ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2014 р. (14:24) Справа №801/413/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Москаленка С.А., суддів Панова О.І., Аблякимова Е.Е., за участю секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Державної казначейської служби України

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій або бездіяльності Державної казначейської служби України щодо невиконання постанови від 11.06.2007 року Білогірського районного суду в тримісячний строк згідно ч.4 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; зобов'язання Державної казначейської служби України вжити вичерпні заходи щодо виконання постанови від 11.06.2007 року Білогірського районного суду в тримісячний строк згідно ч.4 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем у встановлений тримісячний строк протиправно не виконуються судові рішення про стягнення на його користь грошових коштів. Внаслідок не виконання Державною казначейською службою України судового рішення, позивач не може розпоряджатися коштами, які стягнуті на його користь за рішеннями суду.

Позивач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, відповідно до позовної заяви просив розглянути позов за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неявки не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив таке.

11.06.2007 року рішенням Білогірського районного суду АР Крим у справі №2-а-127/07 за позовом прокурора Білогірського району АР Крим в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації позовну заяву задоволено, стягнуто з Управління праці і соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 3648 грн.

31.10.2007 року ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим рішення Білогірського районного суду АР Крим від 11.06.2007 року залишено без змін.

ОСОБА_2 видано виконавчий лист у справі №2-а-127/07 про стягнення з Управління праці і соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 суму - 3648 грн.

Судом встановлено, що у період з грудня 2007 року ОСОБА_2 неодноразово зверталась до органів Державної виконавчої служби із вищенаведеним виконавчим листом, який повертався стягувачеві без виконання.

Зокрема, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішення державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 26.03.2013 року ВП №35429496, виконавчий лист №2-а-127/07 повернуто стягувачу у зв'язку із тим, що виконання даної категорії документів з 01.01.2013 року не підвідомче органам Державної виконавчої служби України та здійснюється Державною казначейською службою України.

Постановою Білогірського районного суду від 22.04.2013 року у справі №104/841/13-а, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішення державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 26.03.2013 року, зобов'язано управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим вчинити вичерпні заходи для виконання постанови від 11.06.2013 року Білогірського районного суду АР Крим.

Постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим від 03.09.2013 року, 24.09.2013 року, відновлено виконавче провадження та повернено виконавчий лист стягувачеві у зв'язку із тим, що виконання даної категорії виконавчих документів з 30.01.2013 року не підвідомче органам Державно виконавчої служби та здійснюється Державною казначейською службою України.

Ухвалою Білогірського районного суду АР Крим від 25.06.2013 року у справі №104/1400/13-а замінено стягувача - ОСОБА_2 у виконавчому провадженні за виконанням рішення Білогірського районного суду АР Крим №2-а-127/07 від 11.06.2007 року про стягнення з Управління праці і соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації АР Крим 3648 грн., визнавши стягувачем ОСОБА_1.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач надав до управління Державної казначейської служби України у Білогірському районі АР Крим документи про стягнення з Управління праці і соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації одноразову грошову допомогу у сумі 3648,00 грн.

Листом вих. від 08.10.2013 року №02.0 12/847 Управління Державної казначейської служби України у Білогірському районі АР Крим повідомило позивача, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, ним було направлено документи ОСОБА_1 (вих.№02.0-07.1/846) до Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим для подальшого виконання.

Листом вих. від 15.10.2013 року №04.0-102/306-2413 Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим повідомило позивача, що на виконання п.33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 та підпункту 2 пункту 1 наказу Державної казначейської служби України від 19.04.2013 року №63 «Про здійснення безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржника та за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів» пакет документів про стягнення на користь ОСОБА_1 направлено до Державної казначейської служби України.

Листом вих. від 20.12.2013 року №5-13/3056-34986 Державна казначейська служба України, розглянувши заяву позивача від 04.12.2013 року про надання роз'яснень щодо виконання рішення суду, повідомила його про те, що після виконання виконавчих документів, які надійшли раніше постанови Білогірського районного суду від 11.06.2007 року, органами Казначейства буде здійснено заходи щодо перерахування коштів відповідно до законодавства України після виконання виконавчих документів, які надійшли раніше вищенаведеної постанови.

Не погоджуючись діями або бездіяльністю Державної казначейської служби України щодо невиконання постанови Білогірського районного суду від 11.06.2007 року у тримісячний строк, до суду надійшов 13.01.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 із відповідними вимогами.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення суб'єкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (у редакції на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи), визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (у редакції на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок №845).

За змістом пункту 2 вказаного Порядку №845 у ньому терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства;

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені для стягнення Законом України "Про виконавче провадження";

стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.

Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Водночас, на органи Казначейства пунктом 4 названого Порядку №845 покладено, зокрема, обов'язок із вжиття заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку та розгляд письмових звернень (вимог) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.

Пунктом 6 цього ж Порядку №845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до п.8 Порядку №845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:

1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Пунктом 9 Порядку №845 передбачено перелік підстав для повернення виконавчого документу стягувачеві.

Матеріли справи свідчать про те, що виконавчий лист не було повернуто позивачу, оскільки був надісланий органом казначейства для виконання до Державної казначейської служби України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Крім того, суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч.4 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 КАС України суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Згідно з ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З метою встановлення дати отримання Державною казначейською службою України пакету документів про стягнення на користь ОСОБА_1, суд витребовував у відповідача копію заяви позивача про примусове виконання рішення Білогірського районного суду АР Крим у справі № 2-а-127/07 від 18.12.2007 року, копію виконавчого листа та всіх інших документів, які були додані до заяви позивача.

Проте, зазначені вимоги суду не виконано, доказів отримання заяви позивача про виконання рішення суду та доданих до них документів відповідачем не надано, а тому суд у порядку ч.6 ст.71 КАС України вирішує справу на основі наявних доказів.

З листа Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим вих. від 15.10.2013 року №04.0-102/306-2413 про направлення пакету документів про стягнення на користь ОСОБА_1, вбачається, що Державна казначейська служба України повинна була отримати такі документи у розумний строк у другій половині жовтня 2013 року, тобто не раніше дати реєстрації супровідного листа ГУ ДКУ в АР Крим від 15.10.2013 року №04.0-102/306-2413, разом із яким на адресу відповідача надійшли документи позивача щодо примусового стягнення з бюджету коштів.

Відповідно до пп.1 п.47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Згідно п.48 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Крім того, з 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Частино 1 ст.2 вказаного Закону передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Зазначеним Законом також визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, статтею 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

На вимогу частини четвертої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

З огляду на викладене, відповідач зобов'язаний виконати рішення Білогірського районного суд АР Крим у справі №2-а-127/07 та перерахувати відповідні кошті у тримісячний строк з моменту надходження до нього необхідних документів та відомостей.

Як було встановлено вище, документи позивача повинні були надійти до Державної казначейської служби України у другій половині жовтня 2013 року, але позивач звернувся до суду із позовом 13.01.2014 року, тобто до спливу тримісячного строку, в межах якого відповідач зобов'язаний виконати рішення суду.

За таких обставин, оскільки тримісячний строк на виконання рішення суду з моменту отримання відповідачем документів до моменту звернення позивача до суду не сплив, права позивача на момент звернення до суду із цим позовом не було порушено, а позовні вимоги про визнання протиправними дій та бездіяльності Державної казначейської служби України та зобов'язання її у тримісячний строк виконати рішення суду є передчасними, тому у задоволенні адміністративного суду слід відмовити у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.01.2014 року, оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 04.02.2014 року.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Москаленко С.А.

Судді Панов О.І.

Аблякимов Е.Е.