Головуючий суду 1 інстанції - Тімінський В.В.
Доповідач - Туренко С.І.
Справа № 429/2193/13-ц
Провадження № 22ц/782/5069/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2014 року м. Луганськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - судді Туренка С.І.,
суддів - Максюта І.О., Малієнко Н.В.,
при секретарі - Аліханян Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області у м. Луганську апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції в Луганській області на ухвалу Слов'яносербського районного суду Луганської області від 12 листопада 2013 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції з призначення та проведення торгів неправомірними, -
в с т а н о в и л а:
17 серпня 2012 року до суду надійшла скарга ОСОБА_2 на дії державного виконавця ВДВС Слов'яносербського РУЮ в Луганській області, в якій ОСОБА_2 зазначала, що на виконанні ВДВС Слов'яносербського РУЮ знаходиться виконавчий лист, щодо звернення стягнення на заставлене нерухоме майно, що належить їй на праві власності, яке було описано та арештовано згідно відповідного акту державного виконавця. Пізніше ОСОБА_2 було отримано повідомлення про вартість майна. На яке вона у десятиденний строк подала заперечення, за результатами рецензування якого отримала звіт про оцінку майна, з яким також не погодилась і звернулася до суду з позовом щодо оскарження отриманої оцінки. Незважаючи на вищезазначене, ВДВС Слов'яносербського РУЮ в Луганській області було підготовлено і організовано торги по продажу зазначеного майна, на яких нерухоме майно було продано. Посилаючись на неправомірність дій ВДВС Слов'яносербського РУЮ у Луганській області, ОСОБА_2 просила визнати дії державного виконавця ВДВС Слов'яносербського РУЮ в Луганській області з призначення та проведення торгів неправомірними. Скасувати результати торгів.
Ухвалою Слов'яносербського районного суду Луганської області від 12 листопада 2013 року скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця ВДВС Слов'яносербського РУЮ у Луганській області задоволено частково. Визнано дії державного виконавця ВДВС Словяносербського РУЮ в Луганській області щодо призначення та проведення торгів з продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - неправомірними. Вимоги скаржника, в частині скасування результатів торгів, які оформлені протоколом № 13-0043/12 від 15.08.2012р. - залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою ВДВС Слов'яносербського РУЮ у Луганській області було подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права апелянт просив ухвалу Слов'яносербського районного суду Луганської області змінити в частині визнання неправомірними дій державного виконавця.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З огляду на положення наведеної норми права оскаржувана ухвала підлягає перегляду в частині вимог щодо: визнання дій державного виконавця з призначення та проведення торгів неправомірними.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до наступного.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законною і обґрунтованою є ухвала, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_2 в частині визнання дій державного виконавця ВДВС Словяносербського РУЮ в Луганській області щодо призначення та проведення торгів з продажу нерухомого майна неправомірними суд виходив з доведеності порушення прав та свобод скаржника, а саме призначено та проведено торги без додержання вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Проте, з вказаним висновком суду погодитись не можна, оскільки ухвалене у справі судове рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, ухвала підлягає зміні в частині задоволення скарги за наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи наступне.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 22121130 від 25 жовтня 2010 року (т.1 а.с. 84-85), на виконанні ВДВС Слов'яносербського РУЮ у Луганській області знаходиться виковий лист № 2-3525 від 12 жовтня 2010 року виданий Слов'яносербським районним судом Луганської області про звернення стягнення на заставне нерухоме майно - нежитлову будівлю центральної контори, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 899,10 кв.м., яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2007 року та передано в іпотеку на підставі договору іпотеки від 05 грудня 2007 року на користь ВАТ «Державний ощадний банк України», що посвідчено приватним нотаріусом Слов'яносербського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову від 03.05.2012 року за виконавчим провадженням № 22121130 (т.1 а.с.86-87), та було призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_4 для проведення експертної оцінки ринкової вартості нерухомого майна за виконавчим листом № 2-3525 від 12 жовтня 2010 року.
