УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/3926/12-ц Головуючий у 1-й інст. Маслак В.П.

Категорія 41 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Борисюка Р.М., Матюшенка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Ходаківської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11» Житомирської міської ради (далі КВЖРЕП) про визнання незаконним рішення, права на житло та зобов'язання вчинити певні дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2013 року, -

встановила:

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень до нього (а.с. 26,83), просила визнати за нею право на жиле приміщення - АДРЕСА_1, зобов'язати КВЖРЕП укласти з нею довгостроковий договір найму вказаного приміщення, визнати незаконним та недійсним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23.07.2008 року №537 «Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян» в частині включення спірної кімнати до фонду житла для тимчасового проживання.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що проживає у АДРЕСА_1 з листопада 2004 року, у яку вона заселилася згідно листа виконавчого комітету Житомирської міської ради від 26.10.2004 року, як особа, яка не мала житла та за станом здоров'я. З цього часу вона користується квартирою, сплачує квартирну плату, несе витрати по оплаті комунальних послуг, тому вважає, що між нею та відповідачем фактично укладений договір найму жилого приміщення державного житлового фонду і вона має право на жиле приміщення. Рішенням Житомирського міськвиконкому №537 від 23 липня 2008 року «Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян» безпідставно включено її квартиру до маневрового переселенського фонду для тимчасового проживання громадян, а тому просила суд задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом не враховано ту обставину, що вона вселилася до спірного житлового приміщення зі згоди виконавчого комітету та внаслідок незаконних дій останнього їй не видано ордер на вселення та не укладено договору найму, іншого житла вона не має.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

У червні 2003 р. Житловий кодекс України доповнений статтями 132-1 та 132-2, які визначають порядок, умови надання і користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання. Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 31.03.2004 року затверджений Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядок надання і користування житловими приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання.

Відповідно до п.п.1-5 Порядку надання і користування житловими приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання (далі Порядок) останній поширюється на громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання. Громадяни, яким надане житлове приміщення для тимчасового проживання, не мають права його приватизувати. Такі приміщення надаються на строк до одного року з можливістю продовження цього строку у разі неспроможності громадян набути альтернативне місце проживання. Підставою для вселення в житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання і для користування таким житлом на договірних умовах є ордер та договір найму, видані у відповідності до п.п. 15,16 Порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 жовтня 2004 року виконавчий комітет Житомирської міської ради своїм листом № 18/6012 за підписом заступника міського голови Башинського Л.Й. надав дозвіл ОСОБА_1, як особі, що не має постійного місця проживання, на заселення у АДРЕСА_1 тимчасово з реєстрацією на один рік (а.с.6,13). З листопада 2004 року позивач проживає у спірній кімнаті, реєстрація місця проживання здійснюється тимчасово на рік відповідно до рішень виконкому про продовження строку проживання терміном на один рік (а.с. 3,15). До цього часу постійного житла позивач не отримала, на праві власності не набула (а.с. 82). Зазначені обставини не заперечувались сторонами.

Таким чином, позивач заселилася у спірну кімнату тимчасово до отримання житла за відсутності відповідного рішення міської ради, без ордера та укладення договору найму, тобто без дотримання встановленого діючим законодавством Порядку.

Разом з тим, порушення порядку заселення ОСОБА_1, тривале користування нею вказаним житлом та проведення належної оплати за комунальні послуги не можуть бути підставою для визнання за позивачем права на постійне користування спірним житлом.

Суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, вірно визначився з характером спірних правовідносин, дав правильну оцінку наданим сторонами доказам та обґрунтовано, з урахуванням положень ст.ст. 58, 61, 132-1, 132-2 ЖК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Доводи апелянта, про те, що рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 537 від 23.07.2008 року «Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян», яким зайняту нею кімнату віднесено до фонду тимчасового проживання, порушені її права є безпідставними, оскільки на час надання дозволу на заселення вказане житлове приміщення згідно рішення Житомирської міської ради народних депутатів від 13 березня 1986 року №174 «Про маневровий відселенський фонд житлово-експлуатаційного відділу» та розпорядження виконкому від 28 лютого 1990 року №53 належало до переселенського маневрового фонду (а.с. 69-71). Рішення про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян виконкомом прийнято у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 422 від 31.03.2004 року, якою затверджений Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання, уповноваженою на те особою.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.

Рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді: