованні дитини вбачається, що дитина буде мати можливість бачити батька два рази на тиждень, що на думку суду є достатнім як для батька, так і для дитини.

Встановлюючи час спілкування ОСОБА_1 з дитиною, суд вважає необхідним визначити час спілкування, вказавши, що спілкування відбуватиметься без присутності матері, зважаючи на характер взаємовідносин між сторонами, постійні сварки, неприязні стосунки між ними, тому зустрічі батька з дитиною у присутності матері можуть негативно впливати на психіку дитини під час таких зустрічей, що в свою чергу не відповідатиме інтересам виховання дитини.

Відповідно до ст.157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

В процесі судового розгляду справи стороною позивача доведено, що відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, зокрема не надає йому можливості бачитися з сином у встановлені органом опіки та піклування години, що не заперечувала в процесі розгляду справи і сторона відповідачки, посилаючись на здійснення психологічного впливу на дітей. Таким чином, вимоги щодо зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з дитиною є обґрунтованими та підтвердженими зібраними в ході розгляду справи достовірними доказами.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачки проти позову, оскільки здійснення психологічного впливу на дітей з боку позивача не є підставою для обмеження його в участі у вихованні дитини та здійснення його батьківських прав, закріплених та гарантованих законодавством.

Заперечення відповідачки в частині того, що позивач не є кровним батьком малолітнього ОСОБА_4, не приймаються в рамках заявлених позовних вимог, оскільки дитина народилася у зареєстрованому шлюбі, батьком записаний саме позивач, отже на нього розповсюджуються права та обов'язки батька згідно норм Сімейного кодексу України. Разом з тим, батьківство іншої особи не доведено у встановленому законом порядку, у зв'язку із чим зазначені ствердження визнаються судом необґрунтованими.

Вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд вважає, що моральні страждання, про які стверджує позивач, достатнім чином компенсуються майже у повному обсязі задоволеними позовними вимогами та є достатньою сатисфакцією для їх задоволення, у зв'язку із чим в даній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд вважає, що визначений графік спілкування батька з дитиною ОСОБА_1 відповідатиме інтересам сторін та дитини.

Таким чином, в ході судового розгляду стороною позивача доведено, що відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні його з сином та не виконує рішення органу опіки та піклування про участь батька у вихованні, тим самим обмежує його немайнове право батька на участь у вихованні дитини. Також стороною позивача наведено достатньо обґрунтувань визначення періоду часу спілкування з дитиною: кожного понеділка або середи з 16-00 до 18-00 години, кожної суботи з 10-00 до 18-00 години, у зв'язку із чим позовні вимоги задовольняються судом у частині, наведеної у даному рішенні.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідачки відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку: 243,6 грн / 7 х 2 = 69,6 грн.

На підставі ст.19,157,158,159 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, керуючись ст. ст.10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визначити години зустрічі ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, без присутності матері:

- кожного понеділка або середи з 16-00 до 18-00 години,

- кожної суботи з 10-00 до 18-00 години.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 69,6 (шістдесят дев'ять) грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Сімферополя.

Суддя Долгополов А. М.