Судове рішення #35091071



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/ 2178 /2014 Головуючий у 1-ій інстанції - Цокол Л.І.

Доповідач - Поливач Л.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Головачова Я.В., Невідомої Т.О.

при секретарі Охневській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрапласт Україна» про визнання незаконним рішення загальних зборів учасників, скасування протоколу № 4/06/13-1 від 04.06.2013 року;

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 27 листопада 2013 року

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 27.11.2013 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Екстрапласт Україна» про визнання незаконним рішення загальних зборів учасників, скасування протоколу № 4/06/13-1 від 04.06.2013 року закрито у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції. Посилається на її незаконність, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Помилковим, на думку апелянта, є висновок суду про те, що спір виник з корпоративних відносин між ним та ТОВ «Екстрапласт Україна», а отже не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ним заявлено позов, який виник з трудових відносин, а тому він повинен розглядатись саме в порідку цивільного судочинства у відповідності до вимог ст.15 ЦПК України.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись у відповідності до вимог закону. Неявка позивача та представника відповідача в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому суд розглянув справу за їх відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача про визнаня незаконним рішення загальних зборів учасників TOB «ЕКСТРАПЛАСТ Україна» щодо усунення його від виконання обов'язків директора товариства, просив скасувати протокол №4/06/13-1 від 04.06.2013р. загальних зборів учасників TOB «ЕКСТРАПЛАСТ Україна». Свої вимоги обґрунтував тим, що «усунення» відповідно до ч.3 ст.99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень. Позивач вважає, що усунення його від виконання обов'язків директора товариства відбулось з порушенням норм чинного законодавства, рішення загальних зборів учасників товариства є незаконним, а Протокол загальних зборів учасників від 04.06.2013 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.1,3ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В своєму рішенні від 12.01.2010р. у справі №1-рп/2010 Конституційний Суд України зазначив наступне: «Усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов'язків (ч.3 ст.99 ЦК України) або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень (абзац перший ч.2 ст.61 Закону України «Про акціонерні товариства») за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі ст.46 Кодексу законів про працю. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання ним обов'язків міститься не в приписах Кодексу законів про працю, а у ст.99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

У зв'язку з цим «усунення» відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов'язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права, зокрема в аспекті статті 46 Кодексу законів про працю.»

Відповідно до п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі зокрема справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Президія Вищого господарського суду України в п.1.12 своїх Рекомендаціях від 28.12.2007р. №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» вказала наступне: «1.12. Для розмежування трудових та корпоративних спорів у справах, пов'язаних з рішеннями про обрання або звільнення, відкликання керівників та інших посадових осіб товариства, господарським судам слід враховувати підстави подання позову. Трудовим є спір, пов'язаний із застосуванням норм Кодексу законів про працю України та з порушенням права позивача на працю, підставою ж виникнення корпоративного спору є порушення або оспорювання корпоративних прав учасників (акціонерів) господарських товариств, норм ЦК України, Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про господарські товариства», вимог установчих документів господарських товариств. Недотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства є порушенням прав учасників (акціонерів) на управління товариством, а не трудових прав керівника (інших посадових осіб) товариства. Відповідно з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів з цих підстав вправі звертатися учасники (акціонери) господарського товариства. Тому спори про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушення порядку їх скликанням та проведення, в тому числі з рішень про обрання, звільнення, відкликання тощо керівників та інших посадових осіб господарських товариств, належать до корпоративних спорів і підлягають вирішенню господарськими судами за місцезнаходженням господарського товариства».

За таких обставин, висновок Печерського районного суду міста Києва про те, що позивач звернувся з вимогами, які стосуються корпоративних правовідносин, не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства, на думку колегії суддів, є законним та обґрунтованим.

Отже, апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню

Закриваючи провадження у вказаній справі, суд першої інстанції діяв згідно норм процесуального закону.

Виходячи з вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що ухвала відповідає вимогам закону. Підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і криміна­льних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цьо­го суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація