КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2014 р. Справа№ 910/11368/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Зеленіна В.О.
Ткаченка Б.О.
за участю представників:
від позивача: Воробйовський О.М.- дов. від 09.04.2013;
від відповідача: Гудій В.В.. - дов. №13-11-16491 від 27.12.;
від третьої особи: не з`явився;
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "Надра"
на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2013
у справі № 910/11368/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Марченко О.В., судді: Васильченко Т.В. і Бондарчук В.В.)
за позовом компанії "Іденпарк Холдингс Лімітед" (Edenpark Holdings Limited)
до Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "Надра"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України
про визнання правовідносин припиненими,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2013 по справі № 910/11368/13, повний текст якого підписано 27.09.2013, позов задоволено, а саме:
- припинено господарські правовідносини за договором застави акцій від 14.01.2008 № 23/5/2004/840-А/130-18, укладеним відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15; ідентифікаційний код 200254556) (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра") та Компанією "Іденпарк Холдингс Лімітед" ("Edenpark Holdings Limited");
- визнано право Компанії "Іденпарк Холдингс Лімітед" ("Edenpark Holdings Limited") на зняття обтяжень з належного йому рухомого майна, зняти обтяження рухомого майна та внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про припинення обтяжень на рухоме майно, накладеного записом від 01.04.2009 № 8600147 (об'єкт застави - прості імені акції приватного акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" (код в ЄДР 19368062, правонаступником якого є закрите акціонерне товариство "Фрідом Фарм Інтернешнл") кількістю 390 720 штук номінальною вартістю 100 грн.
- стягнуто з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на користь Компанії "Іденпарк Холдингс Лімітед" ("Edenpark Holdings Limited") 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за рядом договорів (згідно наведеного у позові переліку), між позивачем, як заставодавцем, та ВАТ «КБ «Надра», як заставодержателем, було укладено договір застави акцій № 23/5/2004/840-А/130-18 від 14.08.2008, згідно якого позивачем передано у заставу банку 390 720 шт. простих іменних акцій емітента - ТОВ «Фрідом Фарм Терра» (правонаступник - ПАТ «Фрідом Фарм Терра»), на які було накладено заборону на їх відчуження та внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заборони на відчуження. В свою чергу, оскільки боржниками виконані умови кредитних договорів по поверненню на користь відповідача наданих кредитних коштів та відсотків за їх користування, заборгованість за кредитними договорами - у кредиторів відсутня, а отже в силу приписів ст. 28 Закону України «Про заставу», правовідносини між позивачем та відповідачем за договором застави - є припиненими, а тому, відсутні правові підстави для наявності відповідних заборон щодо належного позивачу майна (акцій). Також, судом було задоволено і вимогу позивача про визнання за позивачем права на зняття обтяження заставного майна з посиланням на приписи Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст ст. 16, 391, 598 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 23.09.2013, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заборгованість позичальників за кредитними договорами, в забезпечення яких між позивачем та ВАТ «КБ «Надра» укладено договір застави акцій № 23/5/2004/840-А/130-18 від 14.08.2008 - не погашена у повному обсязі, оскільки відповідачем було нараховано позичальникам за кредитними договорами на прострочені суми по поверненню кредитів та процентів за їх користування 3% річних, які є складовою грошового зобов'язання і є непогашеними, а отже і правовідносини за договором застави - не є припиненими в силу приписів ст. 28 Закону України «Про заставу». Також, апелянт вказував на те, що йому завдано збитки, які на даний час не погашені, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що договір застави укладався не тільки в забезпечення кредитних договорів, а й інших договорів; законом не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання права на зняття обтяження з заставного майна.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 23.09.2013, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013, було сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/11368/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Зеленін В.О. та Шевченко Е.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "Надра" у справі №910/11368/13, порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 11.12.2013.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/11368/13 на 15 днів. Розгляд справи відкладено на 22.01.2014.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 розгляд справи відкладено до 28.01.2014.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 справу № 910/11368/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 справу № 910/11368/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Зеленін В.О., Ткаченко Б.О. для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "Надра" на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/11368/13, розгляд вирішено здійснити в судовому засіданні 28.01.2014.
