ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 року Справа № 876/15565/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Шинкар Т.І.

суддів Ільчишин Н.В.,

Довгополова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

за участю учасника процесу ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційні скарги Стрийської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області та Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» до Стрийської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 19 серпня 2010 року №0000522303/0 та №0000542303/0,-

В С Т А Н О В И В:

30.03.2011р. Приватне підприємства «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» (далі-Товариство) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області (далі-ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 19 серпня 2010 року №0000522303/0 та №0000542303/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, на підставі яких приймались оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не можуть вважатись обґрунтованими, суперечать фактичним обставинам та не відповідають чинному законодавстві. В акті не встановлено жодних обставин заниження податку на прибуток за І квартал 2010 року та податку на додану вартість (далі-ПДВ) за 2009 рік, а лише фіксується факт їх наявності. Висновки ДПІ про завищення валових витрат не ґрунтуються на жодних первинних документах, а тому є безпідставні. Товариством не було допущено жодного заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ при імпорті послуг, оскільки спірна сума 229 946,00 грн. є одночасно тією сумою, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту Товариства.

В порядку ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) судом першої інстанції допущено заміну Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області правонаступником - Стрийською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області від 19 серпня 2010 року №0000522303/0 та стягнено на користь Товариства 3,40 грн. судового збору, в решті позову відмовлено.

На постанову суду сторонами подано апеляційні скарги. На думку апелянтів оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги представник податкового органу зазначає, що під час проведення перевірки ДПІ виявлено, що показники у рядку 04.11 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)», які задекларовані Товариством є завищені. Перевірка вищевказаних показників проводилась на підставі головної книги, журналів-ордерів по бухгалтерських рахунках, розрахункових рахунках, договорах, накладних, актах виконаних робіт, виписках банків. Дана обставина судом залишена поза увагою, що є підставою скасування рішення суду.

В обґрунтування апеляційної скарги директор Товариства зазначає, що відмова у задоволенні позову в частині вимог про визначення суми грошового зобов'язання з ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення від 19.08.2010р. №0000542303/0 є протиправною, що є наслідком скасування постанови суду першої інстанції в цій частині та постановлення рішення про задоволення вимог Товариства в повному обсязі, оскільки судом не враховано, що усі податкові зобов'язання з ПДВ, що виникли внаслідок імпорту послуг, зменшуються на суму податкового кредиту з ПДВ, що включено до вартості цих послуг. Товариством не допущено жодного заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ, оскільки вказана сума ПДВ у розмірі 229 946,00 грн. є одночасно тією сумою, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту Товариства.

В судовому засіданні представник апелянта податкового органу щодо апеляційної скарги Товариства заперечив та просив задовольнити подану податковим органом апеляційну скаргу. Апеллянт Товариство повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що не перешкоджає судовому розгляду справи в порядку ч.4 ст.196 КАС України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянтів в їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.05р. №327 та зареєстрованого в Мінюсті 25.08.05р. за №925/11205 (далі-Порядок №327), відповідачем на надано суду належних доказів відсутності на момент перевірки у позивача первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, ненадання їх на вимогу, відмови від пояснень посадових осіб позивача по виявлених порушеннях, і які б слугували для правомірного встановлення заниження позивачем податку на прибуток в 1 кварталі 2010 року на суму 11 379,00 грн. Щодо відмови в задоволенні позову з визначення зобов'язань з ПДВ суд першої інстанції виходив з того, що згідно Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, зареєстрованого в Мін'юсті України 9 липня 1997 року за №250/2054 з наступними змінами (далі-Порядок №166), обсяги послуг, отриманих Товариством від нерезидента на митній території України в сумі 229 946,00 грн. не включені до рядка 7 розділу 1 «Податкові зобов'язання» податкової декларації з податку на додану вартість у податкових періодах з травня по грудень 2009 року, що є наслідком їх заниження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Стрийському районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Срий» код ЄДРПОУ 32053949 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р., про що 04.08.2010 р. складено акт №2908/23-3/32053949 (т.1 а.с.13-60), згідно якого встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями (далі-Закон №334), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього на загальну суму 11 379,00 грн., в т.ч. за І-квартал 2010 року у сумі 11 379,00 грн. - позивачем не підтверджено правомірності формування валових витрат; п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п. 4.3 ст.4, п.6.5 ст.6 п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями (далі-Закон №168), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, всього на загальну суму 229 946,00 грн., у тому числі: травень 2009р.- 25547,00грн.; червень 2009р.- 26029,00грн.; липень 2009р.- 28127,00 грн.; серпень 2009р. - 29836,00 грн.; вересень 2009р. - 30300,00грн.; жовтень 2009 р.- 30759,00грн.; листопад 2009р.- 30955,00грн.; грудень 2009р.- 28393,00 грн. - не включено до складу податкових зобов'язань ПДВ з вартості імпортованих послуг від нерезидента.

