НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/7859/13-ц

№ 2/183/1071/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2014 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Парфьонова Д.О.,

секретаря Микитченко О.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення суми боргу за договором позики

за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, вчиненим під впливом насильства та обману,-

ВСТАНОВИВ:

Подано позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення суми боргу за договором позики.

Позов, з посиланням на наявність договору займу від 10.11.2009 року обґрунтовано наявністю заборгованості відповідача перед позивачем, не сплаченої у встановлений договором строк.

Під час підготовчого судового засідання представником відповідача подано зустрічний позов, згідно якого ОСОБА_2 просив визнати договір займу від 10.11.2009 року, укладений з ОСОБА_3 недійсним, вчиненим під впливом насильства та обману посилаючись, що укладаючи спірний договір діяв з метою на досягнення певних результатів, які в подальшому, через дії інших осіб не настали.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог та просив відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Відповідач, під час судового розгляду справи, 17.01.2014 року подав заяву про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, підтримавши її в під час судового засідання. не заперечив проти задоволення позовних вимог, підтвердив факт укладання договору 10.11.2009 року, пояснив, що відмовляється від зустрічного позову добровільно.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази надані сторонами, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на наступні обставини.

10 листопада 2009 року між позивачем ОСОБА_3 з однієї сторони та відповідачем ОСОБА_2 з іншої, укладено договір позики, складено у простій письмовій формі в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Дана обставина визнана учасниками судового провадження.

Згідно умов договору, ОСОБА_3 - Позикодавець передала, а ОСОБА_2 - Позичальник, прийняв у власність грошові кошти в розмірі 31 000,00 (тридцять одна тисяча) доларів США, що на день звернення до суду еквівалентно 247 783,00 гривень, про що ОСОБА_2 власноруч написав відповідну розписку, поставивши свій підпис. Строк повернення позики - 31.12.2010 року.

В забезпечення взятих на себе зобов'язань, на випадок неможливості повернути вчасно борг, відповідач видав на ім'я позивача нотаріальну довіреність на розпорядження належним йому домоволодінням АДРЕСА_1. Факт одержання грошових коштів сторонами не заперечувався.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, ОСОБА_3 виконане зобовязання згідно договору, однак відповідач у встановлений договором строк з позивачем не розрахувався, грошові кошти не повернув, в зв`язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 247783,00 грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідач безпосередньо в судовому засіданні підтримав заяву, пояснивши суду, що його позиція є добровільною, підстав для відмови у прийнятті заяви від відповідача, з урахуванням наявних в справі матеріалів суд не вбачає, внаслідок чого вважає, що подана заява про відмову від зустрічного позову підлягає задоволенню.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2477,83 грн., тому відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 207, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення суми боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2 суму заборгованості в розмірі 247 783 (двісті сорок сім тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) 2477 (дві тисячі чотириста сімдесят сім) гривень 83 коп. витрат по сплаті судового збору.

Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1, власником якого згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно є ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, в межах суми в розмірі 247 783,00 грн. після виконання судового рішення - скасувати.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, вчиненим під впливом насильства та обману залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.О.Парфьонов