В судовому засіданні 28.01.2014 судовою колегією розглянуто клопотання відповідача, подане через канцелярію Київського апеляційного господарського суду 21.01.2014, про призначення в справі судової бухгалтерської експертизи, на вирішення якої відповідач просив поставити питання щодо правильності розрахунків 3% річних, що зроблені ПАТ КБ «Надра» та чи відповідає сума 3% річних реальніій сумі заборгованості за кредитними договорами, виконання яких позичальниками забезпечено договором застави акцій № 23/5/2004/840-А/130-18 від 14.08.2008.
Клопотання відповідач мотивував тим, що розрахунки заборгованостей позичальників за кредитними договорами за користування кредитними коштами є складними та потребують спеціальних знань, що згідно ст. ст. 41, 79 Господарського процесуального кодексу України є підставою для призначення судової експертизи.
П. 1 ч. 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.
Ч. 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що клопотання відповідача про призначення в справі судової бухгалтерської експертизи, на вирішення якої відповідач просив поставити питання щодо правильності розрахунків 3% річних, що зроблені ПАТ КБ «Надра» та чи відповідає сума 3% річних реальніій сумі заборгованості за кредитними договорами - задоволенню не підлягає, оскільки судова експертиза у справі може бути призначена у справі у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, а при вирішенні даного спору відповідні спеціальні знання не є необхідними.
В судовому засіданні 28.01.2014 представник апелянта (відповідача) доводи апеляційної скарги - підтримав, просив суд рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2013 по справі № 910/11368/13 - скасувати, посилаючись на те, що його прийнято всупереч норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача в судовому засіданні 28.01.2014 проти доводів апеляційної скарги - заперечував, просив суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залилити без змін, оскільки його прийнято судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема у письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошував на тому, що нарахування відповідачем позивачальникам за кредитними договорами на прострочені суми по поверненню кредитів та процентів за їх користування 3% річних - є необґрунтованим, адже вказані вимоги під час вирішення господарських спорів за позовами відповідача - не заявлялись, договором застави між сторонами не було узгоджено, що зобов'язання позичальникоів за кредитними договорами по сплаті 3% річних забезпечуються заставою, і зобов'язання позичальників за кредитними договорами є погашеними. Також, позивач вказував на те, що ним обрано спосіб захисту, обумовлений як приписами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст ст. 16, 391, 598 Цивільного кодексу України та ст.. 20 Господарського кодексу України.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України - в судове засідання 28.01.2014 представників не направив, причин неявки суд не повідомив. Про розгляд справи був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав.
Дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи те, що третя особа була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання та не була позбавлена права надати письмові пояснення по суті скарги шляхом їх надсилання на адресу суду поштовим відправленням, неявка представника третьої особи не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, визначених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 14.01.2008 між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (далі- ВАТ "КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", заставодержатель) та позивачем - компанією "Іденпарк Холдингс Лімітед" (Edenpark Holdings Limited) (заставодавець) укладено договір застави № 23/5/2004/840-А/130-18 (далі - договір застави № 23/5/2004/840-А/130-18) для забезпечення виконання зобов'язань групи компаній "Фрідом Фарм".
Відповідно до умов договору застави № 23/5/2004/840-А/130-18, заставодавець (позивач) в забезпечення виконання зобов'язання, що випливає з кредитних договорів, передає в заставу заставодержателю предмет застави, а саме: прості іменні акції; емітентом є закрите акціонерне товариство "Фрідом Фарм Інтернешнл" (далі - ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Фрідом Фарм Інтернешнл", код в ЄДР 19368062); номінальною вартістю 100 грн.; у кількості 390 720 штук; правовстановлюючим документом є виписка про залишки на рахунку у цінних паперах від 14.01.2008 № 090275, яка складена зберігачем ВАТ "КБ "Надра". Предмет застави оцінюється сторонами у 39 072 000 грн.
15.01.2008 заставодержателем та позивачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору застави № 23/5/2004/840-А/130-18, в якій викладено термін "Зобов'язання" Розділу "Визначення та тлумачення термінів" в новій редакції.
Так, згідно договору застави № 23/5/2004/840-А/130-18, сторонами було узгоджено, що позивачем, як заставодавцем, було передано в заставу відповідачу належне позивачу майно (прості іменін акції) в забезпечення виконання наступних правочинів:
- за договором № 5/а про авалювання векселів від 01.03.2006, укладеного між заставодержателем та ДП «Фрідом Фарм-Україна» ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за кредитним договором № 25/6/2006/840-К/6 від 10.02.2006, укладеного між заставодержателем та ДП «Фрідом Фарм-Україна» ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за договором про відкриття банківської гарантії № 3804/06/03/2006//980-Г/1 від 01.03.2006, укладеного між заставодержателем та ДП «Фрідом Фарм-Україна» ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за договором № 4/А про авалювання векселів від 01.03.2006, укладеного між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за кредитною угодою № 23/5/2005/840-К/68 від 05.05.2005, укладеною між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за кредитною угодою № 804/06/03/2006/980-К/1 від 01.03.2006, укладеною між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за кредитною угодою № 25/5/2007/980-К/3 від 05.02.2007, укладеною між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за кредитною угодою № 25/5/2007/980-К/2 від 05.02.2007, укладеною між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за кредитною угодою № 25/5/2007/980-К/7 від 05.02.2007, укладеною між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за договором кредитної лінії № 23/5/2004/840-К/130 від 16.08.2004, укладеним між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за кредитною угодою № 25/6/2005/980-К/108 від 16.09.2005, укладеною між заставодержателем та ТОВ «Фрідом Фарм Таврія»;
- за кредитною угодою № 804/06/03/2006/908-К/2 від 01.03.2006, укладеною між заставодержателем та ТОВ «Фрідом Фарм Таврія»;
- за кредитним договором № 25/5/2007/980-К/9 від 05.02.2007, укладеним між заставодержателем та ТОВ «Фрідом Фарм Таврія»;
- за кредитним договором № 804/05/02/2007/908-К/4 від 05.02.2007, укладеним між заставодержателем та ТОВ «Фрідом Фарм Таврія»;
- за кредитним договором № 804/05/02/2007/908-К/5 від 05.02.2007, укладеним між заставодержателем та ТОВ «Фрідом Фарм Таврія»;
- за кредитною угодою № 804/06/03/2006/980-К/3 від 01.03.2006, укладеною між заставодержателем та ТОВ «Ольгінське»;
- за кредитним договором № 25/5/2007/980-К/10 від 05.02.2007, укладеним між заставодержателем та ТОВ «Ольгінське»;
- за кредитним договором № 25/5/2007/980-К/7 від 05.02.2007, укладеним між заставодержателем та ТОВ «Ольгінське»;
- за кредитною угодою № 804/06/03/2006/980-К/4 від 01.03.2006, укладеної між заставодержателем та ТОВ «імені Гагаріна»;
- за кредитною угодою № 23/3/2005/980-К/102 від 07.09.2005, укладеної між заставодержателем та ТОВ «імені Гагаріна»;
- за кредитним договором № 25/5/2007/980-К/11 від 05.02.2007, укладеного між заставодержателем та ТОВ «імені Гагаріна»;
- за кредитною угодою № 804/06/03/2006/980-К/9 від 05.02.2007, укладеної між заставодержателем та ТОВ «імені Гагаріна»;
- за кредитною угодою № 804/06/03/2006/980-К/8 від 05.02.2007, укладеної між заставодержателем та ТОВ «імені Гагаріна»;
- за кредитною угодою № 25/6/2005/980-К/107 від 16.09.2005, укладеної між заставодержателем та ТОВ «Фрідом Фарм Терра»;
- за кредитною угодою № 804/06/03/2006/980-К/5 від 01.03.2006, укладеної між заставодержателем та ТОВ «Фрідом Фарм Терра»;
- за кредитним договором № 25/5/2007/980-К/12 від 05.02.2007, укладеного між заставодержателем та ТОВ «Фрідом Фарм Терра»;
- за кредитною угодою № 804/05/02/2007/980-К/10 від 05.02.2007, укладеної між заставодержателем та ТОВ «Фрідом Фарм Терра»;
- за кредитною угодою № 804/05/02/2007/980-К/11 від 05.02.2007, укладеної між заставодержателем та ТОВ «Фрідом Фарм Терра»;
- за кредитним договором № 25/5/2008/980-К/1 від 10.01.2008, укладеного між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за кредитним договором № 25/5/2008/980-К/2 від 10.01.2008, укладеного між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за кредитним договором № 25/5/2008/980-К/3 від 10.01.2008, укладеного між заставодержателем та ТОВ «Ольгінське»;
- за кредитним договором № 25/5/2008/980-К/4 від 10.01.2008, укладеного між заставодержателем та ТОВ «імені Гагаріна»;
- за кредитним договором № 25/5/2008/980-К/5 від 10.01.2008, укладеного між заставодержателем та ТОВ «Фрідом Фарм Терра»;
- за кредитним договором № 25/5/2008/980-К/6 від 10.01.2008, укладеного між заставодержателем та ТОВ «Агросіненергія-2007»;
- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/21 від 09.01.2008, укладений між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/22 від 09.01.2008, укладеного між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»;
- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/27 від 09.01.2008, укладений між заставодержателем та ТОВ «імені Гагаріна»;
- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/28 від 09.01.2008, укладений між заставодержателем та ТОВ «імені Гагаріна»;
- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/30 від 09.01.2008, укладений між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Терра»;
- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/29 від 09.01.2008, укладений між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Терра»;
- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/23 від 09.01.2008, укладений між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Таврія»;
- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/24 від 09.01.2008, укладений між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Таврія»;
- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/25 від 09.01.2008, укладений між заставодержателем та ТОВ «Ольгінське»;
- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/26 від 09.01.2008, укладений між заставодержателем та ТОВ «Ольгінське»;
- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/31 від 09.01.2008, укладений між заставодержателем та ТОВ «Агросіненергія-2007»;
- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/32 від 09.01.2008, укладений між заставодержателем та ТОВ «Агросіненергія-2007».
Відповідно до пункту 5.1 договору застави № 23/5/2004/840-А/130-18, договори застави набувають чинності з моменту їх підписання та діють до повного виконання в повному обсязі забезпечених заставою зобовґязань (вищенаведених угод) та/або всіх зобовґязань заставодавця.
Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 40709110, на підставі договору застави № 23/5/2004/840-А/130-18, ПАТ "КБ "Надра" було здійснено реєстрацію обтяжень рухомого майна у Єдиному державному реєстрі обтяжень рухомого майна: дата реєстраційного запису 01.04.2009; реєстраційний номер запису 8600147; об'єктом обтяження є прості імені акції ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" (код в ЄДР 19368062) у кількості 390 720 шт. номінальною вартістю 100 грн.
В свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що позивачем на підтвердження сплати сум в погашення заборгованостей позичальників за кредитними договорами, надано наступні докази:
- згідно рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2010 року у справі № 19/223-09, яке набрало законної сили, з позичальника - ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» стягнуто суми заборгованості за кредитними договорами про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/25 від 09.01.2008, укладеного між заставодержателем та ТОВ «Ольгінське» (і в якому на підставі додаткової угоди № 31 від 02.04.2009 змінено позичальника з ТОВ «Ольгінське» на ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»), за кредитним договором № 25/5/2008/980-К/3 від 10.01.2008, укладеного між заставодержателем та ТОВ «Ольгінське» (і в якому на підставі додаткової угоди № 6 від 18.02.2009 змінено позичальника з ТОВ «Ольгінське» на ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»), за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/23 від 09.01.2008, укладеного між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Таврія» (і в якому на підставі додаткової угоди №34 від 02.04.2009 змінено позичальника з ЗАТ «Фрідом Фарм Таврія» на ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»), за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом користування № 804/09/01/2008/980-К/21 від 09.01.2008, укладеного між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», за кредитним договором № 25/5/2008/980-К/2 від 10.01.2008, укладеного між заставодержателем та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», загалом в розмірі 33 079582,57 грн., а згідно платіжного доручення № 7230 на суму 33 084 582,57 грн. ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» перераховано кошти на користь відповідача з відповідним призначенням платежу;
