АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження: 22-ц/790/435/14 Головуючий 1 інстанції - Дем`яненко І.В. Справа № 630/399/13-ц Доповідач - Ізмайлова Г.Н.

Категорія: сімейні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Ізмайлової Г.Н.

суддів - Коростійової В.І., Пшенічної Л.В.

за участі секретаря - Остапович Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 12 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення аліментів, визнання права користування житловим будинком, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом.

Просив поновити його порушене право користування будинком АДРЕСА_2, належним відповідачам ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на праві власності.

Зазначив, що з відповідачами він проживав однією сім`єю до 23 листопада 2012 р., до того часу, коли був переведений до Харківського геріатричного пансіонату ветеранів праці Харківської обласної ради, в якому знаходиться на повному державному забезпеченні.

ОСОБА_3 (його дочка) і ОСОБА_4 (онука) перешкоджають у вихідні дні приїжджати до дому, чим причиняють тяжкі моральні страждання.

Крім того, відповідачі не надають йому матеріальної допомоги, яка йому вкрай необхідна, оскільки він отримує лише 25% пенсії у розмірі 372,21 грн., решта 75% зараховується на його утримання, в зв`язку з чим просив стягнути з відповідачів аліменти у розмірі 600,00 грн. щомісячно і 3000,00 грн. моральної шкоди.

Справу розглянуто за відсутності відповідачів.

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 12 листопада 2013р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 100,00 грн. щомісячно і відмовив в іншій частині позовних вимог.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення в частині стягнення аліментів і відшкодування моральної шкоди змінити і задовольнити його позов в цій частині, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Судом установлено, що ОСОБА_1 проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 у належному його дочці, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 будинку АДРЕСА_2.

З 23 листопада 2012 р. ОСОБА_1 знаходиться в Харківському геріатричному пансіонаті ветеранів праці Харківської обласної ради, в якому зареєстрований АДРЕСА_1 та знятий з реєстрації у будинку АДРЕСА_2. ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.

Із наданих ОСОБА_1 документів убачається, що він отримує 25% пенсії у розмірі 372,21 грн., інша частина, 75% у розмірі 1116,63 грн. перераховується на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» на його утримання у Харківському геріатричному пансіонаті ветеранів праці Харківської обласної ради.

Згідно ч.1 ст.202 СК України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати своїх батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

У разі, якщо непрацездатні баба, дід, прабаба, прадід, які потребують матеріальної допомоги і не мають чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, цей обов`язок покладається на повнолітніх онуків, правнуків за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу (ч.1 ст.266 СК України).

Виходячи з положень вказаних норм закону, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3, дочка позивача, не може надавати йому матеріальну допомогу, оскільки є інвалідом дитинства, не працює, отримує пенсію у розмірі 994,00 грн. і знаходиться на утриманні ОСОБА_4

ОСОБА_4 працює черговою станції Гавриши, Сумської дистанції залізничних перевезень, її заробітна плата за останні шість місяців до звернення ОСОБА_1 до суду становила 7469,93 грн. (середня за місяць 1244,98 грн.), в зв`язку з чим суд дійшов обґрунтованого висновку, що вона може сплачувати лише 100,00 грн. у місяць.

На підставі ст.ст.23 1167 ЦК України не підлягає задоволенню і позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, стягнення якої не передбачається у вказаних правовідносинах.

В іншій частині рішення не оскаржувалося і відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України судовою колегією не переглядалося.

З огляду на наведене, на підставі ст.308 ЦПК України, судова колегія відхиляє апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і рішення в частині стягнення аліментів та відмови у відшкодуванні моральної шкоди залишає без зміни, як таке, що ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.209, 218, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 12 листопада 2013 року в частині стягнення аліментів та відмови у відшкодуванні моральної шкоди залишити без зміни.

В іншій частині рішення не оскаржувалося і судом апеляційної інстанції не переглядалося.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий -

Судді -