24.01.2014

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/1349/13 р. Головуючий

У 1 інстанції Завгородня Л.М.

Доповідач апеляційної

інстанції Клочко В.П.

Категорія 57

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Клочка В.П.,

суддів - Козуб О.В., Саліхова В.В.,

при секретарі: - Малаховій Н.В.,

за участю - позивача ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі заяву ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про примусове виконання обов`язку,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 07 грудня 2012 року позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_6 виконати обов`язки за договором №4/411,429 від 10.11.2007 року, а саме: передати ОСОБА_4 приміщення загальною площею 47,38 кв.м.. вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду м.Севастополя від 22 липня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено. Заочне рішення скасовано та ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про примусове виконання обов`язку відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13 листопада 2013 року рішення Апеляційного суду м.Севастополя від 22 липня 2013 року залишено без змін.

У серпні 2013 року відповідачка ОСОБА_6 звернулася до Апеляційного суду м.Севастополя з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій вточнивши свої вимоги, просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 168.35 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6882,60 грн., а всього 7050,95 грн.

Вимоги мотивовані тим, що у порушення ст..88 ЦПК України, судом при ухваленні рішення не було вирішене питання про відшкодування понесениз нею судових витрат.

Колегія суддів, заслухавши пояснення з`явившихся сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що при ухваленні рішення 22 липня 2013 року судом апеляційної інстанції питання про судові витрати вирішено не було.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.79 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою було сплачено судовий збір за подачу заяви про перегляд заочного рішення у розмірі 114,7 грн. (а.с.50) та судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 53,65 грн (а.с.88).

Оскільки апеляційним судом рішення по справі ухвалено на користь відповідачки, то понесені нею витрати в сумі 168,35 грн .(114,7+53,65) підлягають стягненню на її користь з позивача ОСОБА_4 (ч.1 ст.88 ЦПК України).

Враховуючи, що питання щодо стягнення витрат по сплаті судового збору судом під час ухвалення рішення не вирішувалось, а тому воно підлягає вирішенню шляхом ухвалення додаткового рішення суду.

Заява у частині стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

З документів доданих відповідачкою до заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що ОСОБА_7 діяла на підставі договору про надання послуг від 08 січня 2013 року. З квитанцій,наданих відповідачкою, вбачається, що нею були сплачені послуги СПД ОСОБА_7

Відповідачкою до суду не було надано жодних документів, які б свідчили про те, що її представник - ОСОБА_7 за законом має право на надання правової допомоги.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що усі документи, на які посилається відповідачка обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, були надані після розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції. Відповідні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу відповідачкою не заявлялося. У матеріалах справи під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції були відсутні жодні документи щодо сплати відповідачем витрат на правову допомогу.

На підставі наведеного, керуючись п.4 ч.1 ст.220, ст.314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Заяву ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 витрати по оплаті судового збору у розмірі 168 грн.35 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий: В.П. Клочко

Судді: О.В. Козуб

В.В. Саліхов