- згідно рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2011 року у справі № 8/058-11, яке набрало законної сили, з позичальника - ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» стягнуто суми заборгованості за кредитними договорами № 25/5/2008/980-К/2 від 10.01.2008, № 25/5/2008/980-К/3 від 10.01.2008, № 804/09/01/2008/980-К/21 від 09.01.2008, № 804/09/01/2008/980-К/23, № 804/09/01/2008/980-К/25 від 09.01.2008, а згідно платіжного доручення № 192 на суму 16 269 559,21 грн. ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» перераховано на депозитний рахунок нотаріуса наведені кошти на користь відповідача з відповідним призначенням платежу;
- згідно рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2010 року у справі № 19/222-09, яке набрало законної сили, з позичальника - ТОВ «Фрідом Фарм Терра» стягнуто суми заборгованості за кредитними договорами № 25/5/2008/980-К/5 від 10.01.2008, № 804/09/01/2008/980-К/29 від 09.01.2008, № 804/09/01/2008/980-К/31 від 09.01.2008 в розмірі 9 512 696,61 грн., яка була погашена ТОВ «Фрідом Фарм Терра» згідно платіжного доручення № 536 від 29.10.2010, а також відповідними квитанціями;
- згідно рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2011 року у справі № 19/033-11, яке набрало законної сили, з позичальника - ТОВ «Фрідом Фарм Терра» стягнуто суми заборгованості за кредитними договорами № 804/09/01/2008/980-К/29 від 09.01.2008, № 804/09/01/2008/980-К/31 від 09.01.2008, № 25/5/2008/980-К/5 в розмірі 3 505 929,51 грн. , а згідно платіжного доручення № 1041 на суму 3 505 929,51 грн. ТОВ «Фрідом Фарм Терра» перераховано на депозитний рахунок нотаріуса наведені кошти на користь відповідача з відповідним призначенням платежу;
- згідно рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2011 року у справі № 5/052-11, яке набрало законної сили, з позичальника стягнуто суми заборгованості за кредитною угодою № 804/09/01/2008/980-К/27 від 09.01.2008 в розмірі 2 381 458,29 грн., яка була перерахована позивачем згідно платіжного доручення № 74 на депозит нотаріуса в рахунок добровільного виконання рішення суду;
- платіжні документи (платіжні доручення, банківськи виписки) в підтвердження виконання позичальниками зобов'язань за кредитними договорами, виконання зобов'язань за якими забезпечене договором застави № 23/5/2004/840-А/130-18, перелік яких наведений позивачем у супровідному листі.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком уду першої інстанції про те, що зобов'язання за кредитними договорами виконані позичальниками в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та платіжними дорученнями.
Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
П. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» визначає, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що ні позивачем, ні відповідачем не заперечувались факти набрання рішеннями судів законної сили, а наявні в матеріалах справи їх копії (зроблені як з оригіналів відповідних рішень, так і з Єдиного державного реєстру судових рішень України), обґрунтовано прийнтяі судом першої інстанції як докази в розумінні ст..ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.
Згідно статті 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Ч. 1 статті 3 Закону України «Про заставу», заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
Згідно ч.1 -3 статі 4 Закону України «Про заставу», предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.
Згідно статті 28 Закону України «Про заставу», застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Також, колегія суддів зазначає про те, що статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України визначено переліки способів захисту порушених прав.
Згідно статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1). Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 2).
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що боржниками (позичальниками за кредитними догворами) виконані умови кредитних договорів по поверненню на користь відповідача наданих кредитних коштів та відсотків за їх користування, заборгованість за кредитними договорами - у кредиторів відсутня, на підтвердження чого позивачем надано належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а тому в силу приписів ст. 28 Закону України «Про заставу» та пункту 5.1 договору застави № 23/5/2004/840-А/130-18, правовідносини між позивачем та відповідачем за договором застави - є припиненими, а тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовну вимогу позивача в частині припинення господарських правовідносини за договором застави акцій від 14.01.2008 № 23/5/2004/840-А/130-18, укладеним відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра") та Компанією "Іденпарк Холдингс Лімітед" ("Edenpark Holdings Limited"), і підстав для скасування рішення суду в цій частині апеляційною інстанцією під час апеляційного провадження - не встановлено.