На підставі акта перевірки ДПІ 19.08.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000522303/0 (т.1 а.с.10), яким визначено позивачеві суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 13 655 грн. з яких 11 379,00 грн. - основний платіж та штрафні (фінансові) санкції - 2 276,00грн. та податкове повідомлення-рішення №0000542303/0 (т.1 а.с.11), яким визначено позивачеві суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 344 919,00 грн. з яких 229 946,00 грн. - основний платіж та штрафні (фінансові) санкції - 114 973,00 грн.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону №334, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг,) які придбаваються (виготовляються) у власній господарській діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 п. 1.6. «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства» затвердженої Наказом ДПА №143 від 29.03.03р. та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України за № 271/7592 від 08.04.03р., визначено, що дані наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Судом першої інстанції встановлено, що за період протягом І кварталу 2010 року Товариством включено до складу валових витрат суму у розмірі 1 591 258, 00 грн., що відображено у п. 04.1. Декларації з податок на прибуток за І квартал 2010 року (т.1 а.с.88). Вказана сума валових витрат повністю підтверджується первинними документами, оформленими згідно вимог ст. 9 Закону №996, копії яких позивачем долучено до матеріалів справи (т.1 а.с.90-160, т.2 а.с115-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-250, т.5 а.с.1-250, т.6 а.с.1-100).

Як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду доказів того, що інспектори-ревізори звертались до керівника Товариства надати відповідні первинні бухгалтерські документи з поясненнями посадових осіб Товариства на підтвердження задекларованих у рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємств «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» витрат у І кварталі 2010 року на суму 45 516,00грн. податковим органом не надано, також не відображено в акті перевірки про відмову посадових осіб від надання письмових пояснень, що на переконання колегії суддів апеляційного суду є підставою вважати, що висновки ДПІ про заниження Товариством податку на прибуток в 1 кварталі 2010 року на суму 11 379,00грн. жодними належними та допустимими доказами не підтвердженні.

В свою чергу судом першої інстанції надано належну правову оцінку первинним бухгалтерським документам в підтвердження правомірності формування витрат Товариства у І кварталі 2010 року на суму 45 516,00грн., що є наслідком визнання протиправним податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2010 року №0000522303/0, яке підлягає скасуванню, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що позивачем укладено контракт №1 від 31.12.08р. з фірмою «С&С Чернер Хандельзгезельшафт мбХ» (м.Тобельбад, Австрія) на отримання інтелектуальних послуг, що передбачає надання консультацій з питань організації обслуговування в підприємствах харчування закритого типу на загальну суму 80 000 ЄВРО та контракту №2 від 31.12.2008р. з фірмою «С&С Чернер Хандельзгезельшафт мбХ» (м.Тобельбад, Австрія) на отримання інтелектуальних послуг, що передбачає надання консультацій з питань вивезення-перероблення ТВ (твердих відходів) і сортування ТВ (твердих відходів) на суму 70 000 ЄВРО (т.1 а.с.163-164).

Згідно вимог п.п.7.3.6 п.7.3. статті 7 Закону №168, датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

На підтвердження факту надання нерезидентом позивачеві послуг згідно контрактів сторонами складено акти приймання-передачі наданих послуг (т.1 а.с.188-211). Факт надання послуг та оплати їх вартості ДПІ під сумнів не ставилось.

Згідно п.п. «а» п.6.5 ст.6 Закону №168, місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д"-"е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Як це передбачено п.10.1 ст.10 Закону №168, особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету при наданні послуг нерезидентом, є його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Відповідно до пункту 5.5 Порядку №166, обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, включаються до рядка 7 розділу 1 «Податкові зобов'язання» податкової декларації з податку на додану вартість.

Згідно досліджених декларацій з ПДВ за травень-грудень 2009 року вбачається, що в рядку 7 «Послуги, отримані від нерезидента на митній території України» розділу 1 «Податкові зобов'язання» Товариством зазначено « - » (т.2 а.с. 2-74).

Доказів того, що нерезидентом фірмою «С&С Чернер Хандельзгезельшафт мбХ» на території України зареєстровано її постійне представництва, позивачем не надано. Відсутність ж такої реєстрації позбавляє права виписувати податкову накладну.

Аналізуючи норми чинного законодавства, які регулюють порядок визначення податкових зобов'язань платника податку при отриманні послуг від нерезидента на території України та встановлених обставин у справі (відсутність реєстрації на території України постійного представництва нерезидента - фірми «С&С Чернер Хандельзгезельшафт мбХ», підтвердження факту надання послуг згідно вищезгаданих контрактів актами приймання-передачі наданих послуг у податкових періодах з травня по грудень 2009 року) колегія суддів зазначає, що Товариство повинно було в деклараціях з ПДВ за травень-грудень 2009 року відобразити суму ПДВ за отримані послуги від нерезидента фірми «С&С Чернер Хандельзгезельшафт мбХ» у складі податкових зобов'язань, що позивачем дотримано не було, що є підставою рішення ДПІ від 19.08.2011р. №0000542303/0 вважати таким, що прийнято з дотриманням вимог Закону №168 та передбачених ч.3 ст.2 КАС України принципів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи з посиланням на докази, яким надана належна юридична оцінка, та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст.160, 161, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Стрийської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області та Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі №2а-3816/11/1370 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання Ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

О.М. Довгополов

Повний текст Ухвали виготовлено 04.02.2014р.