Згідно звіту про оцінку майна від 10 травня 2012 року, ринкова вартість зазначеного майна становила 466 468,00 грн., про що відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» було повідомлено сторін (т.1 а.с.88-89).
У зв'язку із тим, що боржник не погодився із проведеною оцінкою, державним виконавцем ВДВС Слов'яносербського РУЮ, відповідно до ст. 13,58 Закону України «Про виконавче провадження», ст.62-65 Постанови про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», а також ст.13 Закону України «Про оцінку майн, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», державним виконавцем було призначено рецензування звіту про вартість майна, про що винесено відповідну постанову від 07.06.2012 року (т.1 а.с.90-91), згідно якої, експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_5, було зобов'язано надати письмовий висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна.
02 липня 2012 року боржнику, відповідно до ч.4 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» рекомендованою поштою (т.1 а.с.92-94) було направлено повідомлення про вартість майна, визначеного за результатами рецензування, згідно якого звіт виконано з дотриманням вимог нормативно-правових актів з оцінки майна та може бути використаний для примусової його реалізації.
23 липня 2012 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала позов про оскарження звіту оцінки нерухомого майна від 10 травня 2012 року, про що повідомила ВДВС Слов'яносербського РУЮ (т.1 а.с.97, 98-101). Відповідно до ухвали Слов'яносербського районного суду Луганської області від 10 серпня 2012 року позовну заяву ОСОБА_2 про визнання звіту про оцінку майн таким, що не може бути використано у виконавчому провадженні та його скасування - повернено позивачу у зв'язку з непідсудністю.
Колегія суддів вважає, що письмове повідомлення заявниці ОСОБА_2 (для інформації) від 15.08.2012 року про можливість оскарження рішення суду в апеляційному порядку (т.1 а.с. 248), з огляду на положення норм статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не можна вважати підставою для зупинення виконавчого провадження та реалізації арештованого майна.
Так, статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час здійснення виконавчих дій), приведено вичерпний список подій, у разі яких державний виконавець зобов'язаний обов'язково зупинити виконавче провадження, а саме у разі:
1) смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво;
2) визнання стягувача або боржника недієздатним;
3) проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових формуваннях, якщо згідно з умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях;
4) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
5) прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;
6) зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право;
7) зупинення судом реалізації арештованого майна;
8) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах;
9) запровадження Національним банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів банку, крім рішень щодо виконання зобов'язань, пов'язаних з обслуговуванням господарської діяльності банку, у тому числі з виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, завданої життю та здоров'ю працівників банку, а також вимог кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальної допомоги в межах, установлених тимчасовим адміністратором лімітів;
10) сплати боржником або іншим гарантом у встановленому законодавством порядку (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди) коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують встановлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню у Спеціальні права запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офіційним курсом Національного банку України на день сплати;
11) прийняття судом до розгляду касаційної скарги прокурора на рішення суду;
12) звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження»;
13) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
14) наявності коштів за договорами банківського рахунку або банківського вкладу, які боржник не має права вимагати до закінчення строку дії таких договорів, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення;
15) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;
16) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;
17) прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» протягом трьох років з моменту завершення приватизації;
18) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Отже, відповідно до п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», зупинити реалізацію арештованого майна державний виконавець повинен у разі надходження відповідного рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідне рішення судом не виносилось та до ВДВС Слов'яносербського РУЮ не надходило.
Крім того, підстав, які дають право державному виконавцю право зупинити виконавче провадження відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» також не встановлено.
Як вбачається із положень Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що при розгляді вказаної скарги мало місце неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 312 ЦПК України, є підставою для зміни ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 209, 303,307,309, 312 ЦПК України судова колегія ,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції в Луганській області задовольнити.
Ухвалу Слов'яносербського районного суду Луганської області від 12 листопада 2013 року змінити та скасувати в частині задоволення скарги ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції в Луганській області щодо призначення та проведення торгів, які відбулися 15.08.2012 року з продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - неправомірними.
Постановити в цій частині нову ухвалу якою відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції з призначення та проведення торгів неправомірними.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: