Головуючий суду 1 інстанції - Головіна Т.М.
Доповідач - Туренко С.І.
Справа № 1203/6705/12
Провадження № 22ц/782/4898/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2014 року м. Луганськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - судді Туренка С.І.,
суддів - Максюта І.О., Матвєйшиної О.Б.,
при секретарі - Аліханян Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області у м. Луганську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі відділення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Луганське регіональне управління на рішення Артемівського районного суду міста Луганська від 25 лютого 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі відділення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Луганське регіональне управління до ОСОБА_2, за участю третіх осіб - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на заставлене майно, -
в с т а н о в и л а:
В липні 2012 року позивач ПАТ «КБ «Надра» в особі відділення ПАТ «КБ «Надра» Луганське регіональне управління звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, 3-ті особи: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 5 листопада 2007 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір за № ПК 385/07-00 строком до 5 листопада 2032 року про надання йому у тимчасове користування грошей у розмірі 153000 дол. США на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ними у той же день було укладено, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договір іпотеки, предметом якого був вказаний будинок, який належав ОСОБА_3 на праві власності. Цим же нотаріусом була накладена заборона на відчуження цього будинку до припинення або розірвання договору іпотеки.
Також, 24 січня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір за № ПК 19/08-00 строком до 24 січня 2033 року, згідно якого Банк надав їй кредитні кошти у сумі 151000 дол. США на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу квартири, розташованої у АДРЕСА_1, в забезпечення виконання якого між ними також було укладено, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договір іпотеки, предметом якого була вищезазначена квартира, яка належала їй на праві власності і на яку цим же нотаріусом також була накладена заборона на її відчуження до припинення або розірвання договору іпотеки.
Проте, не зважаючи на заборгованість по кредитним договорам ОСОБА_3 і ОСОБА_4, від імені якої по довіреності діяв ОСОБА_3, 1 грудня 2008 року уклали з ОСОБА_2 договори купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна.
Посилаючись на зазначені обставини і враховуючи вимоги Закону України «Про іпотеку», відповідно до якого у разі переходу права власності (права господарського володіння) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною і для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не була доведена інформація про обтяження майна іпотекою і особа до якої перейшло право власності на предмет іпотеки набуває статусу іпотекодавця, а також має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором та у зв`язку з невиконанням позичальниками (3-ми особами) кредитних договорів, за якими станом на 25 липня 2012 року утворилась заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача на користь банка в розмірі 3969552 грн., 71 коп., шляхом звернення стягнення на вищезазначені будинок та квартиру.
Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 25 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «Надра» в особі філії ПАТ «КБ «Надра» Луганське регіональне управління було відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, в зв'язку з порушенням судом норм процесуального і матеріального права та ухвалити нове рішення яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Згідно з вимогами ч.1 ч.3 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що відповідач є добросовісним набувачем спірного майна і його право власності набуто та зареєстровано у встановленому законом порядку, тобто правомірно і підстав вважати, що іпотека є дійсною для відповідача ОСОБА_2 з підстав, передбачених ст.. 23 Закону України «Про іпотеку» у суду не має.
Проте, до таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 5 листопада 2007 року між позивачем - ПАТ «КБ «Надра» в особі відділення ПАТ «КБ «Надра» Луганське регіональне управління та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір за № ПК 385/07-00 строком до 5 листопада 2032 року про надання йому у тимчасове користування грошей у розмірі 153000 доларів США на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ними у той же день було укладено, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5, договір іпотеки, предметом якого був вказаний будинок, який належав ОСОБА_3 на праві власності. Цим же нотаріусом була накладена заборона на відчуження цього будинку до припинення або розірвання договору іпотеки.
Також, 24 січня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір за № ПК 19/08-00 строком до 24 січня 2033 року, згідно якого Банк надав їй кредитні кошти у сумі 151000 доларів США на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу квартири, розташованої у АДРЕСА_1, в забезпечення виконання якого між ними також було укладено нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5, договір іпотеки, предметом якого була вищезазначена квартира, яка належала їй на праві власності і на яку цим же нотаріусом також була накладена заборона на її відчуження до припинення або розірвання договору іпотеки.
1 грудня 2008 року між ОСОБА_3, який діяв на той час за довіреністю від імені ОСОБА_4, та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, розташованої у АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі №25040, після чого ОСОБА_2 зареєстрував право власності на цю квартиру в МКП «БТІ». У цей же день між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 посвідчений тим же приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі №25041, після чого ОСОБА_2 також зареєстрував право власності на цей будинок в МКП «БТІ».
Згідно зі ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.
Розглянувши справу за позовом лише до відповідача ОСОБА_2, суд першої інстанції неправильно визначився із суб'єктним складом правовідносин, які виникли з кредитних правовідносин та із зобов'язання забезпеченого іпотекою.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач безпосередньо є стороною договору іпотеки, наявність якого за змістом абз. 2 ч. 1 ст. 1 , ч. 6 ст. 3, ч.1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку» зумовлює перебування приналежного майна відповідачу під обтяженням (обмеження у розпорядженні) як джерела для задоволення вимог позивача, який виступає кредитором третіх осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у кредитних правовідносинах. Питання про залучення вказаних осіб в якості відповідачів судом не вирішувалося.
Суд на зазначене уваги не звернув та ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову з зазначених вище підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову з зазначених підстав, колегія суддів не дає оцінки обґрунтованості позовних вимог, оскільки це може бути зроблено під час розгляду справи з належними відповідачами.
Керуючись ст.ст. 209, 303,307,309, 313, 314,316 ЦПК України судова колегія ,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі відділення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Луганське регіональне управління - задовольнити частково.
Рішення Артемівського районного суду міста Луганська від 25 лютого 2013 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі відділення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Луганське регіональне управління до ОСОБА_2, за участю третіх осіб - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на заставлене майно відмовити з інших підстав.
Рішення набирає законної сили з моменту його оголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: