Справа № 101/4180/13-ц

У Х В А Л А

03 лютого 2014 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складу головуючого судді Ізотенко Д.О., при секретарі Баєвій Т.В., розглянувши у відритому судовому засіданні у м. Алушті заяву Начальника Відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції АР Крим про визнання мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по цивільній справі № 101/4180/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення подвійної суми завдатку,

ВСТАНОВИВ:

Начальником Відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції АР Крим направлено до суду заяву про визнання мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по цивільній справі № 101/4180/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення подвійної суми завдатку.

Заява вмотивована тим, що у відділ державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції 25.12.2013 року надійшла мирова угода, укладена сторонами в процесі виконання рішення Алуштинського міського суду у справі № 101/4180/13-ц, яке набрало законної сили 22.10.2013 року.

Керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ЦПК України, начальник ВДВС Алуштинського МУЮ направив до Алуштинського міського суду мирову угоду між стягувачем та боржником для вирішення питання про її визнання.

В судовому засіданні стягувач ОСОБА_2 та боржник ОСОБА_1 в повному обсязі підтримали укладену між сторонами мирову угоду, просили визнати її судом. З наслідками закриття провадження сторони ознайомленні. Заява підписана добровільно та за згодою сторін.

На запитання суду стягував зазначила, що у мировій угоді вказана сума боргу у 191108 гривень, оскільки решту суму боргу ОСОБА_1 повернув їй добровільно.

ОСОБА_1 на запитання суду пояснив, що йому належить 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, на підставі Свідоцтва про право особистої власності на квартиру від 07 вересня 1993 року, розпорядження №1593, які на момент розгляду справи в суді нікому іншому не продані, не подаровані, не заставлені, в спорі та під забороною (арештом) не перебувають, а також прав щодо них у третіх осіб немає.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи 101/4180/13-ц, мирову угоду, суд приходить до висновку, що заява про затвердження мирової угоди підлягає задоволенню.

Згідно рішення Алуштинського міського суду від 26 вересня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 подвійну суму завдатку у розмірі 360000 (триста шістдесят тисяч) гривень та збитки на суму 11108 (одинадцять тисяч сто вісім) гривень, а разом 371108 (триста сімдесят одну тисячу сто вісім) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня.

03 грудня 2013 року Алуштинським міським судом видано виконавчий лист по справі № 101/4180/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення подвійної суми завдатку (а.с.71).

25 грудня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали до ВДВС Алуштинського МУЮ заяву про укладення мирової угоди (а.с.67-68).

За умовами мирової угоди сторони просять:

1) Постановити ухвалу про визнання мирової угоди між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 18.12.2013 р., яким боржник ОСОБА_1, в рахунок повного погашення боргу, передає власне майно, яке складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , що належить боржнику на підставі Свідоцтва про право особистої власності на квартиру від 07 вересня 1993 року, розпорядження №1593, а стягувач ОСОБА_2 приймає дане майно боржника ОСОБА_1, в рахунок повного погашення заборгованості за виконавчим листом № 101/4180/13-ц від 03.12.2013 року.

2) У разі визнання судом мирової угоди законною, визнати за стягувачем ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1.

3) затвердити мирову угоду між боржником ОСОБА_1 і стягувачем ОСОБА_2, яка необхідна для закінчення виконавчого провадження у ВДВС Алуштинського управління Мін'юсту АР Крим.

Відповідно з ч.1 ст. 372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання.

Відповідно до свідоцтва про право приватної власності на квартиру від 07 вересня 1993 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.2, 72).

Судом встановлено, що мирова угода, укладена сторонами, не суперечить вищевикладеним вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах сторін, отже відсутні підстави для її відхилення.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 372 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати та затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за умовами якої:

1) боржник ОСОБА_1, в рахунок повного погашення боргу, передає власне майно, яке складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, що належить боржнику на підставі Свідоцтва про право особистої власності на квартиру від 07 вересня 1993 року, розпорядження №1593, а стягувач ОСОБА_2 приймає дане майно боржника ОСОБА_1, в рахунок повного погашення заборгованості за виконавчим листом № 101/4180/13-ц від 03.12.2013 року.

2) за стягувачем ОСОБА_2 визнається право власності на 1/2 частки квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Алуштинського

міського суду Д.О. Ізотенко