В свою чергу, посилання відповідача в апеляційній скарзі як на підставу скасування рішення суду першої інстанції на те, що заборгованість позичальників за кредитними договорами, в забезпечення яких між позивачем та ВАТ «КБ «Надра» укладено договір застави № 23/5/2004/840-А/130-18, - не погашена у повному обсязі, оскільки відповідачем нараховано в порядку статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних, які є складовою грошового зобов'язання, а отже і зобов'язання за договором застави не є припиненими - судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставне, адже відповідачем в обгрунтування даного твердження не подано належних і допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України які б підтверджували безспірність даних вимог та підтверджували безспірний обов'язок позичальників за кредитними договорами по сплаті 3% річних, вказані вимоги під час вирішення господарських спорів за позовами відповідача - не заявлялись. До того ж, договором застави № 23/5/2004/840-А/130-18 між сторонами не було узгоджено, що зобов'язання позичальникоів за кредитними договорами по сплаті 3% річних забезпечуються заставою.
Також, довод відповідача в апеляційній скарзі про те, що законом не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання права на зняття обтяження з заставного майна - судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставний з огляду на нижченаведене.
Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24 лютого 2004 року № 3-рп/2004). Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, стаття 6 Закону).
Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України, положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Як встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, позивач 04.04.2013 та 20.05.2013 було направлено на даресу ПАТ КБ "Надра" заяви про знаття обтяжень рухомого майна. Відповідачем заяви було залишено без відповідей, дій щодо виключення відповідного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про припинення обтяжень, накладених згідно з договором, не вчинено.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Процедура реєстрації/вилучення обтяжень рухомого майна в Реєстрі регламентується Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5.
Відповідно до пункту 2 Порядку адміністратором реєстру визначено ДП "Інформаційний центр", що відповідає за збереження та захист даних, які містяться в реєстрі. Рєстраторами реєстру визначені суб'єкти, уповноважені держателем Реєстру (Міністерство юстиції України, що забезпечує ведення Реєстру) надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру.
У пункту 3.2 Інструкції зазначено, що перед внесенням змін до запису, Реєстратор повинен знайти необхідний запис у Реєстрі. Ідентифікація запису в Реєстрі здійснюється за його реєстраційним номером.
Згідно з статтею 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи інвідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.
Згідно наказу Міністерства юстиції України "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" від 07.07.2006 № 57/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 № 802/12676 реєстраторами Реєстру є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси. Встановлено, що державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси складають відповідні договори з адміністратором Державного реєстру обтяжень рухомого майна та здійснюють державну реєстрацію відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймають заяви, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені законодавством.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що внесення відповідних відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів щодо виключення запису про обтяження рухомого майна заставою у зв'язку з визнанням правовідносин за договорами застави припиненими, може держатель або реєстратор Державного реєстру, в порядку, визначеному чинним законодавством, зокрема за рішенням суду, а тому обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права відповідачє приписам чинного законодавства, зокрема Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст ст. 16, 391, 598 Цивільного кодексу України, ст.. 20 Господарського кодексу України.
Також, доводи апелянта про те, що йому завдано збитків та те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що договір застави укладався не тільки в забезпечення кредитних договорів, а й інших договорів - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, адже апелянтом в підтвердження доводу понесення збитків не подано обгурнтованих та належних доказів як їх завдання, так і їх понесення відповідачем саме з вини позивача. Також, в матеріалах справи наявний лист відповідача № 2276 від 20.09.2010, в якому відповідача зазначає зокрема про припинення (втрату чинності), як кредитних договорів, так і договорів про авалювання векселів від 01.03.2006 № 5/А, договору про авалювання векселів від 01.03.2006 № 4/А, договору про відкриття банківської гарантії від 01.03.2006 № 3804/06/03/2006/980-Г/1.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "Надра", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта - Публічне акціонерне товариство "Комерційного банку "Надра".
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "Надра" на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2013 по справі № 910/11368/13 - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2013 по справі № 910/11368/13- залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/11368/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді В.О. Зеленін
Б.О. Ткаченко