Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/9476/13-а
22.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Омельченка В. А.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Дудкіної Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/9476/13-а за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 18.11.13
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Кримська, 82-В, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000651701 від 24.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 468,75 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000651701 від 24.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 468,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 375грн., за штрафними санкціями у сумі 93,75 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.13 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000651701 від 24.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 468,75 грн. задоволено повністю.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 24.09.2013 року №0000651701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 375,00 грн., за штрафними санкціями - 93,75 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн.70 коп.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.13 та прийняти нове рішення по справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що перевіркою позивача було встановлено порушення пп. 164.1.2, пп.164.2.1 п. 164.2 ст.164; пп.176.2 "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб за період липень-серпень 2013 року у сумі 375,00 грн.
На підставі акту перевірки Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2013 року №0000651701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 375,00 грн., за штрафними санкціями - 93,75 грн.
На думку апелянта, висновки, викладені в акті перевірки є обґрунтованими та засновані на фактичних обставинах, тому у суду немає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 24.09.2013 року №0000651701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 375,00 грн., за штрафними санкціями - 93,75 грн.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань правильності нарахування і своєчасності перерахування в бюджет податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати за період з 19.07.2013 року до 12.08.2013 року.
Перевіркою було встановлено порушення пп. 164.1.2, пп.164.2.1 п. 164.2 ст.164; пп.176.2 "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб за період липень-серпень 2013 року у сумі 375,00 грн.
Як вбачається з акту перевірки, державною прикордонною службою проведені перевірки, в ході яких було встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 ч.3 ст.23 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991 року та встановлено, що послуги з прокату водного мотоциклу ФОП ОСОБА_2 надавав ОСОБА_4, який працював на посаді прокатника водного мотоциклу ФОП ОСОБА_2 без належного оформлення трудового договору, що підтверджує факт використання у підприємницькій діяльності ОСОБА_2 праці неоформленого найманого працівника у період з 19.07.2013 року до 12.08.2013 року. Між прокатником ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 згідно письмових пояснень не було укладено письмових трудових угод за період з 19.07.2013 року до 12.08.2013 року, ОСОБА_4 отримав заробітну плату у сумі 2500,00 грн.
На підставі акту перевірки Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2013 року №0000651701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 375,00 грн., за штрафними санкціями - 93,75 грн.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року, який зареєстровано Міністерством юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок).
Відповідно до п.3 Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Пунктом 6 Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999р. встановлено, що для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;
господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Згідно ч.2 ст. 9 Закону України первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пояснювальні записки фізичних осіб, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не є первинними документами бухгалтерського або податкового обліку на підставі яких відповідно до п.6 Порядку відповідач повинен був зафіксувати відповідні обставини.
У акті перевірки не наведене жодного первинного документу який підтверджує або виконання фізичною особою відповідних робіт за трудовим договором, або отримання такою особою грошових коштів за виконану роботу.
За таких обставин, акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, не є належним та достатнім доказом, який підтверджує період знаходження у трудових відносинах позивача та фізичної особи ОСОБА_4, а також розмір отриманої зазначеною особою винагороди.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно ч.1 ст.24 Кодексу законів про працю України додержання письмової форми трудового договору є обов'язковим, зокрема у випадку укладення трудового договору із фізичною особою.
Частиною 3 ст.24 Кодексу законів про працю України встановлено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
За таких обставин, належним доказом укладення трудового договору із фізичною особою є трудовий договір, укладений у письмовій формі, або наказ чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
До винесення відповідачем оскаржуваного рішення позивачем на адресу відповідача були надані пояснення від 30.08.2013р., від 13.08.2013р., відповідно до яки позивач зазначив про те, що за період з 19.07.2013р. до 12.08.2013р. у нього не було оформленого працівника та заробітна плата нікому не виплачувалася.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту, який не є належним та достатнім доказом порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині сплати податку на доходи фізичних осіб, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.13 у справі № 801/9476/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя В.А.Омельченко