ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2014 року Справа № 876/15701/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії :
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Ільчишин Н.В., Довгополова О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
30 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі (далі-Управління) щодо відмови у призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку та зобов'язати відповідача призначити пенсію із зниженням пенсійного віку з 12.05.2013р. відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що надавши документи на підтвердження постійного перебування (проживання чи роботи) в зоні посиленого радіологічного забруднення в період з 26.04.1986р. по 31.12.1992р. (довідку з місця роботи на території радіоактивного забруднення, трудову книжку, посвідчення Категорії 4), відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, право на яку у нього виникло з 12.05.2013р.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 грудня 2013 року позов задоволено частково: визнано неправомірні дії Управління щодо відмови у призначення пенсії із зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 як особі, що постійно працювала на території зони посиленого радіологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язано Управління призначити позивачу пенсію із зниженням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з часу подання заяви з 05.08.2013р. та проводити її нарахування та виплату.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова судом першої інстанції є незаконна, необґрунтована, винесена з порушенням норм матеріального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що враховуючи вимоги ст.19 Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991р. з наступними змінами (далі-Закон №796), п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (Далі-Положення), при зверненні позивача щодо призначення пенсії в порядку ст.55 Закону №796 ним не надано документів для підтвердження постійної роботи чи проживання в зоні посиленого радіологічного контролю у період з 26.04.1986р. по 31.12.1992р., що стало підставою для відмови йому у призначені пенсії. Дана обставина залишена судом поза увагою.
Позивач на адресу суду подав заперечення на апеляційну скаргу та вважав рішення суду першої інстанції законним. Просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження згідно ст.197 КАС України за наявними в ній матеріалами.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у призначені позивачу пенсії є протиправною та відповідно до положень ст.55 Закону №796 на позивача поширюються умови надання пенсії за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступних підстав.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796 або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно ст. 55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій: 2 роки та додатково 1 рік за три роки проживання, роботи, але не більше 5 років для потерпілих від Чорнобильської катастрофи осіб, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.
Пунктом 7 Порядку передбачено, що при призначенні пенсії із застосуванням норм ст.55 Закону №796 до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 05.08.2013р. досягнувши 55 річного віку, на підставі положень ст.55 Закону №796, звернувся до Управління з заявою про призначення пільгової пенсії, як особа, яка постійно відпрацювала в зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 роки. Проте Управління 16.10.2013р. відмовило у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження постійного перебування (проживання чи роботи) в зоні посиленого радіологічного забруднення в період з 26.04.1986р. по 31.12.1992р. не менше чотирьох років.
Відповідно до ч.4 ст.14 Закону №796, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991р. №106 із наступними змінами, затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, згідно з додатком №1. по Тернопільській області Чортківському районі в перелік включені сім населених пунктів, в тому числі м. Чортків Тернопільської області.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судом першої інстанції обставин, позивач ОСОБА_1 є громадянином, який з листопада 1982 року по квітень 2004 року перебував у трудових відносинах з Чортківським міжрайонним управлінням газового господарства (на даний час ПАТ по газопостачанню та газифікації Чортківгаз), обіймаючи різні посади, отже, працював на підприємстві, яке знаходяться в зоні посиленого радіоекологічного контролю в зв'язку із чим отримав посвідчення (категорія 4) серія НОМЕР_1 як особа, яка постійно проживає або постійно працює на території посиленого радіоекологічного контролю, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, та яке видане 15.12.1993р. Тернопільською обласною державною адміністрацією.
Факт праці позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років станом на 01 січня 1993 року підтверджується, в тому числі, записами в трудовій книжці позивача (починаючи з запису « 6» трудової книжки вбачається, що з 17 листопада 1982 року по 26 квітня 2004 року перебував у трудових відносинах з Чортківським міжрайонним управлінням газового господарства (на даний час ПАТ по газопостачанню та газифікації Чортківгаз, місцезнаходження м. Чортків), обіймаючи посади слюсара, екскаваторника, маляра) та довідкою від 04.03.2013р. виданої ПАТ по газопостачанню та газифікації Чортківгаз, якою підтверджено посади, періоди роботи, посадові обов'язки з посиланням на накази.
Факт праці позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років станом на 01 січня 1993 року засвідчили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які віднесені до 4 категорії, що підтверджено долученими посвідченнями свідків та які ствердили, що разом з позивачем працювали з 1982 року по 1997 рік на одному підприємстві Чортківське міжрайонне управління газового господарства, місцезнаходження якого м. Чортків, яке перебувало в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 26.04.1986 року по 31.12.1992 року.
Пунктом 38 Положення передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Колегія суддів зауважує, що з врахуванням положень пункту 38 Порядку, Управління не було позбавлено права вимоги дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви позивачем прийнятих документів, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, що є підставою визнання дій Управління неправомірними.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач надав всі необхідні документи, які підтверджують його право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки в період з 26.04.1986р. по 31.12.1992р. він дійсно працював в населеному пункті віднесеного до зон радіоактивного забруднення, що дає йому право відповідно до положень ст.55 Закону №796 призначення пенсії за віком в пільговому визначенні.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності належних доказів фактичного перебування позивача в зоні радіоактивного забруднення не відповідають дійсності і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі залишити без задоволення, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 грудня 2013 року у справі №608/2901/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді Н.В. Ільчишин
О.М. Довгополов